Роль логопедичної ритміки в подоланні загального недорозвинення мови в дітей в діяльності музичного керівника




Дата конвертації10.05.2017
Розмір8,94 Kb.
ТипЛогопедія. На допомогу логопедам

Наталя Крисова
Роль логопедичної ритміки в подоланні загального недорозвинення мови в дітей в діяльності музичного керівника

У зв'язку з введенням федерального державного освітнього стандарту до-шкільної освіти роль музичного керівника, який працює з дітьми із загальним недорозвиненням мови, полягає в пошуку, відборі найбільш значущих засобів реалізації освітньої обрости «Мовний розвиток» в музичній діяльності, як одного з механізмів розвитку дитини. У сучасних дослідженнях значення засобів логопедичної ритміки з позицій ефективності для корекції мовного розвитку неодноразово знаходило підтвердження в роботі з дорослими, що страждають афазією, з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку. Даний аспект послужив підставою для включення логопедичної ритміки з подолання загального недорозвинення мови різного генезу у дошкільнят, відкрив додаткові можливості для успішної корекції мовлення в діяльності музичного керівника. В основі діяльності музичного керівника з подолання загального недорозвинення мови в дітей були покладені принципи: систематичності (систематизований виклад матеріалу, доступності, визначеної послідовності формування і пред'явлення матеріалу, поступового ускладнення вправ, наочності і диференційованого підходу до кожної дитини з урахуванням його моторного розвитку і вікових особливостей .

Провідною ідеєю досвіду стало створення оптимальних умов для подолання загального недорозвинення мови в музичній діяльності засобами логормікі. Логоритмічних вправи та ігри дозволили забезпечити опору на зв'язок слова, музики і руху, здійс-ствіть вплив на сенсомоторних рівень, створити основу для усунення мовних порушень. Вплив логоритміки на дітей з мовними порушеннями проходило в рам-ках як корекційного, так і формує навчання, яке не тільки виправляло, але і прискорювало формування відстали від вікової норми деяких функцій або їх систем за допомогою спеціальних методів: рухливих ігор, динамічних вправ, ігор - ритмизацию і т. д. Подолання загального недорозвинення мови дошкільників музичним керівником здійснювалася ледующімі засобами логоритміки:

1. Ігри - ритмування. Здійснювався одбор віршів, потешек, попевок з урахуванням корекційної спрямованості. Потім на них накладалися руху, які співвідносяться-лись з ритмом мови. Педагог читав весь текст, показував дітям, які рухи слід ви-конувати під конкретні слова тексту. Потім ці рухи повторювалися разом з дітьми. В ході виконання ігор-ритмизацию відбувався розвиток координаційно-регулюючих функцій мови і руху, просодических компонентів мови: ритмічності, мелодики, інтонаційної виразності.

2. Динамічні вправи. Це - різні види ходьби, перебудувань, бігу в різних напрямках під музику. Крім відпрацювання основних видів рухів у дітей формувався навик узгодження дій зі словами тексту. Педагог читав текст, діти виконували задані руху. У старших групах дошкільнята одночасно з рухами самостійно вимовляли текст. З'єднання ритмічної, виразної мови з рухом сприяло формуванню зв'язного мовлення, забезпечувалася тісний взаємозв'язок у розвитку музичного та мовного слуху.

3. Масаж особи, тіла, ніг. Педагог читав віршований текст і виконував певні рухи (розтирання, биття, погладжування, постукування біологічно ак-тивних зон). Діти повторювали по показу.

4. Пальчикові ігри або масаж пальців. За насиченістю акупунктурними зонами кисть не поступається вуха і стопі. У східній медицині існує переконання, що масаж великого пальця підвищує функціональну активність головного мозку, вказівного - позитивно впливає на стан шлунку, середнього - на кишечник, безіменного - на печінку і нирки, мізинця на серце. А в цілому пальчикові ігри готували руку дитини до листа, сприяли розширенню активного словника. Рухи в іграх з пальцями виконувалися в такий спосіб: провідною рукою, протилежною рукою, обома разом. Поєднання руху і слова стимулювали розвиток артикуляційного компонента мовлення, перетворювали освітній процес в захоплюючу гру.

5. Вправи на розвиток співочого дихання і голосу. Використовувалися вправи, ос-Нова на методі Б. Толкачова (озвучений видих - «гімнастика вичавлювання»); звуковому диханні М. Лазарєва (серія звукових вправ під музику, де кожного звуку відпо-ствует гра або пісенька. Під час виконання діти рухалися не під музику, а рухами показували, про що співають - кінезіотоніка); прийомах за методом В. Ємельянова (вправи для роботи діафрагми «Насос», «Нюхаємо квіти», «Греєм руки», «Свічки» і ін.). Дихальні-но-артикуляційні вправи використовувалися спочатку ізольовано, потім включалися в рольові ситуації. Вони виконувалися під рахунок, з музичним супроводом, з опорою на диригентський жест і зразок педагога і стали основою для формування немовного і мовного дихання, артикуляції бази звуків.

6. Гімнастика для очей. Вправи гімнастики для очей на початковому етапі підбираючи-лись без фіксації погляду на пальці, паличці або інших предметах, так як дітям складно виконувати маніпуляції з предметами, простежувати їх руху поглядом, не по-Повертаючись при цьому голову. Після засвоєння дітьми основних прийомів виконання вправ, використовувалися не тільки предмети, а й електронні відео гри для очей. Поєднання тексту і картинок сприяло розвитку зв'язного мовлення дошкільника.

7. Рухливі ігри. Використання рухливих ігор забезпечило координацію слова і музично- ритмічного руху, що важливо в розвитку мови дошкільника.

Вся система заходів здійснювалася на музичних заняттях, святах, розваж-ченіях, в індивідуальній роботі. В ході реалізації діяльності по проблемі був сфор-мировалось банк методичного супроводу: діагностичний інструментарій, перспективний план і конспекти музичних занять на середню, старшу групи, картотеки логоритмічних вправ різного характеру на основі лексичних тим основний освітньої програми дошкільної освіти. Таким чином, використання логоритміки, як засіб подолання загального недорозвинення мови дозволило розвинути динамічний, фонематичний слух, фізіологічне і фонационное дихання; забезпечити формування артикуляційної бази звуків; сформувати і закріпити навички правильного вживання звуків в різних формах і видах мовлення, у всіх ситуаціях спілкування. Успішності даної роботи сприяла тісна співпраця всіх фахівців, що працюють в групі для дітей із загальним недорозвиненням мови. Комплексне вирішення проблеми не тільки забезпечило попередження мовних порушень у дітей, а й сприятливо вплинуло на весь організм дитини, сприяючи розвитку його особистості в цілому і подальшого успішного навчання в школі.

література:

1. Воронова, А. Е. Логоритміка в мовних групах ДНЗ 5-7 років. [Текст] / А. Е. Воронова. - М.: ТЦ Сфера, 2006. - 144 с.

2. Кузнєцова, Є. «Логопедична ритміка» в іграх і вправах для дітей з важким порушенням мови. [Текст] / Е Кузнєцова. - М .: Видавництво ГНОМ і Д, 2004. - 128 с.

3. Картушина, М. Ю. логоритмічних заняття в дитячому садку. [Текст] / М. Ю. Картуші-на. - М .: ТЦ Сфера, 2003. - 192 с.

4. Картушина, М. Ю. Логоритміка для малюків. [Текст] / М. Ю. Картушина. - М .: ТЦ Сфера, 2004. - 144 с.

5. Ісаєва, С. І. Фізкультурні хвилинки на початковій школі. [Текст] / С. І. Ісаєва. - М .: Айріс-прес, 2004. - 48 с.

6. Касіцина, М. А. Корекційна ритміка. Комплекс практичних матеріалів і технологія роботи з дітьми старшого дошкільного віку з ЗПР. [Текст] / М. А. Касіцина, І. Г Бородіна. - М .: Видавництво ГНОМ і Д, 2005. - 216 с.

Роль логопедической ритмики в преодолении общего недоразвития речи у детей в деятельности музыкального руководителя




Роль логопедичної ритміки в подоланні загального недорозвинення мови в дітей в діяльності музичного керівника