• 1. Теоретично про е дослідження проблеми розвитку дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні
  • 1.2 Сюжетное малювання в дошкільному віці: його особливості та значення
  • 1.3 Нетрадиційні техніки в образотворчій діяльності дітей дошольного віку
  • 2. Емпіричне дослідження дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні
  • 2.2 Виявлення умов для розвитку образотворчого творчості дітей в сімї та дитячому садку і рівнів образотворчого творчості у дітей досліджуваної групи
  • 2.3 Розвиток образотворчого творчості у дітей старшого дошкільного віку в процесі сюжетного малювання з використанням нетрадиційних технік
  • 1. «Метелики на галявинці»
  • 2. «Наші черепахи на прогулянці»
  • 3. «Мої улюблені рибки»
  • 4. «Весняні квіти для моєї мами»
  • 2.4 Виявлення рівня образотворчого творчості дітей в сюжетному малюванні, виробленого в ході формуючого експерименту з використанням нетрадиційних технік
  • Тема: «Моє улюблене дерево в різні пори року»

  • Скачати 88,32 Kb.

    Розвиток дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні




    Дата конвертації03.02.2020
    Розмір88,32 Kb.
    Типкурсова робота

    Скачати 88,32 Kb.

    Вступ

    В даний час відзначається інтерес вчених до проблем розвитку творчості у дітей дошкільного віку, в тому числі образотворчого творчості. Адже саме дошкільний вік є сензитивним в розвитку всіх сфер особистості. Саме дошкільне дитинство - відправна точка розвитку людини. Те, що буде закладено в дитини в дитинстві дасть свої плоди, коли людина стане дорослим членом суспільства.

    Як ніколи, в даний час наше суспільство потребує творчо розвинених людей. Адже саме останнім часом виникає велика кількість питань, вирішити які можуть тільки творчі особистості.

    Проблема розвитку дитячої творчості в даний час є однією з найбільш актуальних як в теоретичному, так і в практичному відношеннях, адже мова йде про найважливішій умові формування індивідуальної своєрідності особистості вже на перших етапах її становлення. У сучасних педагогічних і психологічних дослідженнях доводиться необхідність занять образотворчим творчістю для розумового та естетичного розвитку дітей дошкільного віку. Аналіз досліджень, присвячених даній темі, дозволяє зробити висновок про те, що дитяча творчість має свою специфіку, тому що продукти його часто не мають об'єктивної значущості для суспільства в цілому. Однак розвиток творчості у дітей в період дошкільного дитинства має велике значення для формування цілісної творчо розвиненої особистості в майбутньому.

    Теоретичною основою роботи з'явилися дослідження з проблеми розвитку образотворчого творчості вітчизняних вчених (Казакова Т.Г., Флерина Е.А., Бакушинский, Д.Б. Богоявленська, А.А. Венгер, Н.А. Ветлугіна, Виготський Л.С. , Т.С. Комарова, Езікеева В.А. та ін.), роботи присвячені використанню нетрадиційних технік в малюванні дошкільнят (Ільїна А., Казакова Р.Г. та ін.).

    Мета дослідження: вивчити вплив сюжетного малювання на розвиток дитячого образотворчого творчості.

    Завдання дослідження:

    1. Вивчити проблему дитячого образотворчого творчості в психолого-педагогічній літературі

    2. Виявити особливості сюжетного малювання в середньому дошкільному віці.

    3. Вивчити нетрадиційні техніки образотворчої діяльності і описати їх вплив на розвиток творчості в сюжетному малюванні дошкільнят.

    4. Розробити та апробувати експериментальну методику на виявлення можливості впливу сюжетного малювання на розвиток дитячого образотворчого творчості.

    Гіпотеза дослідження: ми припустили, що розвитку дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні сприятиме використання нетрадиційних технік при дотриманні наступних умов:

    -грамотний підбір змісту роботи з дітьми, а також нетрадиційних технік малювання

    -наявність відповідної матеріальної бази

    -заінтересованность педагогів дошкільного закладу і сім'ї у розвитку образотворчого творчості у дітей

    -взаємозв'язку різних видів дитячої діяльності.

    Об'єкт дослідження: сюжетне малювання.

    Предмет дослідження: процес розвитку дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні.

    Методи дослідження: анкети для батьків і вихователя на виявлення умов в сім'ї та дитячому садку для розвитку дитячої творчості, спостереження, експеримент, вивчення продуктів дитячої діяльності.

    Дослідницька робота проводилася на базі я / с № 3.

    1. Теоретично про е дослідження проблеми розвитку дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні

    1.1 Психолого-педагогічна характеристика дитячого образотворчого творчості

    Здатність до творчості є специфічною особливістю людини, яка дає можливість не тільки використовувати дійсність, а й видозмінювати її. Але перш ніж говорити про дитячий образотворчому творчості, потрібно спочатку визначити поняття творчості в цілому з позицій різних наук.

    Творчість розглядається вченими як людська діяльність вищого рівня по пізнання і перетворення навколишнього природного і соціального світу. У процесі творчої діяльності, що особливо важливо, змінюється і сама людина (форми і способи його мислення, особистісні якості): він стає творчою особистістю.

    Творчість в широкому сенсі - це діяльність, спрямована на отримання чогось нового, неповторного, і тому основним показником творчості є новизна його результату (художній твір, ідея, механічний прилад і т.п.). Інакше кажучи, новизна результату творчої діяльності носить об'єктивний характер, оскільки створюється те, чого раніше не існувало. Сам же процес створення має суб'єктивну забарвлення, так як в ньому проявляється індивідуальність творця.

    З точки зору філософської науки, творча діяльність - це багатокомпонентний процес, спрямований на створення нових реальностей і цінностей, в якому об'єднуються об'єктивне і особистісне, тобто суб'єктивне. [12]

    Важливо виділяти ще й соціальну сутність творчості, так як в умовах стрімких змін в соціально - економічному житті суспільства виникає багато питань, вирішити які здатні тільки творчо обдаровані люди. А. Ліловий вважає, що соціальна сутність творчості полягає в створенні суспільно необхідних і суспільно корисних цінностей, які і будуть сприяти формуванню творчого потенціалу особистості. [20]

    У педагогічній літературі можна зустріти таке визначення поняття творчості: діяльність, результатом якої є створення нових, оригінальних і більш досконалих матеріальних і духовних цінностей, що володіють об'єктивною або суб'єктивною значущістю.

    Творча особистість в педагогіці визначається як особистість, що володіє творчою спрямованістю, творчими здібностями і створює шляхом застосування оригінальних способів діяльності матеріальні і духовні цінності, що відрізняються особистої або громадської значимістю.

    Види творчості тут визначаються характером діяльності людини:

    -Науково творчість - виробництво нового знання, що володіє перевагою в порівнянні з колишнім.

    -Технічне творчість - розробка нових технологій і технічних пристроїв.

    -Педагогічне творчість - розробка нового змісту, методів, принципів, форм педагогічних систем.

    -Художнє творчість - створення нових художніх творів, і т.д. [21, с. 565 - 572]

    З позиції естетики творчість (художнє) - це самовираження внутрішнього світу художника, який не тільки пізнає, а й висловлює своє бачення, розуміння навколишнього. Результатом його творчої діяльності є художній образ, як особливий вид освоєння і вираження дійсності, форма мислення, існування в мистецтві. [15, с. 7 - 8]. Своєрідною рисою образотворчого творчості вважається особлива емоційна забарвленість, індивідуальність образного бачення. [2] Психологи про творчість говорять як про діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей. Воно передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Звертаючись до дитячого віку, природно поставити питання про те, чи здатний дитина-дошкільник до процесу творчості - адже багато хто з компонентів, притаманних цьому феномену в період дошкільного дитинства, тільки починають розвиватися. Але будь-яка доросла, хоч трохи обізнаний з дитячим поведінкою або діяльністю, не може поставити під сумнів тому, що все воно пронизане творчістю: суб'єктивно дитина постійно відкриває щось нове, навіть репродукуючи вже відоме іншим людям. Так, В.В. Давидов в післямові до книги Л.С. Виготського «Уява і творчість в дитячому віці» вказує на те, що творчість є постійним супутником дитячого розвитку.

    Однак при цьому важливо врахувати дві позиції:

    -креатівность в дитячому віці слід розуміти як механізм розвитку різноманітних діяльностей дитини, його досвіду, його особистості.

    -очевідно, що компоненти творчості в розглянутий нами період життя будуть передбачати особливі вимоги і мати специфічну структуру.

    Діти роблять безліч відкриттів і створюють цікавий, часом оригінальний продукт у вигляді малюнка, конструкції, вірші і т.п. (Е.А. Флеріна, Г.В.Лабунская, М.П. Сакулина, К.І. Чуковський, Дж. Родарі, Н.А. Ветлугіна, М.М. Поддьяков та ін.). Новизна відкриттів і продукту суб'єктивна - це перша важлива особливість дитячої творчості.

    При цьому процес створення продукту для дошкільника має чи не першорядне значення. Діяльність дитини відрізняється великою емоційною включеністю, прагненням шукати і багато раз випробувати різні рішення, отримуючи від цього особливе задоволення, часом набагато більше, ніж від досягнення кінцевого результату (А. В. Запорожець, М.М. Поддьяков, Л.А. Парамонова, О.А. Христ і ін.). І це - друга особливість дитячої творчості.

    Для дорослої людини початок вирішення проблеми (її усвідомлення, пошук підходів) є найважчим і болісним, іноді призводить до розпачу. Дитина ж, на відміну від дорослого, не відчуває таких труднощів (якщо, звичайно, над ним не тяжіють жорсткі вимоги дорослих). Він з легкістю і, перш за все, практично починає орієнтовну, часом навіть не зовсім осмислену діяльність, яка, поступово стаючи більш цілеспрямованою, захоплює дитину пошуком і часто призводить до позитивних результатів (М.М. Поддьяков, Л.А. Парамонова, Г. В. Урадовскіх). І це третя особливість дитячої творчості, безумовно пов'язана з першими двома і особливо з другої.

    Однією з перших визначення дитячої творчості дала Е.А. Флерина: «Дитяче образотворче мистецтво ми розуміємо як свідоме відображення дитиною навколишньої дійсності в малюнку, ліпленні, конструюванні, відображення, яке побудоване на роботі уяви, на відображенні своїх спостережень, а також вражень, отриманих ним через слово, картинку і інші види мистецтва. Дитина не пасивно копіює навколишнє, а переробляє його в зв'язку з накопиченим досвідом і відношенню до зображуваного ». [28, с 181]

    У психологічній літературі дитячу творчість розглядається в зв'язку з низкою проблем психічного розвитку дитини, таких, як дитячу уяву і мислення, дитяча обдарованість і др.Здесь вкрай неоднозначно визначається категорія творчості взагалі та дитячої творчості зокрема. Справді, з одного боку, творчість є характеристикою діяльності: особливого її виду (творча діяльність - мистецтво, література, наука) або будь-якої діяльності, якщо мова йде про її розвиток, вдосконалення, перехід на новий рівень [22, с.16 - 20]. З іншого боку, проблема пов'язана з психологічними характеристиками творчості і, отже, пов'язана з проблемою здібностей. Відоме поняття творчості як механізму розвитку діяльності в значній мірі пов'язує дві ці сторони проблеми.

    Велика роль у формуванні творчості належить уяві, тому, перш за все, слід використовувати ті кошти, які сприяють його розвитку. Л.С. Виготський бачить силу творчості в різноманітних формах зв'язку уяви з дійсністю. Кожній з форм зв'язку він дає діалектичне визначення:

    -Образ уяви будуються з елементів дійсності.

    -уяву направляється чужим досвідом, історичним або соціальним.

    -почуття впливає на уяву і, навпаки, уява впливає на почуття.

    -продукти уяви реалізуються в конкретні речі, результати дитячої творчості, які знову впливають на уяву.

    У наукових дослідженнях з питань дитячої творчості відзначається ряд рис, що характеризують наявність творчих засад у діяльності дитини.Це - прояв активності, самостійності та ініціативи в застосуванні вже освоєних прийомів роботи до нового змісту, в знаходженні нових способів вирішення поставлених завдань, в емоційному вираженні своїх почуттів за допомогою різних образотворчих засобів. [19, с.30-44]

    Головною ж рисою творчої особистості дослідники називають креативність, естетичне ставлення до дійсності, інтелектуальну активність.

    Робиться також спроба визначити і основні компоненти креативності (творчості). Виділяються, зокрема:

    -перцептівний компонент (спостережливість, особлива концентрація уваги);

    -інтелектуальний (інтуїція, уява, широту знань, гнучкість, самостійність, швидкість мислення і т.д.);

    -характерологіческій (прагнення до відкриттів, до володіння фактами, здатність дивуватися, безпосередність) [6].

    Становлення дитячої креативності - це не рух від «нетворчества» до «творчості». В його основі - конструктивне оволодіння дитиною загальної «силою» людської уяви і мислення.

    При дослідженні проблеми дитячої художньої творчості, були виділені три основних етапи творчої діяльності, кожен з яких вимагає специфічних методів і прийомів керівництва з боку дорослого:

    -перший етап - виникнення, розвиток, усвідомлення та оформлення задуму. Тема майбутнього зображення може бути визначена самою дитиною або запропонована вихователем. Чим молодша дитина, тим більш ситуативний і нестійкий характер має його задум.

    -другий етап - процес створення зображення дітьми. Тема завдання не тільки не позбавляє дитини творчості, а й спрямовує його уяву, зрозуміло, якщо вихователь не регламентує рішення. Діяльність на цьому етапі вимагає від дитини вміння володіти способами зображення, виразними засобами, специфічними для малювання, ліплення, аплікації.

    -третій етап - аналіз результатів діяльності. Перегляд і аналіз створеного дітьми здійснюється за їх максимальної активності, що дозволяє повніше осмислити результат власної діяльності.

    Значний вплив на розвиток дитячої творчості надає сприйняття творів мистецтва. При сприйнятті навколишнього, творів образотворчого мистецтва, а також в процесі створення образу, діти опановують узагальненими способами дій, які в подальшому можуть переносити і в власне образотворче мистецтво. Серед таких способів можна виділити наступні:

    -Спосіб вдивлятися в предмети, явища навколишньої дійсності, як перша орієнтування

    -Способи орієнтування в формах, пропорціях, кольорі в процесі образотворчої діяльності

    -Способи самостійних дій при виборі матеріалів, виразно-образотворчих засобів

    -Способи технічних дій при створенні образу в малюнку, ліпленні, аплікації і т.д.

    У своїй книзі «Уява і творчість в дитячому віці» Л.С. Виготський розглядав сприйняття як першу опорну точку для майбутнього творчості, коли відбувається накопичення матеріалу, з якого згодом будується фантазія. Грунтуючись на даних фізіології, психологи виділяють сприйняття як один з основних компонентів творчої діяльності.

    На думку багатьох дослідників твори образотворчого мистецтва, будучи високохудожніми об'єктами, несуть в собі емоційний творчий потенціал, а естетично виразна форма служить поштовхом до творчого сприйняття

    Велика увага приділяється також проблемі взаємозв'язку дитячої творчості з навчанням. Виділяється навіть ряд основних прийомів і методів, що забезпечують розвиток образотворчого творчості дітей:

    -Використання творів образотворчого мистецтва різних видів і жанрів, їх естетичне сприйняття;

    -Сенсорний обстеження предметів, збагачення сенсорного досвіду дитини;

    -Сприйняття зображення з метою встановлення взаємозв'язку зовнішніх образотворчих засобів з внутрішнім характером образу;

    - «Вживання в образ» для передачі настрою, характеру персонажа, тварини або людини;

    -Синтез мистецтв (музики, художньої літератури, образотворчого мистецтва);

    -Створення пошукових ситуацій;

    -Ігровий прийоми;

    -Питання, пояснення завдання, орієнтування на творчий підхід до діяльності, застосування опорних елементів (тема, ідея), які організовують роботу уяви;

    -Оповідання дітей про свій задум, аналіз і оцінка дітьми своїх робіт з урахуванням думок кожного дитини;

    -Заохочення педагогом цікавих варіантів вирішення окремих зображень або всієї теми

    Такими дослідниками проблеми дитячої художньої творчості як Н.А. Ветлугіна, І.Л. Дзержинська, В.А. Езікеева, Т.Г. Казакова були розкриті засоби художньої виразності, користуючись якими діти здатні передавати художній образ. В.А. Езікеева пише: «На відміну від образу в професійному мистецтві художній образ в дитячому малюнку вимагає інших критеріїв для своєї оцінки ... колір, форма, композиція є засобами виразності образу в дитячому малюнку». [30]

    Творчий процес, на думку В.А. Езікеевой, передбачає створення дітьми виразного образу доступними їм образотворчими засобами, такими як: ритм, колір, лінія, форма. Вони можуть бути не тільки засобами образного відображення, але і сприяти формуванню художньої творчості, джерелами якого, як уже говорилося вище, є дійсність і мистецтво. [29]

    У самий ранній період творчості, коли форма зображення буває дуже примітивна, дитина представляє образ живим, конкретним, чинним. Дослідники дитячого образотворчого творчості - Е.А. Флерина, Н.П. Сакулина, Т.С. Комарова, Т.Г. Казакова, Н.Б. Халезова і інші відзначають, що багато виразні засоби, що використовуються художником в живописі і скульптурі, в певній мірі доступні і дитині дошкільного віку.

    Однак найбільш доступним виразним засобом для дошкільника є використання кольору. Діти 4-5 років використовують колір в декоративних цілях. З розвитком сприйняття і естетичних почуттів діти починають використовувати колір для передачі настрою образу.

    Ще один засіб виразності, що використовується дошкільнятами - лінія. Дослідники відзначають, що предмети, явища, які близькі дитині, улюблені їм, він малює старанно, акуратно, а погані і некрасиві, на його думку, події зображує недбалої лінією.

    Ритм розглядається А.В. Бакушинский як організуючий початок в малюнку, яке допомагає дитині поступово освоювати простір листа ритмічними мазками, штрихами. За основу він бере руховий і зоровий досвід дитини, залежність розвитку дитячої творчості від розвитку рухів і рухових відчуттів в пізнанні і відображенні світу. [1]

    Велика увага навчанню засобам художньої виразності приділяла Е.А. Флерина. Вона розглядала його як основу розвитку творчості.

    Г.Г. Григор'євої виділені ще й умови розвитку творчості дітей:

    Широкий підхід до вирішення проблеми: педагог повинен зробити природний процес життя і діяльності дітей творчим, ставити дітей не тільки в ситуації творчого, але й пізнавального, морального творчості. А спеціальна робота на заняттях, в іграх і т.п., націлена на розвиток творчості, повинна органічно увійти в життя дитини.

    -Організація цікавою, змістовною життя дитини в дошкільному закладі і сім'ї, збагачення його яскравими враженнями, забезпечення емоційного інтелектуального досвіду, який стане основою для виникнення задумів і буде матеріалом для роботи уяви (спостереження, заняття, ігри, відвідування театру і т.д.) . Цей досвід створюється всією системою життєдіяльності дитини (спостереження, заняття, ігри, відвідування театру, спілкування і т.п.) і служить основою для творчості дошкільнят.

    -Єдиний позиція педагогів в розумінні перспектив розвитку дитини та взаємодія між ними: в останні роки в ряді дошкільних установ заняття з образотворчої діяльності проводять фахівці. Але, вдаючись до послуг фахівців необхідно забезпечити їх узгоджену, спільну роботу з іншими педагогами і батьками. Тільки в тому випадку, коли педагоги об'єднані єдиним баченням проблеми, виникає цілісне бачення і виховання особистості, повноцінне психічний розвиток дошкільника.

    -Спілкування з мистецтвом. При правильному вплив дорослих дитина розуміє сенс, суть мистецтва, зображально-виражальні засоби і їх підлегле значення. А на цій основі він краще розуміє і власну діяльність.

    -Навчання, яке повинно бути орієнтоване на розвиток творчих здібностей. У процесі навчання формуються знання, способи дії, розвиваються здібності, що дозволяють дитині реалізувати будь-який задум. Знання та вміння дітей повинні бути гнучкими, варіативними, навички - узагальненими, тобто застосовними в різних умовах.

    -Комплексне і системне використання методів і прийомів, провідне значення серед яких мають попереднє спостереження, створення проблемних ситуацій, які виявлятимуть завдання, і відсутність готових засобів для їх вирішення.

    -Пропозиція дієвих мотивів, підведення дітей якщо не до самостійної постановці, то до прийняття завдання, поставленого дорослим: створення атмосфери творчості багато в чому залежить від загальної культури педагога, розуміння суті справи. Доброзичливе і систематичне увагу і інтерес до діяльності дітей вкрай важливі в розвитку творчих можливостей дитини.

    -Облік індивідуальних особливостей дитини: важливо врахувати і темперамент, і характер, і особливості деяких психічних процесів, і навіть настрій дитини в день, коли має бути творча робота. [9]

    Педагогічні умови формування образотворчого творчості у дітей старшого дошкільного віку спрямовані на:

    -Индивидуально-диференційоване керівництво шляхом використання діалогових форм взаємодії дорослих і дітей.

    -Розробку змісту, спрямованого на розвиток пошукової діяльності дітей.

    -Використання різноманітних форм організації інтегрованих занять і їх типів, що сприяє реалізації потреб і інтересів дітей в самостійному виборі засобів зображення і матеріалів. [15]

    Таким чином, під художньою творчістю дітей дошкільного ми будемо розуміти створення суб'єктивно нового (значущого для дитини, перш за все) продукту (малюнок, ліплення, розповідь, пісенька, танець, гра); створення різних варіантів зображень, застосування засвоєних раніше способів зображення або засобів виразності в новій ситуації.

    1.2 Сюжетное малювання в дошкільному віці: його особливості та значення

    Основна мета сюжетного малювання - навчити дитину передавати свої враження про навколишню дійсність.

    Відомо, що всі навколишні предмети знаходяться в певному зв'язку один з одним. Ставлення до якого-небудь предмету або явищу багато в чому залежить від розуміння саме цього зв'язку.

    Можливість встановлення смислових зв'язків між різними предметами і явищами розвивається у дитини поступово. Тому сюжетне малювання з навчальною метою вводиться не раніше ніж в середній групі, причому на початку як зображення 2-3 предметів, розташованих поряд. Природно, що дітям повинні бути відомі прийоми зображення предметів, що є Гланом діючими героями сюжету, інакше труднощі в зображенні незнакмих предметів відвернуть їх від виконання основного завдання.

    Однак не слід обмежувати сюжетне малювання зображенням тільки тих предметів, які діти вже зображали. Дитина повинна вміти намалювати головне в сюжеті, а всі деталі він виконує по своєму бажанню.

    Уміння виділяти головне в сюжеті пов'язано з розвитком сприйняття і аналітико-синтетичного мислення. Вони у маленької дитини ще дуже поверхневі; він перш за все сприймає те, що безпосередньо доступно зору, дотику, слуху, і часто дізнається предмет за деякими несуттєвим деталям, якого запам'ятали йому. Точно також дитина сприймає і передає сюжет в малюнку. Виділити гавно, зрозуміти відносини і зв'язку об'єктів сюжету - завдання досить складні для дошкільника. Вони можуть бути вирішені дітьми старшої групи.

    В сюжетному малюванні важливо правильно передати пропорційні співвідношення між предметами.Це завдання ускладнюється тим, що при зображенні сюжету надопоказать не тільки різницю в їх розмірах, що існує між ними в житті, але і збільшення або зменшення предметів у зв'язку з розташуванням в просторі. Для цього дитина повинна вміти порівнювати, зіставляти об'єкти зображення, бачити смисловий зв'язок між ними.

    Вирішити завдання просторового відносини між предметами дуже складно для дошкільника, так як у нього малий досвід і недостатньо розвинені образотворчі уміння і навички.

    Уявлення про протяжності простору, про лінії горизонту, що з'єднує землю і небо, діти можуть отримати головним чином при виїздах на природу (в ліс, на поле). Але навіть якщо деякі з них зрозуміють перспективні зміни предметів в просторі, їм важко буде передати ці зміни наплоскості листа. Те, що в натурі розташоване далеко, на малюнку слід малювати вище, і навпаки. Ці особливості зображення простору на площині доступні розумінню лише старшого дошкільника, що має досвід.

    Отже, загальними завданнями навчання сюжетному малюванню в дитячому саду є наступні:

    -Навчити передачі змісту теми, виділенню в ній головного;

    -Навчити передавати взаємодії між об'єктами;

    -Навчити правильно передавати пропорційні співвідношення між об'єктами і показувати їх розташування в просторі

    Навчання дітей сюжетному малюванню починають в середній групі. Правда, в молодшій групі деякі теми, пропоновані для малювання, звучать як сюжетні (наприклад, "Колобок котиться по доріжці", "йде сніг, засипав всю землю" та ін.). але в них не потрібна передача дії сюжету. Вказівка ​​на сюжетність малюнка застосовують для створення у дітей інтересу до зображення найпростіших форм.

    Що стосується визначення тим зображення, то тут педегог слід керуватися такими принципами:

    -Перший принцип відбору тем - облік емоційно-інтелектуального досвіду, який складається у дітей в процесі їх життя і діяльності в дитячому саду і в родині.

    -Другий прінціпотбора змісту: формування узагальнених способів зображення, придатних для втілення образів цілої групи схожих за зовнішнім виглядом, формою і будовою предметів, тобто типових.

    Дитина сама ставить за мету, він виступає як суб'єкт своєї діяльності, що є одним з показників особистісного розвитку. Однак за постановкою завдання повинен слідувати наступний крок - відбір і застосування засобів досягнення мети, отримання результату. А це дитина робить не завжди. Поступово, розуміючи свою невмілість, він перестає ставити цілі. Це означає, що зникає діяльність, важлива для розвитку людини. Отже, треба допомогти дошкільнику опанувати способами, засобами досягнення мети, треба вчити його образотворчої діяльності, але так, щоб він міг відносно вільно зобразити будь-яке явище, втілити будь-який свій задум.

    Таким чином, при збереженні першого принципу відбору змісту зображення - обліку знань та інтересів дітей, їх емоційно-інтелектуального досвіду - слід одночасно керуватися і другому принципом - відбором того змісту, яке не тільки цікаво, а й системно.

    -Третій принцип для відбору змісту - облік послідовності освоєння образотворчих умінь і навичок. Це означає, що відбір системних знань, змісту, втіленого в тематиці, підпорядковується специфіці діяльності та доступним дітям завданням зображення.

    -Четвертий принцип об'єднує в собі два попередніх: облік необхідності повторення подібних тим при одночасному ускладненні характеру пізнавальної діяльності дітей в напрямку підвищення їх самостійності і все більшої активізації творчості в процесі пізнання, а потім і в процесі образного відображення вражень

    -П'ятий принцип - облік сезонних явищ, місцевого оточення - природного і соціального, соціальних явищ і т. П.

    -Шість принцип - по можливості облік індивідуального емоційно-інтелектуального досвіду дітей як умова актуалізації цінних і дієвих мотивів діяльності, активізації відповідних почуттів, уяви, цілеспрямованості діяльності, а, отже, і творчих прояви дошкільнят.

    Завдання сюжетного малювання не зводиться до образотворчим завданням, а являють собою конкретизацію загальних завдань, що направляють педагога на формування у дітей цілісної діяльності та розвитку при цьому особистості дошкільника. [8.].

    Виділяються наступні завдання навчання:

    -Формувати інтерес до навколишніх предметів, явищ природи, суспільних явищ і подій, людям, їх діяльності і взаємин; сприяти формуванню у дітей моральної, естетичної позиції.

    -Розвивати у хлопців прагнення поділитися своїми враженнями, переживаннями за допомогою малюнка (мотив діяльності).

    -Формувати у дітей бажання і вміння приймати від дорослого і самому ставити відповідні цілі і завдання.

    -Розвивати у дітей уміння замислівала образ, визначаючи заздалегідь зміст і деякі способи зображення.

    -Навчальні дошкільнят деяким доступним способам зображення сюжетного образу:

    а) прийомам створення найпростіших композицій, тобто розташуванню зображень на площині аркуша, спочатку на всьому аркуші, ритмічно повторюючи зображення одних і тих же предметів з незначними доповненнями - в молодшій і середній групі; стимулюючи і заохочуючи зображення одного предмета в різних варіантах, тим самим освоюючи способи зображення предмета на варіативної рівні - в середній групі; розташовуючи зображення на широкій смузі листа, що позначає землю, небо, намічаючи лінію горизонту, розміщуючи зображення тих предметів, що ближче - внизу листа, далі - нагорі; варіюючи розташування зображень на аркуші, тобто підводити дітей до свідомого вибору і побудови композицій, зображати при цьому предмети ближніх планів з більшим рахунком, далеких - меншого розміру - в старших групах;

    б) вчити зображати в малюнку головне, тобто ті предмети і персонажі, які висловлюють зміст даної теми, дозволяють відразу ж визначити зміст зображення (середня, старша групи);

    в) вчити передавати в малюнку відносини за величиною, взаємного розташування в просторі (старші групи);

    г) направляти дітей на передачу дії через зображення руху, динаміки, поз, деталей (із середньою, але в основному в старших групах).

    -Навчальні дітей способам сприйняття, спостереження явищ навколишнього світу, необхідним для виконання сюжетного малюнка.

    -Розвивати у хлопців розуміння залежності якості зображення від якості спостереження, формувати у них бажання і надалі по можливості потреба в спостереженні з метою подальшого зображення.

    -Спонукати дітей до самостійності, творчості в замисліваніі образу: пошуку своєрідного змісту, застосування адекватних, різноманітних засобів виразності (композиції, колориту та ін.)

    -Вчити дітей відчувати виразність образу, спонукати до емоційного відгуку на нього, підводити до розуміння залежності виразності образу від використовуваних засобів, способів зображення, тобто формувати здатність художньо творчого сприйняття малюнків.

    Виходячи з комплексу завдань керівництва сюжетним малюванням, з огляду на труднощі освоєння цього виду діяльності (особливості сприйняття дітей) і складності графічного втілення сюжетного образу, методика роботи з дітьми повинна будуватися в двох напрямках:

    1. Збагачення дітей яскравими враженнями про навколишній світ: соціальних і природних явищ. Розвиток спостережливості, вміння бачити, відчувати, помічати виразність форми, пропорції, кольору окремих предметів, їх взаємозв'язок і поєднання.

    2. Допомога дітям в осмисленні засобів графічного зображення сюжету, у встановленні зв'язку між уявленнями і способами зображення

    Так як ми в своїй роботі повинні досліджувати переважно розвиток творчості в середньому дошкільному віці, то доцільним вважаємо позначити завдання по сюжетному малюванню в межах зазначених вікових рамок. У програмі «Пралеска» виділені наступні завдання:

    -Знайомиться із засобами виразності предметного, сюжетного і декоративного малювання

    -Формувати уявлення про сюжетної композиції, конструктивному (частково-цілісному) і дужковом способах створення образів

    -Допомагає в практичному освоєнні сюжетної композиції (лінійна, фризова, по всій поверхностіліста паперу). [23, с. 178-179]

    Вирішуються ці завдання на сюжетах, добре знайомих дітям, на зображенні предметів, які вони малювали раніше. Необхідність розміщення на одному аркуші декількох предметів вимагає розвиненої здатності аналізувати і синтезувати, а також творчо використовувати набуті навички.

    Розташування декількох предметів на одній лінії є найбільш простим композиційним рішенням теми. Діти 4 років здатні засвоїти, що в житті предмети розташовуються один біля одного, тому неможливо на місці одного предмета помістити ще один. Пряма лінія, на якій діти малюють предмети, є, на думку Е.А. Флерина, тим ритмічним спрощенням зображення простору землі, котороедоступно дитячому розумінню.

    Теми, пропоновані дітям, нескладні: будинок, біля нього росте дерево, стоїть лавка; будинок або дерево, поряд гуляє дівчинка; трава, ростуть квіти, світить сонечко; по траві гуляють курчата.

    У цих малюнках сюжетний розвиток дії хлопці не показують. Діти малюють поряд 2-3 предмета, між якими не буде дієвого зв'язку.

    У середній групі діти знайомляться і з іншим прийомом композиції сюжетного малюнка - розташуванням предметів на всьому аркуші. Вихователь роздає дітям листи паперу певних кольорів, що відповідають певному сюжету (зелений - для поляни, блакитний - для води, жовтий - для піску і т.д.), і вони вільно розташовують на вибраному кольоровому тлі задумані об'єкти, використовуючи всю площину листа (квіти на лузі, рибки у воді). [19]

    В сюжетному малюванні перед дітьми не ставиться завдання показу точних пропорційних співвідношень між предметами, так як вона є досить складною і доступною тільки для дітей старшої групи.

    Підводячи підсумок, можна сказати, що сюжетний малюнок як спосіб активного, творчого, дієвого і небайдужого усвідомлення дитиною навколишнього світу і свого ставлення до нього має великий вплив на розвиток особистості дошкільника. На всіх етапах сюжетного малювання когнітивна, емоційна, морально-вольова сфера особистості активно проявляються, а значить, і розвиваються в єдиному творчому процесі.

    1.3 Нетрадиційні техніки в образотворчій діяльності дітей дошольного віку

    У дитячому садку образотворча діяльність включає такі види занять, як малювання, ліплення, аплікація, конструювання. Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про навколишній світ. Т.С. Комарова вказує: «Однак внести різноманітність в усі моменти роботи і у вільний дитячу діяльність, придумувати безліч варіантів занять за темами вихователям часто важко. Малювання, ліплення, аплікація як види художньо-творчої діяльності не терплять шаблону, стереотипності, раз і назавжди встановлених правил, а тим часом на практиці ми часто стикаємося саме з таким становищем ( «Дерево малюється від низу до верху, тому що воно так зростає, а будиночок ось так »і т.п.)». Тому важливим буде використання нетрадиційних технік образотворчої діяльності дошкільнят.

    В рамках своєї роботи ми будемо розглядати використання нетрадиційних технік переважно в малюванні. В даний час існує досить велика кількість варіантів художнього дошкільної освіти, але не всі вони на достатньому рівні науково обгрунтовані. Наведені нижче нетрадиційні для вітчизняної дошкільної освіти художні техніки вивчені і аппробіровани в роботі з дітьми Р.Г. Казковий і Л.Г. Белякова. [25]

    У малюванні з дітьми можна використовувати такі нетрадиційні техніки:

    -тичок жорсткої напівсухий пензлем

    -рісованіе пальчиками

    -рісованіе долонькою

    -оттіск поролоном

    -оттіск пінопластом

    -оттіск печатками з гумки

    -оттіск зім'ятої папером

    -Воскові крейда + акварель

    -свеча + акварель

    -друк за трафаретом

    -монотіпія предметна

    -кляксографія

    -набризг

    -отпечаткі листя

    -акварельние крейда

    -монотіпія пейзажна та ін.

    Так як робота в нашому дослідженні проводиться з дітьми середнього дошкільного віку ми вважаємо за доцільне описати тільки техніки, які підходять за даними віковим рамкам. За програмою "Пралеска" до дітей середнього дошкільного віку відносять дітей четвертого - п'ятого років життя. [15] Відповідно більш детальний опис буде дано наступним технікам:

    1. малювання пальчиками (від двох років): дитина опускає в гуаш пальчик і завдає точки, цятки на папір. На кожен пальчик набирається фарба різного кольору. Після роботи пальчики витираються серветкою, потім гуаш легко змивається.

    2. малювання долонькою (від двох років): дитина опускає в гуаш долоньку (всю кисть) або забарвлює її за допомогою пензлика (з п'яти років) і робить відбиток на папері. Малюють правою і лівою руками, пофарбованими різними кольорами. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається.

    3. відбиток пробкою (від трьох років): дитина притискає пробку до штемпельної подушці з фарбою і завдає відбиток на папір. Для отримання іншого кольору змінюється мисочка і пробка.

    4. відбиток поролоном (від чотирьох років): дитина притискає поролон до штемпельної подушці з фарбою і завдає відбиток на папір. Для зміни кольору беруться інші мисочку і поролон.

    5.оттіск зім'ятої папером (від чотирьох років): дитина притискає папір до штемпельної подушці з фарбою і завдає відбиток на папір. Щоб отримати інший колір, змінюється і блюдце і зім'ята папір.

    6. воскові крейди + акварель (від чотирьох років): дитина малює восковими крейдою на білому папері. Потім зафарбовує лист аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок крейдою залишається незакрашенним.

    7. стусан жорсткої напівсхем пензлем (вік будь-який): дитина опускає в гуаш кисть і вдаряє нею по паперу, тримаючи вертикально. При роботі кисть у воду не опускається. Таким чином заповнюється весь лист, контур або шаблон. Виходить імітація фактурності пухнастою або колючим поверхні.

    8. друк за трафаретом (від п'яти років): дитина притискає печатку або поролоновий тампон до штемпельної подушці з фарбою і завдає відбиток на папір за допомогою трафарету. Щоб змінити колір, беруться інші тампон і трафарет.

    9. монотипія предметна (від п'яти років): дитина складає аркуш паперу вдвічі і на одній його половині малює половину ізображемого предмета (предмети вибираються симетричні). Після малювання кожної частини предмета, поки фарба не висохла, лист знову складається з полам для отримання відбитка. Потім зображення можна прикрасити, також складаючи лист після малювання декількох прикрас.

    10. кляксографія звичайна (від п'яти років): дитина зачерпує гуаш пластикової ложечкою і виливає на папір. В результаті виходять плями в довільному порядку. Потім лист накривається іншим листом і притискається. Далі верхній лист знімається, зображення розглядається: визначається, на що воно схоже. Відсутні деталі домальовують.

    11. набризг (від п'яти років): дитина набирає фарбу на кисть і вдаряє кистю про картон, який тримає над папером. Фарба розбризкується на папір.

    12. кляксографія з ниточкою (від п'яти років): дитина опускає нитку у фарбу, віджимає її. Потім на аркуші паперу викладає з нитки зображення, залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладає інший лист, притискає, притримуючи рукою, і витягує нитку за кінчик. Відсутні деталі домальовують.

    13. відбитки листя (від п'яти років): дитина покриває листок дерева фарбами різних кольорів, потім прикладає його до паперу пофарбованої стороною для отримання відбитка. Кожен раз береться новий листок. Черешки у листя можна домалювати пензлем.

    14. тиснення (від п'яти років): дитина малює простим олівцем те, що хоче. Якщо потрібно створити багато однакових елементів (наприклад, листя), доцільно використовувати шаблон з картону. Потім під малюнок підкладається предмет з рифленою поверхнею, малюнок розфарбовується олівцями. На наступному занятті малюнки можна вирізати і наклеїти на загальний лист.

    15. кляксографія з трубочкою (від п'яти років): дитина зачерпує пластиковою ложкою фарбу, виливає її на лист, роблячи невелику пляму (крапельку). Потім на цю пляму дме з трубочки так, щоб її кінець не торкався ні плями, ні паперу. При необхідності процедура повторюється. Відсутні деталі домальовують.

    16. чорно-білий граттаж (від п'яти років): дитина натирає свічею лист так щоб він весь був покритий шаром воску. Потім на нього наноситься туш з рідким милом або зубний порошок, в цьому випадку заливається тушшю без добавок. Після висихання паличкою процарапивается малюнок.

    17. «знайома форма - новий образ» (від п'яти років): дитина обводить олівцем обраний предмет. Потім перетворює його в щось інше шляхом домальовування і розфарбовує будь-якими відповідними матеріалами. При обведении ступні дитина знімає взуття і ставить ногу на лист. Якщо обводиться фігура, до стіни кріпиться ватман, одна дитина тулиться до нього, інший його обводить.

    18. відбиток печатками з гумки (від чотирьох років): дитина притискає печатку до штемпельної подушці з фарбою і завдає відбиток на папір. Для зміни кольору потрібно взяти інші мисочку і печатку.

    19. свічка + акварель (від чотирьох років): дитина малює свічкою "на папері. Потім зафарбовує лист аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічкою залишається білим

    20. акварельні крейда (від п'яти років): дитина змочує папір водою за допомогою губки, потім малює на ній крейдою. Можна використовувати прийоми малювання торцем крейди і плазом. При висиханні папір знову змочується.

    Доступність використання цих технік визначається віковими особливостями дошкільнят. Починати роботу слід з таких технік, як малювання пальчиками, долонькою і т.п., а в подальшому ці ж техніки доповнять художній образ, який створюється за допомогою більш складних технік. Чим різноманітніше будуть умови, в яких протікає образотворча діяльність, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони діють, тим інтенсивніше розвиватиметься дитяче художня творчість.

    Разнообразітьнужно і колір, і фактуру паперу, оскільки це також впливає на виразність малюнків і ставить дітей перед необхідністю підбирати матеріали для малювання, продумувати колорит майбутнього творіння, а не чекати готового рішення. Щоб у дітей не створювалося шаблону (малювати тільки на альбомному аркуші), аркуші паперу можуть бути різної форми: у формі кола (тарілочка, блюдце, серветочки), квадрата (хустинку, коробочка). Поступово малюк починає розуміти, що для малюнка можна вибрати будь-який листок: це залежить від того, що має бути зображати. [16, с. 18].

    Новизна обстановки, незвичайне початок роботи, красиві і різноманітні матеріали, цікаві для дітей не повторюються завдання, можливість вибору і ще багато інших чинників - ось що допомагає не допустити в дитячу образотворчу діяльність одноманітність і нудьгу, забезпечує жвавість і безпосередність дитячого сприйняття і діяльності. Важливо, щоб кожного разу вихователь створював нову ситуацію так, щоб діти, з одного боку, могли застосувати засвоєні раніше знання, навички, вміння, з іншого - шукали нові рішення, творчі підходи.

    висновки:

    1. Творчість визначається як діяльність по зміні, перетворення навколишнього світу, створення чогось нового, раніше не існувало.

    2. Дитяча творчість має свої особливості, що визначає суб'єктивний характер його результатів.

    3. Щоб отримати творчо розвинену особистість, необхідно надавати дитині право вибору діяльності, а також матеріалів для неї необхідних. Це стосується і розвитку образотворчого творчості дітей.

    4. Дошкільний вік - початковий період в оволодінні дітьми сюжетним малюванням. Діти в цьому віці ще не здатні передавати складний сюжет в малюнку, а також точно втілювати задуманий художній образ.

    5. Як сюжетне малювання, так образотворче мистецтво дітей включає в себе ряд образотворчих умінь, якими діти повинні оволодіти в процесі цілеспрямованого навчання.

    6. Нетрадиційні техніки мають велике значення в роботі з дітьми: вони створюють інтерес до образотворчої діяльності, що є одним з найважливіших умов для розвитку у дітей художньої творчості.

    7. Передумови до розвитку образотворчого творчості можуть проявлятися вже в дошкільному віці.


    2. Емпіричне дослідження дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні

    2.1 Опис методик експериментального дослідження

    Експериментально-дослідницька робота проводилася нами на базі я / с № 3 м Могильова в листопаді 2008 - квітні 2009 року. Для дослідження ми взяли 25 дітей групи «Почемучки» (Додаток 1) і їх батьків, 1 вихователя групи.

    Мета дослідження: вивчити вплив сюжетного малювання на розвиток дитячого образотворчого творчості.

    Завдання дослідження:

    1. Виявити умови для розвитку образотворчого творчості у дітей в сім'ї та дитячому садку.

    2. Вивчити нетрадиційні техніки образотворчої діяльності і описати їх вплив на розвиток творчості в сюжетному малюванні дошкільнят.

    3. Розробити та апробувати експериментальну методику на виявлення можливості впливу сюжетного малювання на розвиток дитячого образотворчого творчості.

    Гіпотеза дослідження: ми припустили, що розвитку дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні сприятиме використання нетрадиційних технік при дотриманні наступних умов:

    -грамотний підбір змісту роботи з дітьми, а також нетрадиційних технік малювання

    -наявність відповідної матеріальної бази

    -заінтересованность педагогів дошкільного закладу і сім'ї у розвитку образотворчого творчості у дітей

    -взаємозв'язку різних видів дитячої діяльності.

    Дослідницька робота включала кілька етапів:

    1. констатуючий експеримент, спрямований на виявлення умов для розвитку дитячого образотворчого творчості в дошкільному закладі і сім'ї і на виявлення у дітей рівнів розвитку образотворчого творчості.

    2. формуючий експеримент, в ході якого нами були підібрані різні нетрадиційні техніки малювання і проведено ряд занять по сюжетному малюванню з використанням даних технік з дітьми, які виявили передумови до розвитку творчості.

    3. контрольний експеримент, спрямований на виявлення впливу використання нетрадиційних технік в сюжетному малюванні на розвиток образотворчого творчості у дітей старшого дошкільного віку.

    Для проведення дослідницької роботи з виявлення умов для розвитку образотворчого творчості в сім'ї та дитячому садку нами були використані анкети. (Додаток 2, 3).

    Відповіді батьків і педагогів дошкільних установ порівнювалися нами з умовами, необхідними для розвитку художньої творчості, виділеними Г.Г. Григор'євої в книзі «Розвиток дошкільника в образотворчої діяльності» [9]:

    -широкий підхід до вирішення проблеми: дана задача повинна вирішуватися в усіх сферах життя дитини і у всіх видах діяльності. (Повинні бути спеціальні системи ігор, завдань, розвиваючих творчість).

    -Організація цікавою, змістовною життя дитини в дошкільному закладі і сім'ї; збагачення його яскравими враженнями, забезпечення емоційного інтелектуального досвіду, який стане основою для виникнення задумів і буде матеріалом для роботи уяви (спостереження, заняття, ігри, відвідування театру і т.д.).

    -Єдиний позиція педагогів в розумінні перспектив розвитку дитини та взаємодія між ними.

    -Спілкування з мистецтвом.

    -Навчання

    -Комплексне і системне використання методів і прийомів, провідне значення серед яких мають попереднє спостереження, створення проблемних ситуацій, які виявлятимуть завдання, і відсутність готових засобів для їх вирішення.

    -Пропозиція дієвих мотивів, підведення дітей якщо не до самостійної постановці, то до прийняття завдання, поставленого дорослим.

    -Облік індивідуальних особливостей дитини.

    Для виявлення у дітей рівнів розвитку творчості в сюжетному малюванні нами було проведено заняття по сюжетному малюванню на тему «Сніг, сніг кружляє, біла вся вулиця ...». Були виділені такі рівні творчості: високий, середній і низький. Віднесення дитини до кожного з них обумовлено відповідністю показників процесу і якості продукції його художньої творчості критеріям оцінки, висунутим Н.А. Ветлугиной [30]:

    1. показники творчості, що характеризують відносини, інтереси, здібності дітей:

    -Іскренность, безпосередність, захопленість, емоційність.

    -Інтерес до образотворчої діяльності.

    -Здатність входження в зображуваний образ

    2. показники творчості, що характеризують способи творчих дій:

    -Створення нових комбінацій з засвоєних раніше елементів.

    -Дополненія, зміни, перетворення знайомого матеріалу, знаходження оригінальних прийомів зображення.

    -Самостійне знаходження нових способів, швидкість реакцій і орієнтування в нових умовах.

    3. показники творчості, що характеризують якість продукції дитячої художньої діяльності:

    -Знаходження адекватних виразно-образотворчих засобів для втілення образу.

    -Відповідність результатів творчості елементарним художнім вимогам.

    Індивідуальний «почерк» дитинкою продукції, своєрідність манери виконання і характеру вираження свого виконання.

    Далі, на етапі формуючого експерименту, нами був розроблений цикл занять по сюжетному малюванню з використанням нетрадиційних технік для проведення з дітьми, які виявили передумови до розвитку високого рівня образотворчого творчості. Цикл занять включав такі заняття: «Метелики на галявинці», «Наші черепахи на прогулянці», «Мої улюблені рибки», «Весняні квіти для моєї мами», «Мої іграшки».

    На етапі контрольного експерименту нами було проведено заняття по сюжетному малюванню з використанням нетрадиційних технік «Моє улюблене дерево в різні пори року» з усіма дітьми групи і знову визначено рівні творчості дітей, визначено вплив використання нетрадиційних технік в сюжетному малюванні на розвиток образотворчого творчості дітей.

    На заключному етапі дослідження нами були зроблені висновки і розроблені рекомендації вихователям щодо розвитку образотворчого творчості у дітей, підібрана інформація для батьків на тему «Як розвивати образотворче мистецтво дітей» (Додаток 4)

    2.2 Виявлення умов для розвитку образотворчого творчості дітей в сім'ї та дитячому садку і рівнів образотворчого творчості у дітей досліджуваної групи

    Констатуючий експеримент був проведений в кілька етапів. Першим етапом було виявлення умов для розвитку образотворчого творчості дітей в сім'ї та дитячому садку. З цією метою нами були розроблені анкети для батьків і окремо для вихователя групи.

    Анкета для батьків включала питання, відповіді на які припускали певне ставлення батьків до образотворчого мистецтва дитини, їх участь в заняттях з дитиною, у створенні певних умов для заняття дитиною улюбленим видом художньої діяльності і т.п. Проаналізувавши відповіді, дані батьками, ми зробили наступні висновки:

    -в більшості сімей створені хороші умови щодо розвитку у дітей творчості

    -Батьки найчастіше беруть активну участь в житті і діяльності своїх дітей

    -велика частина дітей групи має достатню кількість художніх вражень

    -серед дітей є такі, які дуже люблять малювати (Іман М., Карина Н., Саша С., Настя Ш., Даша М., Олег Г., Ніка П., Аліса А. і ін.)

    -деякі діти добре складають розповіді, але малювати не вміють, а, отже, не можуть і відобразити створений уявою художній образ за допомогою образотворчих засобів

    Анкета для вихователя була орієнтована на виявлення форм роботи вихователя з дітьми по образотворчій діяльності, методів, використовуваних в роботі. Також в неї були включені питання, відповіді на які припускали ставлення вихователя до дитячого образотворчого мистецтва і усвідомлення впливу образотворчої діяльності на розвиток особистості дитини в цілому. У даній анкеті вихователем також могли бути висловлені пропозиції щодо поліпшення методичної та предметної середовища в організації художньої діяльності в дитячому саду.

    Вивчивши відповіді вихователя, ми зробили наступні висновки:

    -робота з образотворчої діяльності в дитячому саду ведеться

    -педагог використовує різні можливості образотворчого мистецтва для розвитку особистості дітей

    -дітям надається самостійність в образотворчої діяльності

    -прівлекается увагу батьків до образотворчої діяльності дітей

    -однак, як і раніше в дитячому саду в більшості своїй використовуються традиційні матеріали по образотворчої діяльності.

    Другий етап був спрямований на виявлення передумов образотворчого творчості у дітей і проходив у вигляді заняття з усією групою на тему «Сніг, сніг кружляє, біла вся вулиця ...».

    Програмне зміст: вчити передавати нескладний сюжет, включати в малюнок знайомі предмети; помічати красу в поєднанні білого кольору з іншими фарбами; продовжувати вчити виконувати малюнок у зазначеній послідовності; вправляти в ритмічному нанесенні точок кінцем кисті по всьому аркушу паперу.

    Устаткування: 2-3 ілюстрації із зображенням снігопаду; аркуші паперу сірого кольору розміром А4, пензлі, фарби гуаш.

    хід заняття

    Вихователь показує дітям ілюстрації із зображенням снігопаду. Запитує, що намальовано на картинках.

    Звертає їхню увагу на те, що під час сильного снігопаду сніг покриває всі предмети навколо. І дахи будинків, і гілки дерев, і стовпчики огорожі, і лавки і т.д. сніжинки летять всюди. Ми бачимо всі предмети як би крізь летять сніжинки на сірому небі, на предметах (темно-зелених ялинках, чорних стовбурах дерев і ін.).

    - Сьогодні ви будете малювати картинку до пісеньки «сніг, сніг кружляє, біла вся вулиця». Вирішуйте самі, що ви намалюєте на вулиці: один або 2 будинки, дерева або інші предмети (сніговик, паркан, лавки, ворота).

    - Спочатку ви намалюєте будинки, дерева та інші предмети, хто що захоче, потім сніг, що лежить на землі і на всьому, а в кінці кінчиком кисті намалюєте всюди маленькі сніжинки.

    Шляхом питань педагог закріплює уявлення дітей про послідовність виконання малюнків. Запитує кількох людей, що вони намалюють на своїй вулиці, і пропонує всім приступити до роботи.

    В процесі роботи треба стежити, щоб діти спочатку зображували великі предмети (будинки, дерева), потім предмети меншого розміру (огорожа, сніговик, лавки). Нагадує, що треба дочекатися, поки висохне одна фарба, і тільки потім накладати на неї іншу (вікна на будинках і т.п.).

    Педагог також нагадує, що гілки у дерев слід малювати кінцем кисті. Радить малювати їх білою фарбою, так як в сильний снігопад сніг покриває гілки цілком. На гілках їли нападник сніг можна зобразити прийомом примакивания. Коли діти приступають до малювання сніжинок, стежить, щоб їх зображали по всьому аркушу паперу.

    В кінці заняття педагог виставляє малюнки на стенд для перегляду. На верхню поличку поміщає два-три малюнки з найбільш вдалим зображенням снігопаду, каже: «діти, подивіться на ці малюнки, вони дуже підходять до пісеньки« сніг, сніг кружляє, біла вся вулиця ». На малюнках найбільше білого кольору: білий сніг на даху будинку, на деревах і паркані. Всі предмети видно крізь падаючі сніжинки. Хто знайде серед інших малюнків схожі на ці та поставить їх поруч? »Запрошує кількох дітей до дошки. Запитує: «чому ти вважаєш, що цей малюнок теж підійде до пісеньки« Сніг, сніг кружляє ... »?».

    Відібрані малюнки зрушують разом і все милуються на засніжену вулицю.

    В ході заняття було використано такі методи: бесіда, показ, пояснення, вказівки, нагадування, заохочення, аналіз. Також була використана наочність у вигляді ілюстрацій, на яких зображений снігопад, засніжена вулиця і т.п.

    Позитивним в занятті було те, що частина дітей впоралася з поставленою метою.

    Більша ж частина дітей не впоралася з роботою, незважаючи на викликаний інтерес і активність при виконанні завдання. В ході заняття діти прагнули створити художній образ на основі залучення накопиченого раніше досвіду, але мета не була досягнута, в зв'язку з тим, що діти не вміють передавати задуманий художній образ. Підсумок експерименту, що констатує підведений у вигляді таблиці.

    ім'я дитини Показники процесу і якості продукції дитячої художньої творчості
    Відносини, інтереси Способи творчих дій Якість результатів творчості
    щирість,, захопленість, емоційність Інтерес до Изобраз. діяльності Здатність «входження» в зображуваний образ Створення нового з раніше засвоєного Додатки, зміни, перетворення Самостійне знаходження нових способів Знаходження адекватних ізобр.-висловить. коштів Індивідуальний «почерк» Відповідність елементарним худож. вимогам
    1. Аліса А. + + + + + + + + +
    2. Арсеній Б. - - - + - - + - +
    3. Вова Б. + - - - + - + - +
    4. Діма В. - + + + - - + - +
    5. Олег Г. + + + + - + + - +
    6. Оля Д. + + + + - - - - +
    7. Аліна К. - + - - - - + - +
    8. Андрій К. - + - + - - + - +
    9. Максим К. + + + - - - + - +
    10. Кирило К. + + + + - + + + +
    11. Антон К. - - + + - + - - -
    12. Іман М. + + + + + + + + +
    13. Саїд М. - + + - - - + - +
    14. Валик М. - - - - - - - - +
    15. Маша М. + + + + - - + - +
    16. Карина Н. + + + + + + + + +
    17. Аліна П. + + - - - - + - +
    18. Ніка П. + + + + + + + + +
    19.Саша С. + + - - - - + + +
    20. Микита Т. - - - - - - + - +
    21. Саша Ш. + + - + - - - - -
    22. Настя Ш. + + + + - + + - +
    23. Саша М. - + - - - - + + +
    24. Даша М. + + + + + + + + +
    25. Даша Б. - + - + - - - - +

    Наявність певного критерію відзначено знаком «+», відсутність - знаком «-».

    Таким чином, за даними таблиці можна зробити висновок про те, що в досліджуваній нами групі діти в основній своїй масі мають середній і низький рівень творчості на заняттях сюжетним малюванням. Але є і ті, хто показав хороші результати: передумову до розвитку високого рівня творчості - це Аліса А., Кирило К., Іман М., Настя Ш., Карина Н., Ніка П., Олег Г., Даша М. Всі перераховані діти оцінені позитивно по всіх або більшості критеріїв.

    За підсумками експерименту, що констатує можна зробити висновок про те, що однаково важливі для розвитку образотворчого творчості у дітей і навчання, і створення умов в сім'ї та дитячому садку. Але важливу роль відіграють і особистісні передумови до розвитку творчості.

    2.3 Розвиток образотворчого творчості у дітей старшого дошкільного віку в процесі сюжетного малювання з використанням нетрадиційних технік

    Проводився з дітьми: Алісою А., Кирилом К., Іман М., Настею Ш., Кариною Н., Нікою П., Олегом Г., Дашею М., які в констатирующем експерименті показали наявні передумови розвитку високого рівня образотворчого творчості.

    Метою формуючого експерименту було розвиток образотворчого творчості у дітей старшого дошкільного віку в процесі сюжетного малювання з використанням нетрадиційних технік.

    Використання нетрадиційних технік на заняттях по сюжетному малюванню в нашому дослідженні обумовлено тим, що в середньому дошкільному віці сюжетне малювання тільки починає розвиватися. Наша ж робота проводилася з дітьми середнього дошкільного віку. Ми припустили, що використання дітьми нетрадиційних технік на заняттях по сюжетному малюванню може допомогти їм у більш повну передачу того художнього образу, який вони хочуть зобразити.

    У ході формуючого експерименту були проведені індивідуальні заняття зі здібними дітьми. Всі заняття носили характер цікавого матеріалу. На цих заняттях діти освоювали нову техніку, нові образотворчі матеріали, нові технічні можливості цих матеріалів.

    1. «Метелики на галявинці»

    Нетрадиційні техніки: монотипія предметна

    Програмне зміст: формувати у дітей уявлення про зовнішній вигляд, будову метелики, особливості харчування, різноманітності забарвлення; вправляти в рахунку, визначенні правої і лівої сторони; вчити дітей складати візерунок і домагатися симетричного зображення шляхом складання паперу; виховувати акуратність.

    хід заняття

    Діти сидять півколом

    - Діти, послухайте, що зі мною одного разу сталося. Гуляла я по лісі і вийшла на незвичайну галявину. Яка вона була красива, яскрава, усипана незвичайними квітами! Мені захотілося понюхати квіточку. Але тільки я нахилилася, як все «квіти» спурхнули і полетіли. Що це за незвичайні квіти були на галявині? (Вихователь пропонує розглянути метелика).

    - Чи бачили ви метеликів? Де ви їх бачили? Що робили метелики? А чому метелики можуть літати? А що у метеликів є ще, крім крилець? Давайте зараз уважно подивимося на ілюстрацію і визначимо, що є у метелика. Тут ви побачите те, що вже назвали. (Вихователь кличе дитини до картинки. Дитина розглядає ще раз і каже, що є у метелики).

    - А що у метелики найкрасивіше? Скільки всього крилець? Давайте порахуємо, скільки крилець з лівого боку тулуба, і скільки з правого. Як можна сказати по-іншому? (Порівну) а зараз давайте подивимося ще раз на обидва крильця з лівого боку. Чи однакові вони за формою? Розміром? А з правого боку? Правильно. Верхні і нижні крильця відрізняються за формою і розміром.

    узагальнення:

    - Діти, подивіться ще раз на метелика. Яка вона красива! У неї по два крильця з правого і лівого боку тулуба. І у неї два однакових верхніх крильця, і два однакових нижніх. Всі молодці.

    - А зараз встаньте, трохи пограємо з вами. Уявімо все, що ми - метелики, а наші ручки - крильця. Покажемо, які великі і красиві у нас крильця (розвести руки в сторони), а зараз складемо їх. Давайте уявимо, що ми на весняній галявині. Політаємо, розправимо свої крильця (діти «пурхають» під тиху музику). Діти знову сідають.

    - Хто знає, чому метелики сідають на квіти? (Вислуховуються відповіді)

    - Метелики сідають на квіти, щоб поїсти. А чим харчуються метелики? У кожної квіточки всередині є солодкий сік, він називається нектар. Метелики дістають сік своїми довгими хоботками, які знаходяться у них на голові, (розглядаємо ілюстрацію)

    - Якого кольору бувають метелики? Правильно, різнокольорові. Подивіться, які гарні метелики залетіли до нас! (Розглядаємо ілюстрації).

    - Все метелики різні, незвичайні, мають своє забарвлення. З забарвленням пов'язана назва окремих метеликів: павине око, лимонниця і т.д.

    - Малюнок на крильцях з правого боку схожий на малюнок з лівої? Знайдіть візерунок, який повторюється на лівому і правому крильцях. Всі ці метелики різні, але у кожної з лівого і правого боку візерунок повторюється, обидві сторони крилець пофарбовані однаково.

    - А зараз ми будемо з вами малювати. Як ви думаєте, що треба зробити, щоб вийшов точний візерунок з обох сторін? У нас на столах у кожного є аркуш паперу з силуетом метелики. Щоб вийшов однаковий візерунок, ми прикрашаємо тільки одну сторону метелики (половину). А потім лист складаємо навпіл і притискаємо ручкою, щоб відбився малюнок. Але метелики все різні. І ви, діти, придумайте кожен свій малюнок (незвичайний візерунок).

    Після закінчення малювання:

    - Пам'ятайте, діти, я говорила вам про квітковій галявині. Принесіть метеликів сюди і ми влаштуємо з вами надзвичайну галявину. І поруч з метеликами сідайте самі, (звучить музика)

    - Як красиво! Метелики - як надзвичайно яскраві квіти. Так і хочеться взяти їх в руки. Але не можна, що не будемо губити цю красу, тому що, якщо ми візьмемо метелика в руки, ми можемо поранити їй крильця, стерти візерунок. Нехай вони пурхають літають і сідають на квіти. Давайте милуватися цією красою і берегти її. [32, с. 10-12]

    2. «Наші черепахи на прогулянці»

    Нетрадиційні техніки: воскова крейда + акварель, чорний маркер + акварель, відбиток зім'ятої папером.

    Програмне зміст: виховувати естетичне ставлення до природи і її зображення різними образотворчими техніками; вчити найбільш виразно відображати в малюнках образ тварин; розвивати сприйняття кольорів і почуття композиції.

    Обладнання: папір формату А3, акварель, воскові крейди, чорний маркер, ілюстрації та ескізи із зображенням черепах, різних трав і квітів у вигляді пейзажу.

    хід заняття

    Педагог читає вірш К. Чуковського «Черепаха»:

    До болота йти далеко,

    До болота йти нелегко!

    «Ось камінь лежить біля дороги,

    Сядемо і витягнемо ноги ».

    І на камінь жаби кладуть вузлик:

    «Добре б на камені прилягти на годинку!»

    Раптом на ноги камінь схопився,

    За ноги їх вхопив.

    І вони закричали від страху:

    "Що це! - це - РЕ!

    Це - орати! - це - черер!

    Це - орати! Це - ШАПКА! »

    Діти згадують, як спостерігали за черепахами; з жартами пояснюють, чому жаби не помітили, що це черепаха, а не камінь. Пропонується намалювати сім'ю черепах на прогулянці, доповнивши малюнок травою, деревами, квітами, і ін. Молоді люди створюють нескладні сюжети (мама-черепаха вчить своїх малюків повзати, тато-черепаха приносить їм смачні кульбаби і т.д.). Обговорюються запропоновані техніки, розглядаються ілюстрації та ескізи.

    Педагог нагадує дітям основні правила роботи з аквареллю, звертає увагу на ніжність, плавність переходів фарб акварелі і чіткість ліній маркера, локальність кольору воскової крейди. Якщо ви не впевнені показує прийоми роботи в обраних техніках.

    Готові роботи розвішуються. При перегляді вибираються черепахи з найпотужнішим і красивим панциром, найменші, найвеселіша сім'я, найбільша і т.п. Пейзажам з черепахами даються назви.

    3. «Мої улюблені рибки»

    Нетрадиційні техніки: воскова крейда + акварель, відбиток поролоном або печатками з овочів і картоплі.

    Програмне зміст: знайомити з художніми техніками; розвивати почуття композиції і кольору.

    Устаткування: воскові крейди, акварель синього і фіалетового кольору, аркуш формату А3 або А4 (на вибір), синього, фіолетового, білого (для воскової крейди і акварелі), блакитного кольорів, кисть, 2 шматочки поролону в формі хвоста і тіла рибки, мисочки з гуашшю, печатки з картоплі в формі хвоста і тіла рибки, зелена гуаш в баночках, педагогічні ескізи.

    хід заняття

    Розглядаються мешканці акваріума, грунт, водорості. Педагог загадує загадку: плескає в річці чистої спинкою сріблястою (рибка).

    Читає вірш І.Токмаковой "Де спить рибка":

    Вночі темінь, вночі тиша.

    Рибка, рибка, де ти спиш?

    Лисий слід веде до нори,

    Слід собачий - до будці,

    Бєлкін слід веде до дупла,

    Мишкін - до дірочки підлозі.

    Шкода, що в річці, на воді,

    Ні твоїх слідів ніде.

    Тільки темінь, тільки тиша.

    Рибка, рибка, де ти спиш?

    Вихователь нагадує, що знаходиться в акваріумі (грунт, камінчики, водорості), куди може сховатися рибка, де може спати. Розглядаються ілюстрації різних рибок, відзначається, що плавають вони, рухаючи плавниками, хвостом, тілом.

    Пропонується вибрати техніку, використовуючи педагогічні ескізи. Діти називають сподобалися і не сподобались малюнки. Педагог окремо кожному пояснює техніки, показує способи малювання водоростей.

    Перегляд малюнків обігрується як годування рибок. При цьому діти можуть домалювати черв'яків, мух, мотилів. Вибираються найбільші, найяскравіші, найменші, самі рухливі, смішні і забіякуваті рибки.

    4. «Весняні квіти для моєї мами»

    Нетрадиційні техніки: воскова крейда + акварель + друк за трафаретом.

    Програмне зміст: виховувати естетичне ставлення до образу мами через зображення квітів в різних техніках; розвивати сприйняття кольорів, почуття композиції, уяву.

    Устаткування: біла і блідо-зелена папір формату А3 іА4, ілюстрації, воскові крейди, акварель, зелена гуаш, гуаш в мисочках для друку, ескізи із зображенням квітів, картки з картону різного кольору для гри.

    хід заняття

    Педагог читає вірш, написаний одинадцятирічної Олею Архангельської:

    На чисту галявину,

    Зігріта навесні,

    Упав шматочок неба -

    Розквіт квітка лісової!

    Розглядаються ілюстрації та ескізи пролісків та інших весняних квітів (тюльпанів, мати-й-мачухи, нарцисів і т.п.), діти висловлюють свої враження. Виконується ігрова вправа «Квіти розцвітають»: вибудовуються картки з намальованими квітами (бутон, напіврозпустилися, розпустилася) в порядку зростання і розвитку. В ігровому вправі «Підбери колір» підбираються кольорові картки (біла, жовта, бузкова, синя, фіолетова, блакитна, червона і ін.) До ілюстрацій весняних квітів.

    Пропонується намалювати «сім'ю» квітів або букет для мами, підібравши їх колір, техніку зображення і композицію самостійно.Кілька дітей показують прийоми роботи в зазначених техніках, зображуючи різні квіти.

    Перегляд дитячих малюнків супроводжується описом характеру квітів: сумні, опустили голівки; веселі, багато-багато квітів в сім'ї, букет підібраний за кольором, формою і т.д. З дітьми обговорюються малюнки, і визначається, які можна назвати пейзажами, а які натюрмортами (букети).

    5. «Мої іграшки»

    Нетрадиційні техніки: відбиток печатками, відбиток пробкою, малювання пальчиками.

    Програмне зміст: формувати естетичне ставлення до іграшок засобами їх зображення в малюнках; вправляти в комбінуванні двох різних технік; розвивати почуття композиції, ритму.

    Обладнання: аркуші паперу формату А3, гуаш, гуаш в мисочках для друку, печатки різної форми, пробка, іграшки простої форми, наприклад, неваляшка, мишка, м'ячики, два іграшкових ведмедика, кисті, педагогічні ескізи.

    хід заняття

    Розігрується сценка, в якій два ведмедика намагаються грати однієї неваляшки і м'ячиком, а у них нічого не виходить: кожному для гри потрібно і те, і інше. Ведмежата засмучуються. Вихователь просить дітей допомогти: дати ведмедикам пограти своїми іграшками. Вони розповідають, які іграшки у них є, виявляється, що є неваляшка, м'ячики, мишка та ін. Тут ведмежата кажуть, що вони здогадалися, як потрібно зробити: намалювати для них ці іграшки. Педагог звертає увагу дітей на іграшки, розставлені в композиції, вони розглядаються в поєднанні з м'ячиками: як прикрашені, якої форми, величини. Акцентується увага на композиції малюнка: неваляшка густо м'ячики, м'ячики навколо неваляшки і т.д.

    Педагог показує, як намалювати неваляшку, мишку і навколо багато різних м'ячиків: великих і маленьких.

    Перегляд дитячих малюнків в ігровій формі: ведмежата вибирають собі і своїм друзям іграшки: найвеселіший неваляшку, самі прикрашені м'ячики, найбільш незвичайну композицію і т.д. [25]

    2.4 Виявлення рівня образотворчого творчості дітей в сюжетному малюванні, виробленого в ході формуючого експерименту з використанням нетрадиційних технік

    Метою контрольного експерименту було виявлення рівня образотворчого творчості дітей в сюжетному малюванні, виробленого в ході формуючого експерименту з використанням нетрадиційних технік.

    Контрольний експеримент був проведений у вигляді заняття по сюжетному малюванню з використанням нетрадиційних технік.

    В ході заняття були використані такі методи і прийоми як: розповідь, питання, показ, пояснення, вказівка, нагадування, аналіз. Дітям було запропоновано нетрадиційне обладнання та ілюстративний матеріал. Також використовувалася музика для кращого емоційного настрою.

    Тема: «Моє улюблене дерево в різні пори року»

    Нетрадиційні техніки: відбиток печатками, відбиток зім'ятої папером, малювання пальчиками, монотипія, набризк, кляксографія з трубочкою.

    Програмне зміст: совершенствоватьуменія дітей в арзлічних техніках; закріпити знання про сезонні зміни в живій природі; вчити зображати ці зміни в малюнку найбільш виразно; розвивати чувчтво композиції.

    Устаткування: ескізи і еллюстраціі із зображенням дерев в різні пори року, папір, тонована блідо-блакитним кольором, гуаш, жорсткі і м'які кисті, шматочок картону для набризку, трубочка для кляксографія, печатки, гуашеві фарби, папір.

    хід заняття

    Загадується загадка: "навесні веселить, влітку холодить, взимку зігріває" (дерево).

    Діти розглядаються ілюстрації із зображенням дерев взимку, влітку, навесні і восени і визначають, чим відрізняються ці картинки. Пропонується оформити календар природи для групи, на ньому намалювати дерево.Обсуждается, наскільки точно дерева будуть відображати зміни в живій природі. Визначається, скільки малюнків потрібно для календаря. Звертається увага на те, що зображення неживої природи (небо, земля і т.д.) повинно відповідати сезону, в якому зображується дерево. Для вибору техніки діти розглядають ескізи, виконані в різних образотворчих техніках, підбирають їх за минулими сезонами, потім вибирають, що їм подобається, а що не подобається.

    Зображення дерев в обраній техніці, доповнення такими відповідними деталями, як трава, люди, листопад, сніг супроводжуються вигадуванням образного назви своєї роботи, наприклад: "біла береза ​​взимку", "зелений дуб влітку", "кольорова осика восени". Малюнки вставляються в рамки, розвішуються на стендв вигляді галереї. Все це виконується за участю дітей. По ходу обговорюється, яка техніка допомогла зобразити пору року, а в якому випадку краще було вибрати інший матеріал. Малюнки групуються за минулими сезонами, юним художникам пропонується вибрати по 3 роботи на сезон і зробити календар для групи.

    Підсумок підведено в вигляді таблиці:


    ім'я дитини Показники процесу і якості продукції дитячої художньої творчості
    Відносини, інтереси Способи творчих дій Якість результатів творчості
    щирість,, захопленість, емоційність Інтерес до Изобраз. діяльності Здатність «входження» в зображуваний образ Створення нового з раніше засвоєного Додатки, зміни, перетворення Самостійне знаходження нових способів Знаходження адекватних ізобр.-висловить. коштів Індивідуальний «почерк» Відповідність елементарним худож. вимогам
    1. Аліса А. + + + + + + + + +
    2. Арсеній Б. + + - + + - + - +
    3. Вова Б. + - - - + + + - +
    4. Діма В. + + + + - + + - +
    5. Олег Г. + + + + + + + - +
    6. Оля Д. + + + + - + - - +
    7. Аліна К. - + - - - + + - +
    8. Андрій К. + + - + + - + - +
    9. Максим К. + + + - + + + - +
    10. Кирило К. + + + + + + + + +
    11. Антон К. + - + + + + - - -
    12. Іман М. + + + + + + + + +
    13. Саїд М. + + + + - - + - +
    14. Валик М. + - - + - - - - +
    15. Маша М. + + + + + - + - +
    16. Карина Н. + + + + + + + + +
    17. Аліна П. + + - - - + + - +
    18. Ніка П. + + + + + + + + +
    19. Саша С. + + - - - + + + +
    20. Микита Т. + - - + - + + - +
    21. Саша Ш. + + - + + - - - -
    22. Настя Ш. + + + + + + + - +
    23. Саша М. + + - + + - + + +
    24. Даша М. + + + + + + + + +
    25. Даша Б. + + - + + - - - +

    Наявність певного критерію відзначено знаком «+», відсутність - знаком «-».

    Таким чином, провівши цикл занять з використанням різноманітних технік, видно, що у дітей, що мають здібності до роботи фарбами і нетрадиційним технікам, досліджувані показники перебувають на високому рівні. А у дітей зі слабко розвиненими художньо-творчими здібностями показники знаходяться як і раніше на низькому рівні, але за рахунок застосування нетрадиційних матеріалів покращився рівень захопленості темою і технікою.

    висновки:

    1. При цілеспрямованому, систематичному, поетапне навчання у дітей покращилися показники прояву інтересу до теми та змісту, захопленості процесом роботи, оригінальності задуму, прояв творчості і уяви.

    2. Діти середнього дошкільного віку в більшості своїй мають труднощі при передачі художнього образу в сюжетному малюванні, слабо володіють образотворчими прийомами, техніками. Але є і ті діти, які вже в середньому дошкільному віці мають передумови до розвитку високого рівня образотворчого творчості.

    3. Використання нетрадиційних технік на заняттях по сюжетному малюванню допомагає дитині більш повно і точно передавати художній образ.

    4. У сім'ях досліджуваних дітей, а також в дошкільному закладі створені хороші умови для розвитку дитячого образотворчого творчості.

    5. Для розвитку дитячого образотворчого творчості має велике значення ряд умов, серед яких: створення умов для розвитку художньої творчості дитини в сім'ї та дитячому садку; зацікавленість в розвитку дитячого образотворчого творчості і узгоджена планована діяльність педагогів дитячого садка по формуванню творчої особистості дитини; інтерес самої дитини до образотворчої діяльності та ін.

    6. Сюжетное малювання, так чи інакше, впливає на розвиток дитячого образотворчого творчості, а особливо яскраво це може проявитися при використанні в сюжетному малюванні з дітьми середнього дошкільного віку нетрадиційних технік малювання.

    7. рекомендації для педагогів:

    -Збагачення досвіду дитини художніми враженнями за допомогою знайомства з творами мистецтва, літератури, відвідування театру і т.п.

    -Планування занять по образотворчої діяльності з використанням нетрадиційних технік малювання.

    -Індивідуальна робота з дітьми, які показали передумови до розвитку творчості в різних видах художньої діяльності, в тому числі і образотворчої.

    -Проведення роботи з батьками з питань творчого розвитку дітей


    висновок

    На основі викладених в нашому дослідженні матеріалів можна виділити ряд основних положень:

    -Аналіз теоретичних основ розвитку дитячого образотворчого творчості показав, що феномен творчості як складного культурно-історичного явища і виду діяльності людини досліджується з кінця 19 століття і по теперішній час. Це обумовлено тим, що образотворче мистецтво дозволяє спілкуватися з дитиною на його «мовою», так як малюнок розкриває його внутрішній світ, ставлення до навколишньої дійсності до людей.

    -Творчі процес передбачає створення дітьми виразного образу доступними їм образотворчими засобами, такими як: ритм, колір, лінія, форма.Вони можуть бути не тільки засобами образного відображення, але і сприяти формуванню художньої творчості

    -Сюжетное малювання може надавати великий вплив на розвиток образотворчого творчості у дітей, але тільки за умови знання дітьми основних образотворчих способів передачі художнього образу. Важливим тут буде цілеспрямована і добре спланована образотворча діяльність.

    -Велику роль відіграють у розвитку дитячого образотворчого творчості сім'я, приклад батьків і старших дітей.

    Нами підтверджено гіпотезу, висунута на початку нашого дослідження: розвитку дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні сприятиме використання нетрадиційних технік при дотриманні наступних умов:

    -грамотний підбір змісту роботи з дітьми, а також нетрадиційних технік малювання

    -наявність відповідної матеріальної бази

    -заінтересованность педагогів дошкільного закладу і сім'ї у розвитку образотворчого творчості у дітей

    -взаємозв'язку різних видів дитячої діяльності.

    Ми вважаємо, що отримані в ході нашого дослідження результати мають значення і для практики роботи дошкільного закладу. На базі дитячого садка повинна проводитися робота з розвитку образотворчого творчості у дітей. Можливо і не тільки образотворчого, а й інших видів творчості. Ми не повинні забувати, що від наших зусиль, прикладених сьогодні залежить життя всього суспільства завтра, адже діти сьогодні - це члени суспільства в майбутньому.


    література

    1. Бакушинский А.В. Художня творчість і виховання. М., 1925

    2. Богоявленська Д.Б. Інтелектуальна активність як проблема творчості / відп. Ред. В.М. Кедрів, Ростов - на - Дону, 1983

    3. Брикіна Є.К. Творчість дітей в роботі з різними матеріалами: Кн. Для педагогів дошк. Установ, вчителів поч. кл., батьків / під наук. Ред. Комарової Т.С. - М .: Пед. Суспільство Росії, 2002. - 147с

    4. Вінок фантазій: розвиток художньо-творчих здібностей дошкільників у процесі образотворчої діяльності і ознайомлення з мистецтвом: посібник для педагогів / уклад. Кривоногова Л.Д. - 2-е вид. - Мозир: Білий вітер, 2006 - 46 с.

    5. Виленчик С.І. Образотворче мистецтво у розвитку творчої активності дітей / С.І. Виленчик // Пачатковае вихаванне. - № 3. - 2005. - С.41-43.

    6. Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці. М., 1986.

    7. Гмошінская М.В. Робота немовлят фарбами - початок творчої діяльності / М.В. Гмошінская // Дошкільне виховання. - № 2. - 2002. - с. 30-33.

    8. Григор'єва, Г.Г. Образотворча діяльність дошкільників /Г.Г. Григор'єва - М .: Академія, 1999. - 205с.

    9. Григор'єва Г.Г. Розвиток дошкільника в образотворчої діяльності. - М., 2000..

    10. Доронова Т.Н. Розвиток дітей в образотворчій діяльності / Т.М. Доронова .// Дитина в дитячому саду. - № 4. - 2004. - с. 21-29; № 5. - 2004. - с. 3-13.

    11. Дьяченко О.М. Про основні напрями розвитку уяви дошкільника. / О.М. Дьяченко // Питання психології. - 1988. - № 6. - С.52-60.

    12. Ільєнко Е.В. Філософія і культура. М., 1991

    13. Ільїна А. Малювання нетрадиційними способами. / А. Ільїна // Дошкільне виховання. - № 2. - 2004. - с. 48-50.

    14. Казакова Т.Г. Образотворча діяльність і художній розвиток дошкольніков.- М .: Педагогіка, 1983. - 112с.

    15. Казакова Т.Г. Теорія і методика розвитку дитячого образотворчого творчості: навч. посібник для студентів вузів, які навчаються за спеціальностями «Дошк. педагогіка і психологія »,« Педагогіка і методика дошк. освіти »/ Т.Г. Казакова. - М .: гуманітаріїв. изд. центр ВЛАДОС, 2006. - 255с

    16. Квач Н.В. Розвиток образного мислення і графічних навичок у дітей 5-7 років: Посібник для педагогічних дошкільних установ. - М .: ВЛАДОС, 2001., С. 18

    17. Комарова Т.С., Антонова О.В., Зацепіна М.Б. «Краса. Радість. Творчість »: Програма естетичного виховання дітей 2-7 років. - М .: Педагогічне товариство Росії, 2000.-128 с.

    18. Комарова Т.С. Дитяче образотворче мистецтво: що під цим слід розуміти? / Т.С. Комарова // Дошкільне виховання. - № 2. - 2005. - с. 80-86.

    19. Космінська В.Б. , Васильєва Є.І., Халезова Н.Б. та ін. Теорія та методика образотворчої діяльності у дитячому садку. Учеб. посібник для студентів пед. Ін.-тов. за фахом «дошкільна педагогіка та психологія». М., «Просвещение», 1977, с.30-44

    20. Ліловий А. Природа художньої творчості. М., 1981

    21. Педагогіка: Велика сучасна енциклопедія / сост. Е.С. Рапацевіч - Мн .: «Сучасне слово», 2005. - с. 565 - 572

    22. Подд 'яков М.М. Новий підхід до розвитку творчості у дошкільників. М., 1990. С.16 - 20.

    23. Пралеска: програма дошкільної освіти / Е.А. Панько [и др.]. - Мінськ: НДО; Аверсев, 2007. - с. 178-179

    24. Працюємо за програмою «Пралеска»: посібник для педагогів і керівників установ, обеспеч. здобуття дошкільної освіти, з російською мовою навчання / Е.А. Панько [и др.]. - Мінськ: НДО; Аверс, 2007.-С. 112-125

    25. Малювання з дітьми дошкільного віку: Нетрадиційні техніки, планування, конспекти занять / За ред. Р.Г. Казковий - М .: ТЦ Сфера, 2005. - 128с.]

    26. Сакулина Н.П. Образотворча діяльність в дитячому садку /Н.П. Сакулина, Т.С. Комарова - М., 1982. - 134с.

    27. Флерина, Е.А. Образотворче творчість дітей дошкільного віку /Е.А. Флерина - М., 1956. - 208с.

    28. Флерина Е.А. Естетичне виховання дошкільника. М., 1961, с 181

    29. Художня творчість в дитячому садку: Посібник для вихователя і музичного керівника. Під. ред. Н.А. Ветлугиной. М., «Просвещение», 1974

    30. Художня творчість і дитина / Под ред. Н.А. Ветлугиной. М., 1972

    31. Шанченко Л. Як народжується творчість: образотворча діяльність в дитячому садку / Л. Шанченко // Пралеска. - № 1. - 2003. - с. 41-42

    32. Я і світ навколо мене: Збірник практичних матеріалів в допомогу вихователю дитячого садка / Л.М. Варфоломєєва, І.А. Голачева, Д.В. Гринь та ін .; Під ред. Е.І.Красіло. - Мозир: Видавничий Дім «Білий вітер», 2001.- 92 с.



    Скачати 88,32 Kb.


    Розвиток дитячого образотворчого творчості в сюжетному малюванні

    Скачати 88,32 Kb.