Detkam

Головна сторінка

Темочка

Духовно-моральне виховання дошкільників засобами музики і художнього слова (Частина 4)

Інна Палига
Духовно-моральне виховання дошкільників засобами музики і художнього слова (Частина 4)

3. Сучасні підходи до збагачення внутрішнього світу дітей засобами музичного мистецтва і художнього слова.

Театралізована діяльність і народні свята як засіб розвитку духовного світу дошкільнят.

Одним з найважливіших факторів духовно-морального виховання дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх духовного світу.

Сучасна педагогічна наука, яка дивиться на освіту як на відтворення духовного потенціалу людини, має різноманітними сферами освітнього впливу на дитину. Сфера мистецтва розглядається як простір, що сприяє формуванню соціально-естетичної активності особистості. На думку сучасних вчених, які досліджують проблеми дошкільної освіти, розкриття внутрішніх якостей особистості та самореалізації її творчого потенціалу в найбільшою мірою сприяє синтез мистецтв.

Цей погляд на виховання дитини зробив актуальною проблему освіти і виховання дошкільників засобами театрального мистецтва і дозволив звернутися до театральної діяльності в ДОУ не тільки як до самостійного розділу художнього виховання дітей, а й як до потужного синтетичному засобу розвитку їх творчих здібностей .. Адже мистецтво театру представляє собою органічний синтез музики, танцю, живопису, риторики, акторської майстерності, зосереджує в єдине ціле засоби виразності, наявні в арс Єналієв окремих мистецтв, і, тим самим, створює умови для виховання цілісної творчої особистості, ніж сприяє здійсненню мети сучасної освіти.

Театралізована діяльність.

Ця діяльність розвиває особистість дитини, прищеплює стійкий інтерес до літератури, музики, театру, удосконалює навички втілювати в грі певні переживання, спонукає до створення нових образів, спонукає до мислення. Існує проблема, хвилююча багатьох педагогів, психологів, батьків: у одних дітей виникають страхи, зриви, загальмованість, а в інших, навпаки, развязанность і метушливість. У дітей часто відсутні навички довільної поведінки, недостатньо розвинені пам’ять, увагу і мова. Найкоротший шлях емоційного розкріпачення дитини, зняття стислості, навчання відчуванню і художньому уяві – це шлях через гру, фантазування, творчість. Все це може дати театралізована діяльність. Будучи найбільш поширеним видом дитячої творчості, саме драматизація, пов’язує художня творчість з особистими переживаннями, адже театр має величезну силу впливу на внутрішній емоційний світ дитини.

Театралізована діяльність створює умови для розвитку творчих здібностей. Цей вид діяльності вимагає від дітей: увагу, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вміння діяти, підкоряючись певного образу, перевтілюючись в нього, живучи його життям. Тому, поряд із словесним творчістю драматизація чи театральна постановка, представляє самий частий і розповсюджений вид дитячої творчості.

Це пояснюється двома основними моментами: в – перших, драма, заснована на дії, що здійснюється самою дитиною, найбільш близько, дієво і безпосередньо пов’язує художня творчість з особистим переживанням.

Театралізована діяльність це форма виживання вражень життя, яка лежить глибоко в природі дітей і знаходить своє вираження стихійно, незалежно від бажання дорослих.

У драматичній формі здійснюється цілісний коло уяви, в якому образ, створений з елементів дійсності, втілює і реалізує знову в дійсність, хоча б і умовну. Таким чином, прагнення до дії, до втілення, до реалізації, що закладено в самому процесі уяви, саме в театралізації знаходить повне здійснення.

Іншою причиною близькості драматичної форми для дитини є зв’язок будь-якої драматизації з грою. Драматизація ближче, ніж будь-який інший вид творчості, безпосередньо пов’язана з грою, цим коренем всякого дитячої творчості, і тому найбільш синкретична, т. Е. Містить в собі елементи різних видів творчості.

В цьому і полягає найбільша цінність дитячої театралізованої діяльності та дає привід і матеріал для найрізноманітніших видів дитячої творчості. Діти самі вигадують, імпровізують ролі, інсценують який-небудь готовий літературний матеріал. Це словесна творчість дітей, потрібне і зрозуміле самим дітям. Виготовлення бутафорії, декорацій, костюмів дає привід для образотворчого і технічної творчості дітей. Діти малюють, ліплять, шиють, і всі ці заняття набувають сенсу і мета як частина загального, хвилюючого дітей задуму. І, нарешті, сама гра, яка полягає в поданні дійових осіб, завершує всю цю роботу і дає їй повне і остаточне вираження.

Театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато завдань програми дитячого садка: від ознайомлення з суспільними явищами, формування елементарних математичних знань до фізичної досконалості.

Різноманітність тематики, засобів зображення, емоційності театралізованої діяльності дають можливість використовувати їх з метою всебічного розвитку особистості і розвиток їх духовного світу.

Уміло поставлені питання при підготовці до театралізованої діяльності спонукають їх думати, аналізувати досить складні ситуації, робити висновки і узагальнення. Це сприяє вдосконаленню мови. В процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, «удосконалюється звукова сторона мови». Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад, він починає активно користуватися словником, який, в свою чергу, теж поповнюється.

Художня виразність образів, іноді комічність персонажів підсилюють враження від їхніх висловлювань, вчинків, подій, в яких вони беруть участь.

Творчість дітей в цих іграх направлено на створення ігрової ситуації, на більш емоційне втілення взятої на себе ролі.

Це сприяє розвитку творчих здібностей, які проявляються в тому, що дошкільнята об’єднують в грі різні події, вводять нові, недавні, які справили на них враження, іноді включають в зображення реального життя епізоди з казок.

У театралізованій діяльності дії не даються в готовому вигляді. Літературний твір лише підказує ці дії, але їх ще треба відтворити за допомогою рухів, жестів, міміки.

Дитина сама вибирає виразні засоби, переймає їх від старших.

У створенні ігрового образу особливо велика роль слова. Воно допомагає дитині виявити свої думки і почуття, зрозуміти переживання партнерів, погоджувати з ними свої дії. Діти бачать навколишній світ через образи, фарби, звуки. Малюки сміються, коли сміються персонажі, сумують, засмучуються разом з ними, можуть плакати над невдачами улюбленого героя, завжди готові прийти до нього на допомогу.

Тематика і зміст театралізованої діяльності, як правило, мають духовно -моральні спрямованість, яка укладена в кожній казці. Дитина починає ототожнювати себе з улюбленим чином, перевтілюється в нього, живе його життям це найчастіший і розповсюджений вид театралізованої діяльності. Оскільки позитивні якості заохочуються, а негативні засуджуються, то діти в більшості випадків хочуть подрожать добрим, чесним персонажам. А схвалення дорослим гідних вчинків створює у них задоволення, яке служить стимулом до подальшого контролю за своєю поведінкою. Велике і різноманітне вплив театралізованої діяльності на особистість дитини дозволяє використовувати їх в якості сильного, але ненав’язливого педагогічного засобу, так як сама дитина відчуває при цьому задоволення, радість. Виховні можливості театралізованої діяльності посилюються тим, що їх тематика практично не обмежена. Вона може задовольняти різнобічні інтереси дітей.

Естетичний вплив на дітей надає виконане зі смаком оформлення вистави. Активну участь хлопців у підготовці атрибутів, декорацій розвиває смак, виховує почуття прекрасного. Естетичний вплив театралізованих ігор може бути більш глибоким: захоплення прекрасним і відраза до негативного, викликають духовно -моральні переживання, які, в свою чергу, створюють відповідний настрій, емоційний підйом, підвищують життєвий тонус хлопців.

Related Posts