• 1. Значення розваг у різнобічному розвитку особистості дитини
  • 2. Види і форми розваг
  • 3. Роль музики і її місце в розвагах
  • 4. Вимоги до організації та проведення вечорів-розваг з дітьми в різних вікових групах
  • Список літератури

  • Скачати 32,23 Kb.

    Роль музики в емоційному розвитку дошкільників




    Дата конвертації20.09.2019
    Розмір32,23 Kb.
    Типкурсова робота

    Скачати 32,23 Kb.

    зміст

    Вступ

    1. Значення розваг у різнобічному розвитку особистості дитини

    2. Види і форми розваг

    3. Роль музики і її місце в розвагах

    4. Вимоги до організації та проведення вечорів-розваг з дітьми в різних вікових групах

    висновок

    Список літератури

    додаток


    Вступ

    Проблемі емоційного розвитку дитини, вивчення ролі емоцій у формуванні особистості людини приділяється величезна увага у вітчизняній і зарубіжній науці. У контексті нової парадигми педагогіки питання емоційного розвитку дітей зв'язуються з оновленням змісту освіти, вимог гуманізації та демократизації педагогічного процесу, також якісним поліпшенням естетичного виховання підростаючого покоління. Головний акцент у вирішенні проблеми ставиться на завданню залучення дитини з перших років життя до світу художньої і музичної культури. У Концепції дошкільного виховання йдеться про те, що мистецтво, емоційно-образне за своєю природою, є унікальним засобом розвитку емоційної сфери дошкільників, формування ціннісного ставлення до оточуючого їх світу.

    Відомо, що дошкільне дитинство - період, протягом якого провідну роль в психічному розвитку дитини відіграє емоційна сфера, а музика - мистецтво емоційне за самим своїм змістом. Взаємозв'язок і взаємозалежність прогресивних змін особистості і музично-емоційного розвитку, роль музики в естетичному, інтелектуальному, моральному розвитку дітей доведена дослідниками в галузі педагогіки, психології, музикознавства, теорії і практики музичного виховання (Б.В. Асафьев, Н.А. Ветлугіна, Л.С.Виготський, А.В. Запорожець, Л. П. Печко, В.І. Петрушин, Б.М. Теплов, і ін.) Необхідність залучення дитини до світу музичної культури, розвиток емоційної чуйності на музику підкреслюється в працях Н.А. Ветлугиной, Д.Б.Кабалевского, А.Г. Костюка, В.А. Мясищева, В.А. Петровського, О.П. Радинова, В.А. Сухомлинського, Т.Н. Таранової, Г.С. Тарасова, В.Н. Шацької та ін. Погляди вчених сходяться в тому, що розвиток емоційної чуйності на музику повинно здійснюватися на основі активізації емоційної сфери дітей з ранніх років життя. Дослідження Т.С. Бабаджан, В.М. Бехтерева, А.В. Запорожця, Р.В. Оганджанян, В.А. Розумного, Б.М. Теплова та ін. Показали, що найбільш важливим у розвитку емоційної чуйності є період раннього і молодшого дошкільного віку, що відрізняється високою емоційністю дітей, потребою в яскравих враженнях.

    Музичне мистецтво представляє невичерпні можливості для розширення і збагачення емоційного досвіду. У музиці кристалізується багатство інтонацій, що виражають різноманітні відтінки людських почуттів і переживань. Музика найглибше захоплює людину і організовує його емоційне істота, в спілкуванні з нею дитина легко знаходить вихід своєї емоційної активності і творчої ініціативи. Для нашого дослідження особливу важливість мають висновки вчених (В.К. Бєлобородова, Н.А. Ветлугиной, М.Б. Зацепін, Т.С. Комарової, М.А. Медведєвої, Б.М. Теплова та ін.) Про те , що активність емоційної сфери особистості дошкільника є умовою його успішного музично - творчого розвитку. Саме емоційна активність дає дитині можливість реалізувати свої музичні здібності, стає засобом емоційного спілкування, важливою умовою розвитку емоційної чуйності на музику у дошкільнят.

    Феномен музичного мистецтва полягає не тільки в здатності збагачувати емоційні переживання людини, а й в можливості викликати емоційні реакції і оцінки, відносини, що лежать в основі інтересів, потреб, переваг особистості. Сучасні погляди на процес формування дитячої особистості характеризуються опорою не тільки на придбання нових знань і умінь, а й на вироблення певних ціннісних орієнтацій людини, що складають базис особистісної культури. Якщо передача знань вимагає головним чином звернення до інтелекту особистості, то вироблення ціннісних орієнтацій пов'язана, перш за все, з впливом на емоції і почуття людини, які, в свою чергу, сприяють перетворенню ціннісних установок в його переконання (Л.С.Виготський, А. В. Запорожець, А. Н. Леонтьєв, І.Я. Лернер, В.І. Петрушин, С. Л. Рубінштейн та ін.). Видатний вітчизняний вчений, психолог Г.С. Тарасов зазначає, що високе мистецтво, зокрема, музична класика, будучи найбажанішим керівником психічного розвитку дітей, виконує "безліч життєво важливих завдань ... і покликана вирішувати ... найголовнішу - виховати в дітях почуття внутрішньої причетності до духовної культури людства, виховати життєву позицію хлопців в світі музики. ... в емоційній атмосфері захопленості формуються погляди, позиції дітей, ... складаються суспільні зв'язки "[190, С.38].

    Музичне виховання, змістом якого є високохудожні зразки світового музичного мистецтва, дозволяє формувати у дітей уявлення про еталони краси. Отримуючи з дитинства художньо повноцінні музичні враження, діти засвоюють мову інтонацій народної і класичної музики і, подібно до засвоєнню рідної мови, осягають "інтонаційний словник" (Б. Асаф 'єв) творів різних епох і стилів.

    Досвід же, накопичений в процесі сприйняття шедеврів музичного мистецтва, лежить в основі культури людини і впливає на формування його особистісних цінностей (Б.В. Асафьев, Н.А. Ветлугіна, Д.Б. Кабалевський, А.І. Еатінене, Т. С. Комарова, Е.В. Назайкинский, О.П. Радинова, Т.Н. Таранова і ін.).

    Однак поряд з високохудожніми творами народної, дитячої класичної і сучасної музики, в програмі з музичного виховання дошкільнят значне місце займають твори, спеціально створені вітчизняними композиторами для дітей. Багато з них не відповідають високим вимогам художності. Довгі роки вимоги до репертуару визначалися ідеологічними установками, вузько педагогічними та дидактичними завданнями. Вимога простоти і доступності музичних творів в практиці музичного виховання часто призводило до вихолощення художнього змісту, до примітивного спрощення музичної мови. Сутнісна ж, ціннісна сторона музичного мистецтва, по суті, не була предметом широкого практичного вивчення.

    Сучасна теорія і практика музичного виховання орієнтована на формування і розвиток особистості через культуру, на виховання людини, здатного емоційно відгукуватися, цінувати, творчо засвоювати творіння мистецтва. У ряді робіт останніх років (Е.А. Дубровська, А.І. Катінене, О.П. Радинова, PM Чумічева, Л.Н. Школяр та ін.) Показана можливість музичного розвитку дітей на творах класичної спадщини різних стилів і епох. Дослідники відзначають, що при створенні певних педагогічних умов і відповідному керівництві діти емоційно відгукуються на музику і адекватно сприймають її зміст. Різний рівень емоційної чуйності характеризує рівень відносини суб'єкта до об'єкта взаємодії, будучи об'єктивним показником даного відносини. У музичній педагогіці він співвідноситься з виборчої сприйнятливістю дитини до музики, що виражається в перевазі музичних звуків у порівнянні з немузичними [147]. Високий рівень емоційної чуйності пов'язаний з емоціями вищого порядку, що мають моральне, естетичне зміст, і вимагає цілеспрямованої роботи по її формуванню 9, 38, .66, 71, 197, 204, 219, 235]. Як особистісне якість емоційна чуйність розглядається на соціально-моральному рівні у зв'язку з формуванням міжособистісних відносин у спілкуванні та спільній діяльності (Р.С. Буре, М.В. Воробйова, Л.В. Лідака, Е.А. Шовкомуд і ін.)

    Більшість дослідників у вітчизняній музичній педагогіці вивчають емоційну чуйність на музику як музичну здатність ( "центр музикальності" - Б. М. Теплов) і пов'язують її з проблемою музичного пізнання [39, 59, 61, 198, 204, 228].

    Основною ознакою музикальності Б.М. Теплов вважає здатність переживання музики "як вираження деякого змісту" [204, С.53]. Він пише, що внеемоціональним шляхом не можна зрозуміти зміст музики ». Педагоги-музиканти також відзначають, що емоційна чуйність тісно пов'язана з емоційною природою музичного мистецтва, і вказують, що вона розвивається за тими ж законами, яким підкоряється будь-пізнавальний акт [197, С.55]. Таким чином, емоційна чуйність розуміється як переживання виразного значення музичних образів, а не просто як "емоція, випадково виникла під час музики" [204, С.54], що і пов'язує її з емоціями вищого порядку, що мають в музичній діяльності естетичний зміст.

    Деякі дослідники проблем музичного виховання дошкільнят (Н.А. Ветлугіна, E. Дзержинська, О.Ю. Лобанова, Р.В. Оганджанян, К.В. Тарасова та ін.) Підкреслюють широку естетичну природу емоційної чуйності і відносять її до загальних музичних здібностям. Однак в теорії музичного виховання дітей це питання не отримав послідовної розробки. У методичних рекомендаціях з музичного виховання молодших дошкільнят ставиться завдання розвитку емоційної чуйності на музику шляхом залучення дітей до світу музичної культури. Однак способи вирішення цього завдання або відсутні, або носять занадто загальний характер. Аналіз досліджень, що стосуються даної проблеми, дає нам підставу стверджувати, що реальний вплив виховання на розвиток емоційної чуйності на музику у дітей молодшого дошкільного віку залишається однією з маловивчених педагогічних проблем. У музично-педагогічній літературі не міститься експериментально підтверджуються даних про роль накопичення різноманітного інтонаційного досвіду в розвитку емоційної чуйності на музику у молодших дошкільнят, хоча про необхідність використання шедеврів музичної культури в розвитку особистості йдеться у багатьох наукових працях.


    1. Значення розваг у різнобічному розвитку особистості дитини

    Розваги в дитячому садку проводяться з метою позбавити дітей, внести радість в повсякденне життя. Заняття, ігри, посильна праця становлять звичайну програму кожного дня. Розваги стають радісною подією для дитини, сприяють прояву у нього позитивних емоцій, піднімають настрій.

    Особливе значення мають ті розваги, в яких діти самі беруть участь як виконавці. Це можуть бути дитячі концерти, драматизації, цілі театралізовані вистави, музичні та літературні ігри, атракціони, розваги з фарбами і олівцями.

    Всі ці розваги цінні тим, що в них розкриваються здібності хлопців, долається їх боязкість, розвивається активність, формуються творчі якості особистості.

    Основу таких розваг становить, як правило, літературний і музичний матеріал, який відповідає вимогам програми, т. Е. Репертуар концерту, зміст драматизації, вистави дитячого лялькового театру повинні бути знайомі дітям. І лише деяка таємничість, несподіванка організації створюють особливу атмосферу навколо цієї дитячої діяльності. Виступи дітей - це розвага не тільки для самих учасників, а й для глядачів - молодших товаришів, однолітків.

    У дитячих концертах з'єднуються різні види (номера) художньої діяльності. Тут і танці (сольні, колективні), і художнє читання, і спів (сольний або хоровий), і гра на музичних інструментах. Діти виконують те, що знають і вміють. Готуючи дитячий концерт як розвага, вихователь повинен враховувати інтереси і виконавські можливості кожної дитини. Важливо, щоб всі діти були зацікавлені і могли взяти активну участь в концерті.

    Дитячі концерти, так само як і підготовлені для них дорослими, можуть складатися з номерів, об'єднаних однією темою.Іноді це концерти імпровізації, що виникають раптово з ініціативи кількох дітей. Виконавський рівень тут, звичайно, не завжди достатньо високий, але в даному випадку цінно прояв самостійності, творчої активності хлопців.

    Вдалою формою дитячих розваг є різні театралізовані вистави. Драматизації казок, віршів, пісень, музично-ігрових композицій повинні бути простими за сюжетом і дії, включати короткі монологи і в основному діалоги дійових осіб. Це дозволить багатьом дітям бути не тільки уважним глядачем, а й захопленим учасником-виконавцем.

    Серед численних дитячих розваг певне місце займають захоплюючі ігри з елементами змагання між окремими дітьми або цілими групами. Такі ігри зазвичай організовує і проводить вихователь, але активними учасниками їх є діти. Тут можуть бути літературні, музичні та художні вікторини та конкурси, ігри рухливі і спокійні, хороводи, ритмічні рухи під інструментальну музику різного характеру (маршову, танкову, колискову), атракціони.

    Ігри, забави нетривалі за часом, але допомагають зібрати і перемкнути увагу дітей, внести розрядку в звичну обстановку, створити веселий, піднесений настрій.

    Цікавими можуть бути також розваги з фарбами і олівцями, в процесі яких в цікавій формі відбувається знайомство з матеріалами, що допомагають передати навколишній світ в кольорі, різноманітті його форм. Цей вид розваг без «дидактичного натиску» дозволяє дитині вільно діяти зі знайомими матеріалами, виховує образне бачення, художнє чуття і естетичний смак. Наприклад, скласти з набору аплікативного форм красивий букет, швидко з'єднати в гуртки-квіти різного кольору пелюстки, наявні у кожної дитини, нелегко, але цікаво.

    Розваги з фарбами і олівцями попередньо готуються вихователем, проводяться з урахуванням вікових можливостей дошкільнят. При виборі розваг педагогу необхідно пам'ятати, що більшість з них вимагає літературної розробки сценарію (послідовного розкриття теми, логічного переходу від однієї частини дії до іншої і т.д.), а також продуманого оформлення приміщення, де відбувається дія.

    Систематично проводяться розваги в дитячому садку збагачують життя дітей, сприяють більш повному та гармонійному їх розвитку.

    2. Види і форми розваг

    Рекомендується в кожній віковій групі, починаючи з першої молодшої, влаштовувати розваги, під час яких діти в цікавій, захоплюючій формі отримують відомості про навколишнє життя, про живу і неживу природу, дізнаються повчальні історії про взаємини між різними її мешканцями.

    Викликаючи радісні емоції, закріплюючи знання дітей про навколишній світ, розваги в той же час розвивають мова дітей, естетичний смак, сприяють прояву творчої ініціативи, становленню особистості дитини, формування у нього моральних уявлень (позитивне ставлення до прояву доброти, засудження грубості, егоїзму, байдужості , співпереживання, дбайливе ставлення один до одного).

    У дитячому садку багато уваги приділяється художньому вихованню кожної дитини. Воно здійснюється на заняттях з образотворчого мистецтва, з розвитку мовлення, на музичних заняттях. Розваги як би об'єднують всі види мистецтва, дають можливість творчо використовувати їх, викликають у дітей емоційний відгук при сприйнятті поетичного слова, мелодії, образотворчих та художніх образів. Бувають розваги та спортивного характеру, які виховують витримку, волю, сміливість, винахідливість і спритність. Але розваги, пов'язані з мистецтвом, в більшій мірі сприяють естетичному і художньому вихованню дітей. Такі розваги можуть будуватися на основі якогось одного виду мистецтва (літературні, музичні, образотворчі) або поєднувати в собі два або відразу всі види мистецтва. Одні розваги - чисто видовищні, розраховані тільки на сприйняття їх дітьми. Ці розваги проводяться дорослими, дітям в даному випадку відведена пасивна роль. В інших, активно-дієвих, діти самі є виконавцями, активними учасниками.

    До видовищним видів розваг відносяться спектаклі, театралізовані вистави, концерти, показані артистами, підготовлені працівниками дитячого садка, учнями сусідніх шкіл, батьками. Такі видовища влаштовуються або для дітей однієї вікової групи, або для всіх груп дитячого садка одночасно.

    Багато поетичні музичні твори, підібрані за темами, наприклад про природу рідного краю, можуть скласти зміст ліричних концертів ( «березонька моя», «Горобина», «Скворушка прощається», «Здрастуй, зима-зима!»), На яких діти ще раз зустрінуться з віршами і піснями, чутими або вивченими раніше на заняттях. Впізнавання творів завжди доставляє маленьким глядачам велику радість. Пісня, виконана вихователем, викликає у дітей бажання співати її, наслідуючи його, причому співати не тільки на заняттях.

    Вміле композиційне побудова концерту відповідно до жанру, виразне виконання, барвисте оформлення значно посилюють його естетичний вплив на дитячу аудиторію. Театралізовані вистави «Мішок сміху», «Подорож в країну казок», «Невловимі» і т.п. піднімають настрій, розвивають почуття гумору, пробуджують активну готовність до діяльності. На таких концертах діти-глядачі легко, з готовністю стають учасниками: охоче відповідають на питання, змагаються. В основі таких уявлень, вистав лежить сюжет. Образи персонажів вистави несуть певну ідейно-моральну навантаження, своїми діями і репліками викликаючи у дітей реакцію, активне співпереживання з героями, бажання дати власну оцінку їх вчинкам. Дитина не може пасивно сприймати цікаву виставу, навіть якщо зміст добре йому знайоме. Репертуар театралізованих вистав складають, як правило, народні казки, інсценовані розповіді, вірша, пісні. Такі казки, як «Теремок», «Ріпка», «Червона Шапочка», «Зайкина хатинка» і ін., Діти можуть дивитися багато разів, не втомлюючись; їм подобається, коли добро перемагає, і будь-які драматичні колізії мають хороший кінець. Сама дія динамічно розвивається сюжету тримає глядачів у приємному напруженні.

    3. Роль музики і її місце в розвагах

    Особливе значення має музика в дитячому та юнацькому віці, коли формується особистість. Якщо в загальній педагогіці чітко розмежовуються навчання і виховання, то в естетичної та художньої області такий поділ немислимо, естетичне виховання і художнє навчання злиті, їх поділ знищує зміст естетичного, збіднює особистість і знижує ефект навчання. Заняття музикою і малюванням, інтерес до поезії і театру необхідні для емоційного і морального виховання, без якого шкільну освіту і виховання буде одностороннім і неповноцінним, що може негативно позначитися в подальшому житті людини.

    Музика за своєю природою соціальна, комунікативна. Вона призначена для спілкування, розкриваючи думки, почуття, переживання композитора і виконавця, вона шукає співчуття зовні, сила її впливу на слухачів полягає в тому, що вона виражає властиві і їм самим почуття. Композитор і виконавець, втілюючи в музиці радість і горе, гарний настрій, і печаль, діляться потаємними переживаннями із слухачами, але досягають розуміння тільки тоді, коли викликають співпереживання. По суті, музичне мистецтво, в естетичному розумінні, це завжди колективна співтворчість.

    Формування музичних здібностей, яке здійснюється в дитячих садах, на практиці підтверджує можливість всебічного розвитку особистості. До цього потрібно додати, що мистецтво сприяє підвищенню сприйнятливою і, розвитку різних здібностей, оволодіння різноманітними видами діяльності. Біографії видатних музикантів - Ф. І. Шаляпіна, Дж. Енеску, С.В. Рахманінова і багатьох інших - показують, що художня обдарованість сама по собі багатогранна. Мистецтво об'єднує художньо-емоційні і пізнавально-інтелектуальні компоненти обдарованості і тим самим розширює можливість формування спеціальних здібностей.

    4. Вимоги до організації та проведення вечорів-розваг з дітьми в різних вікових групах

    Дитяче свято - важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, здригнутися, забутися, а часом і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом стали слова: "Без свят не буває дитинства!" Свята духовно збагачують дитини, розширюють його знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі і добрі традиції, об'єднують і спонукають до творчості. Займаючись її найближчими днями, педагоги, вихователі, батьки повинні в першу чергу орієнтуватися на інтереси кожної конкретної дитини і групи дітей, для яких і готується це свято. І головний критерій підбору матеріалу тут - видовищність, яскравість і веселість. Але це в масовому дитсадку.

    Вибір виду театралізованого видовища залежить від віку дітей. Найменші дуже люблять м'яку образну іграшку. Невеликі сценки з ведмежам, собачкою, зайчиком завжди радують малюків, як правило, викликають у них позитивні емоції. З хорошими образними іграшками можна розігрувати театралізовані вистави і для більш старших дітей. Схематичні, статичні плоскі фігурки настільного театру навряд чи доцільно показувати малюкам, зате старші дошкільнята з їх допомогою краще сприймуть казку, а потім зможуть використовувати фігурки настільного театру для самостійної театралізованої діяльності. Тіньовий, ляльковий театр і інші види театралізованих постановок завжди викликають інтерес у дітей, розвивають уяву.

    Організація концертів, театралізованих вистав для дітей вимагає великої підготовки, отработанности кожного номера. Тільки тоді вони можуть бути показані дітям. Лялькові вистави за мотивами казок «Ріпка», «Теремок» та ін. Можна показувати всім дітям. Для малюків ці спектаклі будуть просто цікавою розвагою, а більш старших, які добре знають текст казок, вони спонукатимуть до самостійної художньої діяльності. Не всі, звичайно, вийде у них так, як у дорослих, але творчі прагнення дітей треба всіляко підтримувати.

    Таким чином, різні види видовищних розваг мають велике значення для розвитку художнього сприйняття, уяви, емоційної чуйності, естетичного смаку, а також для формування інтересів дітей, розвитку у них творчої активності.

    До видовищним видів розваг відносяться і такі, які пов'язані з використанням технічних засобів: діапроектор, портативної кіноустановки, телевізора. Перегляди діапозитивів, діафільмів, мультиплікаційних фільмів, телевізійних передач захоплюють дітей. Слід тільки обережно підходити до вибору репертуару і раціональному плануванню подібних розваг. Чи не вимагають тривалої і спеціальної підготовки, вони часом переважають в загальній системі розваг, чого не повинно бути.

    З інших технічних засобів, рекомендованих до використання, можна назвати електрофони, магнітофони та радіо. Оскільки записи на грамплатівці або магнітній стрічці, а також радіопередачі діти слухають без опори на зорові образи, малюкам важко їх сприймати. Тому подібні розваги можна рекомендувати лише дітям, починаючи з середньої групи, і після попередньої підготовки до слухання. Хороша якість запису, високий художній рівень виконання музичних і літературних творів, доступних дітям, ставлять ці розваги в ряд найбільш цінних для естетичного виховання дошкільників.

    Під час підготовки подання вихователь повинен створити спокійну, творчу обстановку, уникати надмірного повчання.Іноді він може сам включитися в драматизацию, щоб допомогти дітям відчути вірний тон і ритм ігрового дії.

    Уявлення дитячого лялькового театру рідше, ніж драматизації, використовуються в якості розваг, але це не зовсім правильно. Хоча, звичайно, керівництво цим видом дитячої театралізованої діяльності вимагає додаткових знань з техніки водіння ляльок і організації сценічної дії.

    Серед доступних дітям видів лялькового театру - театр іграшок, пальчиковий і рукавички. Крім того, діти люблять розігрувати вистави в тіньовому театрі, на фланелеграфе, з плоскими і об'ємними фігурами настільного театру. Впевнене управління персонажами, виразне проголошення тексту і сама дія приносять задоволення як «артистам», так і глядачам.

    Особливістю театралізованих розваг є те, що всі вони вимагають додаткового зовнішнього оформлення. Їх видовищність, театральність змушують учасників за допомогою вихователя або цілком самостійно готувати костюми, декорації, атрибути, необхідні по ходу дії. Все це стає важливим засобом естетичного виховання дітей.


    висновок

    Свято в дитячому саду - важлива частина життя дитини. Ця радісна подія, яка дозволяє дитині відпочити, розважитися і разом з тим духовно збагачує його, спонукає до творчості.

    В естетичному вихованні головним, з його точки зору, можна вважати музику, природу, гру і розваги. Музичні звуки привертають увагу малюка, викликають його реакцію. Спостерігаючи за тваринами, доглядаючи за ними, дитина вчиться бачити навколишній світ. Гра і розваги задовольняють природно-органічні і соціально-культурні потреби дитини. П.Ф. Каптерев дає наступні методичні рекомендації: по-перше, для розвитку естетичних вражень важлива поступовість, яка допомагає виникненню в естетичному почутті різних елементів; по-друге, необхідно розширити естетичний кругозір малюка за рахунок частих прогулянок, ігор, розваг, читання художньої літератури, малювання картин, спілкування з музикою; по-третє, має бути відповідним чином продумано керівництво процесом естетичного виховання, яке може здійснюватися з «періоду першого дитинства» і має перейти в естетичне освіту в більш старшому віці (в іншому випадку людина позбавляється можливості відчувати найбільш високі і складні форми почуттів).

    Справжнє, відчуте і продумане сприйняття музики - одна з найактивніших форм залучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній, духовний світ учнів, їх почуття і думки. Поза сприйняття музика як мистецтво взагалі не існує. Безглуздо говорити про якесь вплив музики на духовний світ дітей і підлітків, якщо вони не навчилися чути музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почуття і думки людини, життєві ідеї й образи.

    Список літератури

    1. Агаджанян Н.А., Тель Б.І., Циркін Б.М. та ін. Фізіологія людини: Курс лекцій: У 2 т Алма-Ата: Жана Арка, 1992.

    2. Лагутін А. Методика викладання музичної літератури в ДМШ.-М .: Музика, 1984.

    3. Лагутін А. Підготовка учнів до педагогічної роботи з музичної літератури // Питання музичної педагогіки. Вип. 3: Зб. статей / Ред.-упоряд. Е. Царева.- М .: Музика, 1981.- С. 168-192.

    4. Лисянська Е. Експериментальна програма з музичної літератури.

    5. Радянський енциклопедичний словник / Ред. А. Прохоров.- М .: Радянська енциклопедія, 1988.


    додаток

    Осінній вечір розваг для дітей 6 - 7 років

    ведучий:

    - Сьогодні у нас свято рябінкі. Нас зустрічає сонечко. А щоб не заблукати, сонечко послало свій промінь.

    Сонце (з-за ширми):

    - Здрастуйте, хлопці! Я все літо було з вами. Промінчиками своїми пестило ваші спинки, дивилося, як ви граєте і плескатися у воді. Мне сверху все видно. Спасибі, що прийшли до мене в гості. Всі прийшли? Чи не заблукали? Я чула, що ви багато приготували пісень, танців і віршів. Мені дуже хочеться їх послухати.

    1 дитина:

    В небесах високих тане

    Одинокий тонкий промінь.

    Відлітають пташині зграї,

    Прилітають зграї хмар.

    2 дитина:

    Листя золоті, падають, летять,

    Листя золоті встеляють сад,

    Багато на доріжках листя золотих,

    Ми букет хороший зробимо з них,

    Ми букет поставимо посеред столу,

    Осінь золота в гості до нас прийшла.

    Звучить пісня: "Встигає брусниця"

    "Встигає брусниця, стали дні холодніше,

    І від пташиного крику стало в серці сумніше,

    Зграї птахів відлітають вдалину за синє море,

    І дерева блищать в різнобарвному візерунку "...

    сонце:

    - Яка сумна, ніжна пісенька. А давайте згадаємо, як ви влітку веселилися і станцюємо веселий танець.

    Діти з Сонцем танцюють танець "Ну, де ж ручки".

    сонце:

    - Ай, да молодці! Розвеселилися. А тепер нам пора прощатися. Скінчилося літо. Золота осінь на зміну прийшла. Вона поспішає до вас в гості. Ви заспівайте їй пісеньку - вона почує і тут же прийде. А я буду відпочивати (пішов за ширму).

    Діти співають пісню "Журавушка"

    3 дитина:

    Ось художник, як художник

    Всі ліси покрив був.

    Навіть найсильніший дощик

    Цю фарба не відмив.

    Відгадати загадку просимо -

    Хто художник цей?

    Всі діти: ОСІНЬ!

    Діти танцюють танець з листочками.

    Приходить Осінь.

    осінь:

    - Здрастуйте, хлопці! Ціле літо я до вас збиралася, але все часу не вистачало. Роботою була зайнята. Але ось урожай зібраний і я запрошую вас в гості в Горобинка:

    Подивіться, у мене -

    гілочки рябінкі.

    A в кошичку лежать -

    червоні косинки.

    дівчаткам одягнемо

    червоні косинки,

    Будуть наші дівчатка

    точно як рябінкі.

    Танець "Рябінок"

    осінь:

    - Які ви сьогодні красиві й ошатні. Поки я до вас в гості збиралася, все думала: який же подарунок приготувати? Прямо не знаю! А ви любите казку? Тоді я вам її покажу. А ви дивіться і слухайте.

    Казка (розігрую діти і Осінь)

    дівчинка:

    Ми РЯБИНУШКА садили

    І водичкою поливали,

    Ось і осінь настала,

    Все навколо позолотила,

    Буду ягідки зривати,

    Щоб діток пригощати.

    - Хлопці, я піду за кошиком, а ви подбайте за рябинки! Щоб її не кривдили і я років я не зривали.

    З'являється ведмідь.

    ведмідь:

    Що за диво бачу я?

    Горобина - красуня,

    Знімання-ка ягідки зараз

    Mішеньке сподобається.

    осінь:

    - Ні, Мишко, не їж ягідки. А краще пограй з нами. Хлопці, давайте зіграємо з ведмедиком в гру?

    Діти грають в гру "Дудар, дудар, дударіще".

    осінь:

    - Поиграл, ведмідь, а тепер йди додому. А то наші ягідки собаки охороняють, вони налетять на тебе і покусають. Хлопці, давайте статі, налякаємо ведмедя.

    Діти гавкають: Гав - гав - гав.

    ведмідь:

    Видно, сторож тут хороший,

    Ледве ноги понесеш.

    Тікаю, тікаю,

    Ягідки Вам залишаю.

    З'являється Лисиця.

    лисиця:

    Що за диво бачу я?

    Горобина - красуня,

    Знімання-ка ягідки зараз

    Лисонька сподобається.

    осінь:

    - Ні, лісонька, не їж наші я ягідки, а краще потанцюй з нами веселий хоровод.

    Діти з Лисицею і Восени танцюють хоровод "На горе-то калина".

    осінь:

    - А тепер, хлопці, будемо лисоньку лякати, а то вона всю ягідку з'їсть. Давайте плескати в долоні, вони і втече.

    Діти плескають у долоні.

    лисиця:

    Вино, сторож тут хороший,

    Ледве ноги понесеш.

    Тікаю, тікаю,

    Ягідки Вам залишаю.

    З'являється Їжачок.

    Їжачок:

    Що за диво бачу я?

    Горобина - красуня,

    Знімання-ка ягідки зараз

    Їжачку сподобається.

    осінь:

    - Їжачок, не їж наші ягідки, а краще подивися наші танці.

    Діти танцюють танець "На балу у всіх хлопців"

    осінь:

    - Подивився, їжачок танець, а тепер йди в ліс, а то ми зараз ніжками затупотіли і тебе налякаємо.

    Діти тупотять ногами.

    Їжачок:

    Видно, сторож тут хороший,

    Ледве ноги понесеш.

    Тікаю, тікаю,

    Ягідки Вам залишаю.

    З'являється Півник.

    Петушок:

    Що за диво бачу я?

    Горобина - красуня,

    Знімання-ка ягідки зараз

    Петушку сподобається.

    осінь:

    - Півник, не їж наші я ягідки, а краще догодити загадки.

    Один з дітей загадує загадки півника:

    "Береги зелені, вода червона, рибки чорні" (Кавун)

    "Що за диво - синій будинок! Дітлахів багато в ньому, носить взуття з гуми і харчується бензином" (Автобус)

    осінь:

    - Ну, Півник, раз ти наші загадки (не) вгадав, ми тебе проженемо. Давайте, хлопці, річками, як крилами, помахаємо. Петушок почує шум і втече.

    Діти махають руками.

    Петушок:

    Видно, сторож тут хороший,

    Ледве ноги понесеш.

    Тікаю, тікаю,

    Ягідки Вам залишаю.

    З'являється Заєць:

    заєць:

    Я сірий зайчик,

    Жахливий боягуз,

    Швидко по лісі скакав,

    Від лисиці тікав.

    Що за диво бачу я?

    Горобина - красуня,

    Знімання-ка ягідки зараз

    Зайченя сподобається.

    осінь:

    - Ні, зайченя, не їж наші я ягідки, а краще пограй з нами в гру "Шукай".

    Діти грають в "Жмурки"

    осінь:

    - А тепер, хлопці, давайте, як вовченята вити: У-у-у-у! Зайка злякається і втече.

    Діти виють, як вовченята.

    Приходить Дівчинка з кошиком:

    дівчинка:

    Стій-но, зайченя - дружок,

    Приходь-ка на лужок,

    І звірят, і хлопців

    Запрошую всіх танцювати.

    Навколо горобини підемо

    Хоровод водити почнемо,

    Пісню дереву заспіваємо.

    Хоровод "Горобинка"


    осінь:

    - Ось і закінчився наш свято. Спасибі за те, що прийшли сьогодні до Горобинка в гості. Я бачу, що вам сподобалася Осінь. Сподобалася? І за це вам низький уклін.

    кінець



    Скачати 32,23 Kb.


    Роль музики в емоційному розвитку дошкільників

    Скачати 32,23 Kb.