Самоосвіта як умова професійного розвитку педагога.




Дата конвертації22.07.2019
Розмір5,87 Kb.
ТипТемочка

Олександра Скоробогатова
Самоосвіта як умова професійного розвитку педагога

Самоосвіта як умова професійного розвитку педагога.

Сучасний світ не стоїть на місці, він постійно розвивається, доповнюється, впроваджуються нові технології, все це вимагає від людини придбання нових знань і навичок, підвищення своєї компетентності в тому чи іншому питанні. Педагог не виняток, адже він є носієм інформації, що має на увазі постійне її оновлення.

В рамках запровадження професійного стандарту «Педагог додаткової освіти дітей і дорослих» самоосвіта набуває важливу роль. Педагогам пред'являються нові вимоги, тому для актуалізації наявних ЗУН і придбання нових педагог повинен усвідомлено вибудовувати траєкторію свого професійного розвитку. Існує безліч шляхів підвищення професійного розвитку, самоосвіта один з них.

Самоосвіта є необхідною умовою професійної діяльності педагога. На різних етапах професійного становлення педагога самоосвіти належить найважливіша, але змістовно і методично по-різному організована роль. При організації самоосвіти враховується професійний рівень педагогів, використовуються різні критерії, що дозволяють віднести педагогів до тієї чи іншої групи і відповідно до цього вибрати цілі і способи навчання.

Педагогу самостійна робота з самоосвіти дозволяє поповнювати і конкретизувати свої знання, здійснювати глибокий і детальний аналіз що виникають у роботі з дітьми ситуацій.

Педагог зі стажем має можливість не тільки поповнити скарбничку своїх знань, а й знайти ефективні, пріоритетні для себе прийоми розвиваючого і корекційної роботи з дітьми та батьками, опанувати елементарної діагностичної та дослідницькою діяльністю.

Крім того, у педагогів розвивається потреба в постійному поповненні педагогічних знань, формується гнучкість мислення, вміння моделювати і прогнозувати виховно-освітній процес, розкривається творчий потенціал.

Педагог, який володіє навичками самостійної роботи, має можливість підготуватися і перейти до цілеспрямованої науково-практичної, дослідницької діяльності, що свідчить про більш високому професійному, освітньому рівні, а це, в свою чергу, впливає на якість навчально-виховного процесу та результативність педагогічної діяльності.

У процесі визначення траєкторії професійного самоосвіти виділяють кілька етапів:

1-й етап: мотиваційний - формування професійних намірів, вибір напрямку для вивчення;

2-й етап: концептуальний - розкриття змісту і змісту майбутньої діяльності, розробка проекту програми професійного самовдосконалення на основі діагностики наявного рівня розвитку, визначення чіткого часового проміжку для діяльності по самообразованіію;

3-й етап: реалізація проекту - практична діяльність із самовдосконалення;

4-й етап: рефлексівно- діагностичний: проміжна і підсумкова діагностика, аналіз результатів, рефлексія, коригування програми самовдосконалення, перехід на рівні професіоналізації і досягнення педагогічної майстерності.

Самоосвіта передбачає, що педагог самостійно видобуває знання з різних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості і власної життєдіяльності. Джерелами отримання ЗУН вважаються:

• Телебачення.

• Газети журнали

• Література (методична, науково-популярна, публіцистична, художня та ін.).

• Інтернет.

• Відео, аудіо інформація на різних носіях.

• Платні курси.

• Семінари та конференції.

• Майстер-класи.

• Заходи з обміну досвідом.

Екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти.

• Курси підвищення кваліфікації.

• Подорожі.

Якщо в результаті самоосвіти не створюється якийсь продукт, чи ні будь-яких досягнень, то діяльність стає безглуздою. Результати самоосвіти педагога можуть бути наступними:

• підвищення якості викладання предмета (вказати показники, за якими буде визначатися ефективність і якість);

• розроблені або видані методичні посібники, статті, підручники, програми, сценарії, дослідження;

• розробка нових форм, методів і прийомів навчання;

• доповіді, виступи;

• розробка дидактичних матеріалів, тестів, наочностей;

• вироблення методичних рекомендацій щодо застосування нової інформаційної технології;

• Розробка та проведення відкритих уроків за власними, новаторським технологіям;

• створення комплектів педагогічних розробок;

• проведення тренінгів, семінарів, конференцій, майстер-класів, узагальнення досвіду з досліджуваної проблеми (теми).

Таким чином, самоосвіта для сучасного вчителя, що йде в ногу з часом, є неодмінною умовою його успішної педагогічної діяльності. Професійної відповідності сучасним вимогам педагог зможе домогтися і за допомогою самоосвіти. Це творчий шлях, що розкриває для педагогів цікавлять напрямки і дає можливість підвищити професійну значущість в освітньому закладі.





Самоосвіта як умова професійного розвитку педагога.