Сучасні підходи до організації танцювального гуртка в загальноосвітній школі для дітей з порушенням інтелекту




Дата конвертації18.06.2017
Розмір9,76 Kb.
ТипЗПР. Затримка психічного розвитку

Анна Самохвалова
Сучасні підходи до організації танцювального гуртка в загальноосвітній школі для дітей з порушенням інтелекту

Танцювальний гурток долучає школярів з обмеженими можливостями здоров'я до музичного мистецтва через танець, найдоступніший для всіх дітей, активний вид музичної діяльності. Заняття танцями дозволяють і допомагають дітям з обмеженими можливостями здоров'я (далі - ОВЗ) формувати здоровий спосіб життя, активізувати руховий режим, розвивати моторну сферу і культуру руху, долати психологічні і рухові затискачі, невпевненість в собі, коригувати та компенсувати порушення психофізичного розвитку, вчитися взаємодіяти , тому їх значення важко переоцінити.

Викладання танців в загальноосвітній школі для дітей з обмеженими можливостями здоров'я обумовлено необхідністю здійснення корекції вад психічного і фізичного розвитку розумово відсталих дітей засобами музично-ритмічної діяльності. У дітей розвивається координація рухів, розуміння музики, володіння своїм тілом, прищеплюються навички соціального спілкування, етикету, культури спілкування і поведінки в цілому. Танцювальні заняття не тільки вчать розуміти і створювати прекрасне, вони розвивають образне мислення і фантазію, дають гармонійне пластичне розвиток [3, с. 72].

Мета роботи танцювального гуртка в загальноосвітній школі для дітей з обмеженими можливостями здоров'я: забезпечення всебічного розвитку дитини, формування музики і ритмічних рухів; різноманітних умінь, здібностей, якостей особистості засобами танцювального мистецтва.

Завдання роботи танцювального гуртка:

1) освітні - навчання дітей танцювальним рухам; формування вміння слухати музику, розуміти її настрій, характер, передавати їх за допомогою танцювальних рухів; формування культури руху, виразності рухів і поз; формування вміння орієнтуватися в просторі;

2) виховні - розвиток у дітей активності і самостійності; формування загальної культури особистості дитини; створення атмосфери радості дитячої творчості у співпраці - вчити радіти успіхам інших і робити внесок в загальний успіх.

3) розвиваючі - розвиток творчих здібностей дітей, уяви; розвиток музичного слуху і почуття ритму, темпу; розвиток виконавських навичок у танці;

4) оздоровчі - зміцнення здоров'я дітей; розвиток спритності, гнучкості, координації рухів, вміння долати труднощі; формування постави [5, с. 113].

Змістом роботи на заняттях танцями є музично-ритмічна діяльність дітей, яка включає в себе: музику, драматизацию, пантоміму, пластику і танець. Ця діяльність виникає і спирається на звичну і захоплюючу для дітей ігрову діяльність, в процесі якої особливо яскраво розвивається творча уява дитини. Вона заснована на моторно-пластичної опрацювання музичного матеріалу, що відповідає рухової природі уяви школярів.

Уміння орієнтуватися в просторі досягається шляхом композиційного перестроювання з утворенням кіл, квадратів, «зірочок», «каруселей», руху до певної мети і між предметами сприяють розвитку вестибулярного апарату, пам'яті, уваги.

Рухи під музику дають можливість сприймати і оцінювати її характер (весела, сумна, розвивають здатність переживати зміст музичного образу. У свою чергу, емоційна насиченість музики дозволяє урізноманітнити прийоми рухів і характер вправ - музично удосконалюючи психічні функцій (мислення, пам'ять, увагу, сприйняття).

Організуючий початок музики, її ритмічна структура, динамічна забарвленість, темпові зміни викликають постійну концентрацію уваги, запам'ятовування умов виконання вправ, швидку реакцію на зміну музичних фраз. Заняття танцями ефективні для виховання позитивних якостей особистості. Виконуючи вправи на просторові побудови, вивчаючи парні танці й танці, рухаючись в хороводі, діти набувають навичок організованих дій, дисциплінованості, вчаться ввічливо звертатися один з одним [2, с. 35].

Потреба в музично-пластичних заняттях відчувається вже

з 7-9 річного віку, коли психофізичний апарат дитини не тільки найбільш схильний для такого роду занять, а й має потребу в них. Поширені у дітей викривлення фігури, клишоногість успішно виправляються і, як правило, взагалі не мають місце при систематичних заняттях танцями. Особливе значення для дітей має розвиток координації. Дуже важливо продовження навчання дітей у віці 10-12 років і потім в 13-16 років. У цьому віці переходять безпосередньо до поліпшення танцювального репертуару [1, с. 24].

Відповідно до вікових особливостей дітей використовуються різні форми і методи роботи на заняттях. В якості основних форм роботи використовуються: показ танцю; слухання музики; навчання танцювальним рухам і використання їх в різних танцях; відпрацювання рухів; знайомство з костюмом; танцювальні конкурси, шкільні фестивалі, свята. Провідними методами роботи є: пояснювально-ілюстративний (показ елементів, пояснення, використання фольклору); репродуктивний (розучування, закріплення матеріалу); метод спонукання до співпереживання (емоційна чуйність на прекрасне) [6, с. 12].

Основою програми танцювального гуртка є репертуар, який розучується і виповнюється на шкільних святах. Основним видом освітньої роботи з дітьми в танцювальному гуртку виступають музично-тренувальні заняття, в ході яких здійснюється систематичне, цілеспрямоване, всебічне виховання і формування музичних і танцювальних здібностей кожної дитини.

Заняття передбачають чергування різних видів діяльності: музично-ритмічних вправ, слухання музики, тренувальних вправ, танцювальних елементів і рухів, творчих завдань і т. Д.

Заняття в гуртку проводяться у формі уроку і в формі самостійної тренування. Заняття у формі уроку організовуються при постійному складі навчальної групи, по твердим розкладом, під керівництвом керівника і його помічників; під час самостійних тренувань учні працюють індивідуально або групами, склад яких може змінюватися без безпосереднього спостереження керівника, але по його попередніми вказівками [7, с. 34].

Важливою частиною проведення танцювального гуртка ставати організація часу і простору занять, виходячи з базового принципу - принципу безпеки. І тут важливо дотримуватися такої схеми структури заняття:

1. Організаційний етап (педагог налаштовує дітей на початок заняття, проводить вступний розповідь про тему заняття, його цілі і завдання).

2. Етап повідомлення нових знань (докладна розповідь про тему танцю, обговорення питань, що підготовляють дітей до роботи з руховими образами).

3. Практичний етап (робота над емоціями, придатними до теми танцю, прослуховування музики, розучування або повторення рухів).

4. Заключна частина (вправи на відновлення дихання, поведінка підсумків зустрічі, прощання) [8, с. 35].

Робота танцювального гуртка в загальноосвітній школі для дітей з обмеженими можливостями здоров'я проводиться в другій половині дня при дотриманні наступних умов: заняття гуртка повинні проводитися не раніше, ніж через 2-3 години після закінчення навчальних занять; якщо заняття гуртка проводиться після підготовки домашніх завдань, то і тут попередньо повинно бути відведено час для відпочинку; не слід проводити гурткову роботу у вечірні години (після вечері); одне заняття гуртка триває не більше 1 години. Під час роботи слід організовувати невелику перерву або для всієї групи, або для окремих учнів.

На початковому етапі відвідування танцювального гуртка складно запам'ятати навіть просту танцювальну комбінацію з 2-3 рухів, виконану в короткий проміжок часу неодноразово, а самостійне її відтворення на початкових етапах навчання танцю практично неможливо. На початковому етапі більше уваги приділяється спілкуванню з дітьми, а менша - самому процесу хореографії. Керівнику гуртка слід бути готовим до того, що протягом усього заняття дитина зможе засвоїти лише кілька кроків з простою зміною напрямків.

Таким чином, організація танцювального гуртка в загальноосвітній школі для дітей з обмеженими можливостями здоров'я визначається віковими особливостями дітей, організовується при постійному складі навчальної групи, по твердим розкладом, під керівництвом керівника і його помічників, на основі розробленої програми роботи гуртка. Змістом роботи на заняттях танцями для дітей з порушенням інтелекту є формування музично-ритмічної діяльності дітей, яка виникає і спирається на звичну, захоплюючу ігрову діяльність, в процесі якої особливо яскраво розвивається творче воображений дітей і активізується їх творчі прояви.





Сучасні підходи до організації танцювального гуртка в загальноосвітній школі для дітей з порушенням інтелекту