Скачати 11,28 Kb.

Навчання дітей старшого дошкільного віку розповідання по пейзажної картині.




Дата конвертації02.04.2017
Розмір11,28 Kb.

Скачати 11,28 Kb.

Людмила Козлова
Навчання дітей старшого дошкільного віку розповідання по пейзажної картині.

Гуманізація і демократизація всіх сфер життєдіяльності суспільства мали істотний вплив і на дошкільну освіту. Оволодіння рідною мовою, розвиток мовлення є одним з найважливіших придбань дитини в дошкільному дитинстві і розглядається в сучасному дошкільному вихованні як загальна проблема виховання і навчання. В даний час немає необхідності доводити, що розвиток мови дуже тісно пов'язане з розвитком свідомості, пізнанням навколишнього світу, розвитком особистості в цілому.

Володіння монологічного промовою - вище досягнення в мовному вихованні дошкільнят. Воно вбирає в себе освоєння боку мови, словникового складу, граматичної будови. Формування зв'язності мовлення включає розвиток умінь будувати висловлювання різних типів: опис (світ в статиці, оповідання (динаміка подій в русі і часу, міркування (встановлення причинно-наслідкових зв'язків).

Психолого - педагогічні дослідження показують, що побудова цілісного і зв'язного тексту вимагає від дитини оволодіння ряду мовних умінь: будувати висловлювання відповідно до теми і основною думкою, дотримуватися структуру тексту; з'єднувати пропозиції і частини висловлювання за допомогою різних типів зв'язків і різноманітних засобів, відбирати адекватні лексичні та граматичні засоби.

Принципово важливими є висновки, отримані в ході аналізу психологічної та педагогічної літератури про те, що раніше всього до зв'язного викладу діти переходять в оповіданнях спокійного характеру (А. М. Леушина і ін.). У педагогічних дослідженнях також доведено, що зв'язність, перш за все, формується в текстах розповідного та контаминированного характеру (Л. Г. Шадріна та ін.)

Провідним засобом формування мови дитини є навчання. І в даний час вирішення всіх мовних завдань здійснюється на заняттях, яким відводиться особлива роль. На заняттях швидше, ніж в інших видах діяльності, дитина освоює граматично правильну, чисту і виразну мову. Для занять спеціально відбирається програмний матеріал, найбільш ефективні методи, прийоми, підбираються такі ігри та вправи, які найбільше відповідають віку дітей. Природа оточує дітей всюди і про неї дитині найлегше розповідати, вихователь повинен лише допомогти дитині почати розповідь, він повинен стежити, щоб ця розповідь був зв'язковим і логічним.

Кожна дитина повинна навчитися в дитячому саду змістовно, граматично правильно, зв'язно і послідовно викладати свої думки. У той же час мова дітей повинна бути живою, безпосередньою, виразною. Уміння розповідати допомагає дитині бути товариською, долати мовчазність і сором'язливість, розвиває впевненість у своїх силах.

В останні роки приділяється все більше уваги питанням ефективного використання образотворчого мистецтва в роботі з дітьми. Зокрема, в роботах А. В. Запорожця, В. В. Давидова, Н. Н. Поддьякова встановлено, що дошкільнята здатні в процесі сприйняття художніх творів живопису виділяти суттєві властивості предметів і явищ, встановлювати зв'язки між окремими предметами і явищами і відображати їх в своїй продуктивної діяльності. Живопис сприяє формуванню узагальнених способів аналізу, синтезу, порівняння та зіставлення, розвивається вміння самостійно знаходити способи вирішення творчих завдань.

У дослідженнях Н. А. Курочкіна, Н. Б. Халезова, Г. М. Вишневій показано, що художнє сприйняття формується найбільш повно в старшому дошкільному віці, коли діти можуть самостійно передавати мальовничий образ, давати оцінки, висловлювати естетичні судження про нього.

У дітей старшого дошкільного віку розвиток зв'язного мовлення досягає досить високого рівня. Розвиток дитячих уявлень і формування загальних понять є основою вдосконалення розумової діяльності - вміння узагальнювати, робити висновки, висловлювати судження і умовиводи. Під впливом вдосконалюється розумової діяльності відбуваються зміни в змісті і формі дитячого мовлення, виявляється вміння виокремлювати найбільш істотне в предметі або явищі.

Старші дошкільнята більш активно беруть участь в бесіді або круглому столі: сперечаються, міркують, досить мотивовано відстоюють, свою думку переконують товариша. Вони вже не обмежуються назвою предмета або явища і неповної передачею їх якостей, а в більшості випадків виокремлює характерні ознаки і властивості, дають більш розгорнутий і досить повний аналіз предмета або явища.

З усього вищесказаного випливає, що робота з розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку є актуальною і значущою на сучасному етапі. Незважаючи на численні дослідження в цій області, проблема залишається актуальною, т. К. Діти продовжують зазнавати труднощів при складанні розповіді по пейзажної картині.

Дослідно - експериментальне дослідження проводилося на базі МДОУ р Липецька д \ с № 95 з дітьми старшої групи.

У процесі констатуючого експерименту визначався рівень розвитку монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Робота проводилася з кожною дитиною індивідуально.

Дитячі розповіді ми аналізували за такими показниками (запропоновані В. І. Яшиній, М. М. Алексєєвої):

1) кількість виділених ознак;

2) структура і послідовність опису;

3) зв'язність;

4) мовні засоби: кількість прикметників; кількість іменників, дієслівна лексика, образні засоби мови, типи пропозицій, інформативність висловлювання (всього слів,

5) плавність (кількість пауз).

Дані показники дозволили виявити рівні розвитку монологічного мовлення старших дошкільників.

До високого рівня ми віднесли трьох дітей, що становить 21%. В оповіданнях відзначається свідоме ставлення до розглядання картин, що відбивається в мові діти за допомогою мовних засобів. Діти намагаються детально розповісти про те, що зображений на картинах, впевненіше підбирають і використовують слова, що характеризують настрої, внутрішні переживання, емоційні стани художника.

До середнього рівня - 6 дітей, що прирівнюється до 42%, т. К. У дітей допускаються помилки в узгодженні іменників з числівниками і прикметниками. У побудові пропозицій не важко, але в мові використовують не всі типи пропозицій. Становлять розповіді по картині з невеликою допомогою дорослого. Виразність мови недостатня.

На низькому рівні 5 дітей - 35%. Діти не можуть у встановленні зв'язків, тому допускають змістовні і смислові помилки в самостійних оповіданнях. Словниковий запас бідний. Мова недостатньо виразна.

Таким чином, при складанні оповідань по пейзажної картині у дітей викликає утруднення правильна побудова складних синтаксичних конструкцій, що призводить до неправильного з'єднанню слів у реченні і зв'язку пропозицій між собою при складанні зв'язного висловлювання. Більшість дітей не вміє відбирати доречні мовні засоби при побудові зв'язного висловлювання, тому доцільно проведення спеціальної роботи з метою розвитку умінь самостійно, зв'язно і послідовно складати розповідь.

Констатуючий експеримент показав, що рівень розвитку монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку недостатньо високий. Тому наша подальша робота була спрямована на підвищення рівня розвитку монологічного мовлення.

Отримані результати свідчать, що необхідно цілеспрямоване навчання дітей старшого дошкільного віку розповідання по пам'яті, що є необхідною умовою для повноцінного розвитку мови.

Яка Формує експеримент був спрямований на формування зв'язного, образної мови при навчанні розповідання по пейзажним картинам; продовжували розвивати художнє сприйняття творів живопису, а також формували уявлення про виразні засоби, які використовуються художником для створення образу.

В ході експерименту розповіді дітей виходили цікавими, відповідали темі, запропонованої вихователем. Старші дошкільнята вміло вживали слова, словосполучення, синтаксичні конструкції, які найбільш точно передавали задум. Мова дітей образна, емоційна. Ми вважаємо, що у дітей старшого дошкільного віку в достатній мірі розвинене логічне мислення, вони навчилися будувати свою розповідь послідовно.

Таким чином, можна сказати, що заняття з розвитку мовлення є ефективним засобом виховання і навчання, оскільки в їх процесі здійснюється гармонійний розвиток всіх сторін особистості дошкільника, не тільки мови, а й пам'яті і мислення.

На етапі контрольного експерименту ми виявляли як змінився рівень розвитку монологічного мовлення старших дошкільників після цілеспрямованого навчання.

Для вирішення поставленої мети з дітьми старшого дошкільного віку ми провели індивідуальні завдання на виявлення умінь розповідати по пейзажної картині. Проаналізувавши розповіді дітей з мають показниками, ми визначили такі рівні.

До високого рівня розвитку монологічного мовлення ми віднесли вісім дітей, що прирівнюється до 57% від загального числа старших дошкільників; до середнього рівня ми віднесли п'ять дітей, що становить 35%; на низькому рівні одна дитина, що становить 7%.

Таким чином, проаналізувавши отримані результати можна сказати, що виконана робота дала позитивні результати. Рівень монологічного мовлення значно підвищився. В цілому, навчання рідної мови одна з головних завдань підготовки до школи, тому що мова - засіб унікальний, універсальний і незамінний.

Список літератури

1. Алексєєва, М. М., Яшина В.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільнят [Текст]: Учеб. посібник для студ. вищих і середовищ. пед. навч. заведений. - М .: Видавничий центр "Академія",

2006. - 400 с.

2. Бородич, А. М. Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку [Текст]. - М .: Просвещение, 2004. - 255 с.

3. Виготський Л. С. Зібрання творів [Текст]. Т. 5. - М .: Педагогіка,

2003. -136 с.

4. Короткова, Е. П. Навчання дітей дошкільного віку розповідання

[Текст]: посібник для вихователя дет. саду / Е. П. Короткова. - 2-е изд.,

испр. і доп. - М .: Просвещение, 1982. - 128 с.

5. Леонтьєв, А. Н. Проблеми розвитку психіки [Текст] - 4-е изд. - М .: Изд.

МГУ, 2005.-485 с.

6. Ушакова, О. С. Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку [Текст] / О. С. Ушакова, Є. М. Струнина. - М .: ВЛАДОС, 2004. - 288 с.



Скачати 11,28 Kb.


Навчання дітей старшого дошкільного віку розповідання по пейзажної картині.

Скачати 11,28 Kb.