Марія Хапова
Презентація на тему «Створення умов для підтримки дитячої ініціативи»
Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад
«Дитячий сад №20»
Створення умов для підтримки дитячої ініціативи.
(середня і старша вікова група)
підготувала:
Вихователь I-й кваліфікаційної категорії
Хапова Марія Василівна
місто Арзамас, 2016 рік
Основним принципом дошкільної освіти відповідно до ФГОС ДО є побудова освітньої діяльності на основі індивідуальних особливостей кожної дитини, при якому сам дитина стає повноцінним учасником (суб'єктом) освітніх відносин, а так само підтримка ініціативи дітей в різних видах діяльності.
Дитяча ініціатива проявляється у вільній діяльності дітей з вибору і інтересам. Можливість грати, малювати, конструювати, складати та інше, відповідно до власних інтересів.
У змістовному розділі основної освітньої програми ДОУ представлені способи і напрямки підтримки дитячої ініціативи. Наше завдання створити необхідні умови для розвитку індивідуальності та ініціативи дітей. Результатом освоєння загальноосвітньої програми дошкільної освіти є прояв ініціативи і самостійності у дітей в різних видах діяльності. Тепер я хочу перейти до особистого досвіду.
Способи і напрямки підтримки дитячої ініціативи:
1) У своїй групі предметно-розвиваюче середовище ми будуємо відповідно вікових особливостей дітей. При організації предметно-ігрового середовища ми враховуємо прояв інтересу у дітей до проблем, які виходять за рамки їх особистого досвіду. Для багатьох сюжетно-рольових ігор вносимо обладнання та іграшки, що розширюють особистий досвід дітей. Предметно-ігрове середовище організовуємо так, щоб діти могли брати участь у всьому різноманітті ігор: сюжетно-рольових, будівельно-конструктивних, режисерських, театральних, народних, хороводних і ін. Створена ігрове середовище, на мій погляд, будить: пізнавальну активність, самостійність, відповідальність і ініціативу. Не всі діти займають активну позицію, не можуть визначитися з видом діяльності, і тоді я намагаюся надати допомогу.
2) При роботі з дітьми заохочую інтерес до ігор однолітків, грати, не заважаючи один одному, і не навчаю при цьому певним ігровим діям, т. К. Важливо, щоб діти самі придумували, які рольові дії потрібно включити в гру, тільки в такому випадку гра носить творчий характер. У своїй практиці здійснюю приховане керівництво, уважно ставлюся до задумів і прагнень дітей, не пригнічуючи їх ініціативи і самостійності, що дає матеріал для роздумів, вміння розуміти їх ігрові задуми і переживання, виходячи з цього, планувати ігрову діяльність дошкільнят.
3) Відносини з дітьми я строю з позиції партнера, з взаємною повагою. Виявляючи увагу до кожної дитини в групі, коли діти бачать і відчувають, що кожного з них приймають і поважають, вони починають відчувати себе комфортно і можуть вести себе вільно, відповідно до власних інтересів, робити вибір, т. Е. Виявляти ініціативу. Своє завдання вихователя бачу в створенні ситуації, що спонукає дітей активно застосовувати свої знання і вміння, націлюючи на пошук нових творчих рішень. У своїй групі намагаюся зацікавити дітей, але при перших же труднощах не поспішаю на допомогу дитині, даю пораду, задаю навідні запитання, активізують наявний у дитини минулий досвід, націлюю на пошук декількох варіантів рішення, тим самим викликаю у дітей почуття радості і гордості від успішних ініціативних дій. Це можуть бути проблемні ситуації і предмети, які спонукають дітей до ініціативи: зламані іграшки, зашифровані записи, посилки, листи.
4) Однак повноцінної розвиваючого середовища і партнерської позиції дорослого, про які говорилося вище, не достатньо, щоб підтримати ініціативу. Необхідно створити умови, які сприяють до прийняття дітьми рішень, вираження своїх почуттів і думок. Одним з ефективних форм роботи з підтримки дитячої ініціативи є груповий збір. Груповий збір - це коли діти і дорослі обмінюються інформацією, обговорюють проблеми, планують індивідуальну і спільну діяльність. Останнім часом ініціатором групового збору стають діти, вони самі запрошують мене для обговорення питань, що виникли.
5) У своїй роботі я також застосовую методику проектної діяльності. Один з проектів, в якому брали участь діти та їх батьки - «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Діти дізнавалися про своїх близьких родичів - учасників війни, згодом вони стали цікавитися історією сім'ї та рідних, потім в дитячому саду з інтересом ділилися інформацією. В рамках проекту ходили до вічного вогню, пам'ятника Г. К. Жукову, покладали квіти. Спільно збирали матеріали для книги пам'яті, яка створена у нас в дитячому саду. Результат проекту - «Книга пам'яті», а підсумкові заходи - свято «9 Травня».
При створенні проблемної ситуації, я не пропоную свої варіанти вирішення. Дитина повинна проявити самостійну активність, ініціативу. Дитяча ініціатива виражається в тому, щоб дитина не тільки захотів щось самостійно зробити, а то, що придумав сам, виявилося важливим для інших. В такому випадку він стає і ініціатором, і виконавцем, і повноправним учасником соціальних відносин.
6) У своїй групі ми проводимо презентацію продуктів дитячої творчості, при цьому підтримуємо почуття гордості у дітей за свою працю і задоволення його результатами.
Висновок: Для мене тема створення умов для підтримки дитячої ініціативи сучасна і актуальна. Наше майбутнє за самостійними ініціативними дітьми.
література:
1. Артамонова О. Предметно-просторове середовище: її роль в розвитку особистості // Дошкільне виховання. - 2005. - №4.
2. Виноградова Н. А., Позднякова Н. В., Сюжетно - рольові ігри для старших дошкільнят. М .: 2009.
3. Воронова В. Я., «Творчі ігри старших дошкільників». М .: +1983.
4. Михайленко Н. Я., Короткова Н. А., «Організація сюжетної гри в дитячому саду» М .: 2000.
5. Основна загальноосвітня програма МБДОУ д / с № 20
6. Федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти.