Використання наочного моделювання в процесі розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку

Ірина Дьоміна
Використання наочного моделювання в процесі розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку

Розвиток зв'язного мовлення є центральним завданням мовного розвитку дітей. Це обумовлено, перш за все, її соціальною значимістю і роллю у формуванні особистості. Зв'язкова мова це вища форма мови розумової діяльності, яка визначає рівень мовного і розумового розвитку дитини.

На жаль, більшість дітей дошкільного віку, не володіє навичками зв'язного мовлення в достатній для даного віку обсязі. Їх словниковий запас небагатий. У промові дітей немає образних виразів, мало прикметників, висловлювання непослідовні, нелогічні.

У зв'язку з цим моє дослідження було направлено на пошук коштів підвищують ефективність розвитку зв'язного мовлення, і, таким засобом є наочне моделювання. Введення наочних моделей в ООД дозволяє педагогу більш цілеспрямовано розвивати зв'язну мова дітей, формувати й удосконалювати вміння використовувати в мовленні різні конструкції речень, збагачувати словниковий запас, знімати мовної негативізм, виховувати у дітей потреба в мовному спілкуванні для кращої адаптації в сучасному суспільстві.

Розглянемо характеристику зв'язного мовлення дітей дошкільного віку за рівнями.

1-й рівень мовного розвитку характеризується повним або майже повною відсутністю коштів спілкування у дітей із загальним недорозвиненням мови в тому віці, коли у нормально розвивається дитини навички мовного спілкування в основному сформовані.

На 2-му рівні мовного розвитку спілкування здійснюється не тільки за допомогою жестів і незв'язних слів, але діти починають користуватися фразової промовою і можуть відповісти на питання, розмовляти з дорослим по картинці про знайомих події навколишнього життя (зв'язною мовою практично не володіють)

Найбільш поширений у дітей 5-6летнего віку з ОНР 3-й рівень мовного розвитку. Діти вже користуються розгорнутої фразової промовою, але при цьому відзначаються фонетико-фонематичні і лексико-граматичні недоліки.

Діти з 4-х рівнем володіють зв'язною мовою, але виявляються порушення логічної послідовності, пропуски головних подій, повтор окремих епізодів.

Для розвитку зв'язного мовлення дошкільників, зокрема, вміння будувати переказ, можна використовувати такі прийоми:

- Педагог читає розповідь і разом з дітьми встановлює послідовність предметних картинок для подальшого переказу;

- дітям пропонується відновити текст з опорою на предметні картинки.

Маючи можливість дивитися на графічну схему, дитина набагато легше становить логічний розповідь (переказ). Графічна схема при цьому служить не підказкою, а засобом розвитку зв'язного мовлення.

Наприклад: навчання переказу оповідання «Білка».

Це було влітку. Маша з дідусем встали рано, і пішли за грибами. Вузька стежка вела їх до лісу. Дівчинка підійшла до великого дерева. Раптом щось стукнуло її по голові. Дивиться Маша, а це білий гриб. Його впустила білочка. Вона сиділа на суку. Звірятко був маленький, рудий, з великим пухнастим хвостом. Білка готувала запаси на зиму. Вона на гілках сушила гриби.

Піктограма - символічне зображення, які замінять слова. Варіантів застосування піктограм багато. Ми пропонуємо дітям завдання типу:

- скласти з піктограм виголошену фразу;

- скласти фразу з піктограм.

Ці завдання викликають у дитини великий інтерес і бажання виконати їх.

Для складання описових розповідей про іграшки, посуд, одяг, овочах і фруктах, можливе використання схем, мнемотабліц, які служать для глядачів планом і допомагають дітям самостійно визначити основні характеристики та ознаки розглянутого предмета, встановити послідовність викладу виявлених ознак.

Інтелект дитини і його емоції нерозривно пов'язані, тому для комплексного підходу розвитку зв'язного мовлення дошкільнят використовуються казки. Казка не тільки підвищує пізнавальний інтерес, а й спонукає дитину аналізувати, міркувати, знаходити причинно-наслідкові взаємозв'язки, робити висновки.

При закріпленні казки «Колобок», дитині пропонуються барвисті ілюстрації до даної казці, але ілюстрації можна переплутати і додати картинку з іншої казки. Дитині пропонується допомогти героям казки і розкласти картинки в тій послідовності як розвивалися події, знайти зайву картинку, і назвати з якої, вона казки.

Відомий дослідник казок російський фольклорист В. Я. Пропп проаналізував структуру російських народних казок і виділив в них набір постійних структурних елементів або функцій, т. Е. У всіх чарівних казках є свій унікальний набір сюжетних ліній, які в тій або іншій кількості зустрічаються в кожній з них. Герої можуть бути різними. А ось події, які з ними відбуваються, завжди приблизно одні й ті ж, т. Е. Можна сказати, що це своєрідний конструктор (з кубиків можна зібрати дуже різні конструкції, але в його основі завжди одні й ті ж елементи.

Карти Проппа містять 28 основних функцій. Але зрозуміло не все казки містять їх в повному обсязі. Може порушуватися і послідовність функцій. Казка може починатися з першої функції або з 7-ої.

Для роботи з дітьми дошкільного віку досить восьми функцій.

Мета карт Проппа - аналіз структури казки, розбивання її на функції, краще засвоєння змісту казки і полегшення переказу.

Перш ніж приступити до роботи з картами, слід організувати підготовчу гру, в процесі якої, діти познайомляться, і освоять всі казкові функції. Гра називається «Застосуй символ до казки». На цьому ігровому полі розташовані основні карти Проппа, кидаючи кубик, дитина «ходить» по ігровому полю, і зупинившись біля будь-якого символічного зображення, називає його. Наприклад «Перемога», він згадує, в якій казці є такий сюжет.

Розглянемо етапи роботи з картами Проппа:

1. Знайомимо дітей з казкою як жанром літературного твору.

2. Читання казки і супровід читання викладанням карт Проппа.

3. Переказ казки, спираючись на карти Проппа.

4. Самостійне твір казки, використовуючи карти Проппа

Давайте з вами переконаємося, чи правда в казках зустрічаються ось такі казкові ситуації, які можна супроводжувати картами Проппа.

Казка «Маша і ведмідь»

Пішла Маша в ліс з подружками.

-Це яка казкова ситуація?

(отлучка кого-небудь з членів сім'ї - №5)

Батьки говорили не ходити далеко.

(заборона, звернений до героя - №3)

Маша дерево за дерево, кущ за кущик і пішла далеко в ліс.

(порушення заборони - №4)

Ведмідь каже, у мене житимеш, мене кашею годувати.

(складне завдання - №19)

Маша придумала, як зробити, щоб ведмідь сам відніс її додому.

(спосіб досягнення мети - №7)

Ведмідь приніс Машеньку додому

(повернення героя - №22)

Стали Машеньку обіймати, цілувати, розумницею називати.

(щасливий кінець - №27)

Наведені вище дані, свідчать про те, що наочне моделювання полегшує дітям дошкільного віку оволодіння зв'язного промовою. Використання символів, піктограм, графічних схем полегшує запам'ятовування і збільшує обсяг пам'яті в цілому, розвиває мову дітей.

Карти Проппа сприяють розвитку у дітей зв'язного мовлення, уваги, сприйняття, фантазії, творчої уяви. Діти вчаться складати нове, цікаве свій твір, в якому добро завжди перемагає зло.