Організація процесів соціалізації і виховання дошкільників в умовах введення і реалізації ФГОС




Дата конвертації17.06.2017
Розмір6.78 Kb.
ТипФГОС. Впровадження і реалізація

Тетяна Маєвська
Організація процесів соціалізації і виховання дошкільників в умовах введення і реалізації ФГОС

Дошкільний вік - одна з неповторних і яскравих сторінок в житті кожної дитини. Це найсприятливіший період для соціального розвитку, і він є найбільш значущим для входження дитини в світ соціальних відносин. Процес соціалізації дошкільнят вводить їх у доросле життя, він є початковим фундаментом в становленні і прояві соціальної культури. [1]

Соціалізація дошкільників це дуже тривалий і багатоплановий процес. Залежно від того як проходить процес адаптації дитини, від його успішності - дитина поступово переходить до певну роль, яка відображає суспільство. Поступово, дитина крок за кроком набуває досвід поведінки відповідно до вимог соціуму. Ці особливості в педагогіці називають факторами соціалізації.

Структура особистості дитини накладається в перші роки життя, це означає, що особливу відповідальність за виховання особистісних якостей у дитини, покладають на сім'ю і дошкільний заклад. Тому в кожному дошкільному закладі необхідно створити умови для повноцінного соціального розвитку дитини: потрібно надати дитині можливість проявляти соціальну мотивацію, здатність самостійно вибрати адекватний стиль поведінки в тій чи іншій ситуації, вміти налагодити позитивні відносини з оточуючими його однолітками і дорослими.

Але навіть створивши найчудовіші умови в дитячому саду, він може лише доповнити виховання, одержуване дитиною в сім'ї. Одним з найголовніших фактором у розвитку і вихованні дитини, в придбанні їм соціального досвіду - є сім'я. У сім'ї малюк вчиться спілкуванню, набуває перший соціальний досвід. [2]

Розвиток соціальної компетентності - є одним з важливим і необхідним етапом соціалізації дитини в загальному процесі засвоєння ним досвіду життя в суспільстві і суспільних відносин. З найперших днів свого життя дитина є істотою соціальною, тому що всі його потреби не можуть бути задоволені без допомоги і участі іншої людини. Дитина набуває свій соціальний досвід через спілкування з однолітками. Розвиваюче середовище без активної позиції дорослого, яка спрямована на трансляцію культурних форм взаємовідносин в людському суспільстві, не може нести соціальний досвід. Засвоїти загальнолюдські досвід, накопичений попередніми поколіннями дитина може тільки при спілкуванні з іншими людьми і в спільній діяльності. Саме так дитина опановує мову, новими знаннями та вміннями, у нього формуються власні переконання, духовні цінності і потреби, закладається характер. [3]

Соціальний розвиток - це такий процес, в результаті якого дитина засвоює цінності, традиції свого народу, культуру суспільства, в якому він має жити.

Процес соціального розвитку є складне явище, в результаті якого відбувається освоєння дитиною об'єктивно заданих норм людського співжиття і постійне відкриття чогось нового, утвердження себе як соціального суб'єкта.

Існують різні навчально виховні організації - які спеціально створюють наші державні і недержавні організації, провідним завданням яких є соціальне виховання певних груп населення. До таких організацій належить і дитячий сад.

Соціально-педагогічного діяльність, яку здійснює дитячий сад - це та робота яка включає в себе педагогічну та психологічну діяльність, яка спрямована на допомогу дитині, вихователю і батькам у розвитку власної індивідуальності малюка, організації себе, свого психологічного стану.

Вихователь в дошкільному закладі обов'язково повинен вміти допомогти дитині і направити його в потрібне русло. Педагог повинен прагнути направляти ініціативу хлопців, а не пригнічувати її, він повинен вміти розвинути їх громадську думку, розвинути дитяче самоврядування. Щоб вплив колективу на особистість дитини було позитивним - має бути позитивний вплив педагогічного колективу на дитячий колектив, при цьому дуже важливо враховувати вік вихованців. Вихователь в дитячому саду має вирішальний вплив на дитину, але з віком більший вплив набуває среда, думка колективу і однолітків. Однією з головних форм виховання та соціалізації особистості є колективна діяльність. [4]

Вплив на особистість дитини і допомогу в соціалізації безпосередньо залежить від педагогічної майстерності вихователя. Процес засвоєння дошкільником певної системи знань, форм, ролей, цінностей, в результаті якого він здатний функціонувати в конкретно-історичній обстановці - це є соціалізація.

Соціалізація особистості дошкільника є фундаментом в прояві соціальної культури. Від правильної організації вільного спілкування, залежить успішна соціалізація дошкільника. Від успішної соціалізації залежить розвиток індивіда, розкриття його здібностей, становлення особистості, тому найголовнішим завданням педагогів в дошкільному закладі - це направити всі свої сили на успішність соціалізації дошкільнят. Але при всіх найчудовіших умовах, створених в дитячому саду, дошкільний заклад лише доповнює виховання отримується дитиною в сім'ї. Сім'я є найпершим фундаментом в соціалізації особистості підростаючого покоління. [5]

література:

1. Бочарова І. Г. Соціальне виховання дітей / І. Г. Бочарова. -

М .: Наука, 1991.- 157 с.

2. Виготський Л. С. Зібрання творів: У 6-ти т. Т. 4. Дитяча

психологія / Под ред. Д. Б. Ельконіна. - М .: Педагогіка, 1984 р -

475 с.

3. Рожков М. І. - Концепція соціалізації дитини в роботі дитячих

організацій / М. І. Рожков. - М .: Наука, 1991 р - 278 с.

4. Н. В. Іванова - Соціальний розвиток дітей в ДНЗ: Методичний

посібник // М. Творчий центр, 2008 р

5. Донців Н. А. - Самовиховання особистості / Н. А. Донців. - М:

Просвітництво, 1994 г. - 117 с





Організація процесів соціалізації і виховання дошкільників в умовах введення і реалізації ФГОС