Методика вивчення сформованості пізнавального інтересу до історії предметного світу у дітей дошкільного віку




Дата конвертації06.06.2017
Розмір9.33 Kb.

Ельміра Мудра
Методика вивчення сформованості пізнавального інтересу до історії предметного світу у дітей дошкільного віку

Для вивчення сформованості пізнавального інтересу до історії створення речей мною була розроблена методика, що включає в себе три напрямки:

1. Визначення рівня розвитку у дітей старшого дошкільного віку інтересу до історії предметного світу.

2. Вивчення особливостей організації в ДОУ процесу ознайомлення з історією створення речей у дітей старшого дошкільного віку.

3. Виявлення позиції батьків у вирішенні проблеми формування пізнавального інтересу до предметного світу у дошкільнят.

Перший напрямок. Визначення рівня розвитку у дітей старшого дошкільного віку інтересу до історії предметного світу.

Для цього були розроблені такі критерії і показники:

1. Наявність уявлень про предмет інтересу: орієнтація в минулому предметів рукотворного світу, розуміння як видозмінився той чи інший предмет.

2. Спрямованість інтересу на історію створення та перетворення предметів рукотворного світу: чи розглядає предмет, чи задає питання про предмет, про те, як цей предмет виглядав в минулому, для чого призначений.

3. Емоційність - позитивна або нейтральна модальність інтересу: емоційно-позитивне ставлення до минулого предметного світу або байдужість, відсутність емоційних проявів

Визначення рівня розвитку у дітей старшого дошкільного віку інтересу до історії предметного світу здійснювалося за допомогою таких методик:

Методика № 1. Дидактична гра «Предмет з минулого»

Мета: виявити прояв спрямованості на пізнання предметного світу, ініціативи та активності. Виявити вміння дітей ставити питання пізнавального характеру, прагнення дітей розповісти про предмет, виділяючи його функціональне призначення, властивості, матеріал, сферу застосування предмета, прояв активності, прагнення довести справу до кінця, емоційне ставлення до завдання, до предмету.

Матеріал: старовинний фотоапарат, пір'яна ручка, друкарська машинка.

Експериментатор веде спостереження за діями дітей, їх емоційним станом: проявляють вони активність в пізнанні предмета (розглядають, обстежують, намагаються діяти з ним, виразністю емоцій. Після 3-4 хвилин дорослий пропонує дитині запитати, що б він хотів дізнатися про цей предмет або пропонувалося самому розповісти про предмет, загадати загадку (описати предмет, не називаючи його).

Рівні виконання завдання:

1 бал - низький рівень - дитина не проявляє виражених позитивних емоцій при розгляданні предмета, предмет не викликає у нього інтересу зовсім або інтерес короткочасний, епізодичний, не прагне розглянути предмет і розповісти про нього, або самостійно скласти про нього загадку, питань не задає.

2 бали - середній рівень - дитина досить емоційний, зацікавлений предметом, розглядає його, задає питання, але вони носять репродуктивний характер: як називається сам предмет, або його окремі частини. При пропонуванні розповісти про предмет або скласти загадку про нього, починає формулювати, але при першій складності відступає.

3 бали - високий рівень - у дитини яскраво виражені позитивні емоції при розгляданні предмета, дитина зацікавлений предметом тривалий час, уважно розглядає його, задає питання як репродуктивного, так і пізнавального характеру (для чого цей предмет, як ним користуватися, звідки він з'явився в групі , чому, на який предмет він схожий, який він був раніше, як він змінювався і ін.). Намагається придумати загадку про предмет, радіє, якщо у нього це виходить. Намагається заглянути всередину предмета, діяти з ним.

Методика 2. Логічна задача «Що буде, якщо ...»

Мета: виявити наявність спрямованості на реалізацію знань про предметний світ при вирішенні пошукових завдань, інтерес до історії предметів.

Кожній дитині індивідуально задавались такі питання:

1. Що станеться, якщо на землі раптом зникнуть всі автомобілі?

Питання для бесіди: На чому раніше люди пересувалися? Які види транспорту ти знаєш? Для чого людині потрібно стільки видів транспорту?

2. Що сталося б, якби зникли всі годинники?

Питання для бесіди: Як раніше люди дізнавалися час? Які ти знаєш годинник? Для чого потрібно стільки видів годин?

Рівні виконання завдання:

1 бал - низький рівень - дитина не зацікавлений питанням, відповідей немає або вони односкладові: не знаю, тому. Відповідає, в основному, на друге питання.

2 бали - середній рівень - дитина вислуховує питання, намагається фантазувати, відповідає на другий і третій питання логічного завдання. Спроб відповісти на перше питання немає.

3 бали - високий рівень - дитина фантазує, дає розгорнуті відповіді на другий і третій питання, намагається відповісти на перше питання, згадує, де він уже зустрічався з подібним предметом, де бачив його (фільми, ілюстрації в книгах, вдома у близьких).

За результатами виконання цих двох методик, можна дати загальну характеристику сформованості пізнавального інтересу до історії створення речей у дітей старших дошкільнят.

Низький рівень - (1-2 бали) - характеризується відсутністю спрямованості на предмети минулого, емоційно-позитивного ставлення до них, процесу їх вдосконалення та перетворення; нетривалим маніпулятивним характером дій з предметами минулого; пізнавальної інертністю в ситуації пояснення вибору об'єкта інтересу.

Середній рівень - (3-4 бали) - характеризується нестабільністю і ситуативностью прояви спрямованості дітей на предмети минулого; бажанням дізнатися про них, задати питання пізнавального характеру, усвідомити предмет інтересу (що ще хотілося б дізнатися) тільки при спонуканні з боку дорослого; недостатньою цілеспрямованістю дій по обстеженню предмета і його перетворення.

Високий рівень - (5-6 балів) - характеризується наявністю спрямованості дітей на предмети минулого; бажанням дізнатися про них, діяти з ними; встановлювати логічний зв'язок на основі послідовності походження і вдосконалення предметів людиною; проявом ініціативи в пізнанні минулого предметного світу; умінням самостійно обстежити предмет, задавати пізнавальні питання, пояснювати, що саме зацікавило, що ще хочуть дізнатися про цей предмет, припускати, як це можна зробити (з яких джерел отримати інформацію); прагненням долати труднощі в процесі пізнання предмета.

Другий напрямок. Вивчення особливостей організації в ДОУ процесу ознайомлення з історією предметного світу включало:

1. Поінформованість педагогів про проблему розвитку у старших дошкільників пізнавального інтересу.

2. Усвідомлення значущості проблеми ознайомлення дітей з історією предметного світу, а також місця проектної діяльності в педагогічному процесі ДНЗ.

3. Аналіз предметно -розвивати середовища ДНЗ.

4. Аналіз програми навчання і виховання, за якою працює ДНЗ на

наявність змісту знань про минуле предметного світу, завдань розвитку у дітей пізнавального інтересу до нього.

Третій напрям. Виявлення позиції батьків у вирішенні проблеми формування пізнавального інтересу до предметного світу у дошкільнят.

Була розроблена анкета для батьків. Батькам пропонувалося відповісти на ряд питань анкети:

1. Чим цікавиться ваша дитина?

2. Чи можете ви назвати інтереси Вашої дитини постійними або вони мінливі, нестійкі?

3. У чому проявляються інтереси Вашої дитини до предметів рукотворного світу? Чи цікавить дитини, яким був цей предмет в минулому? Звідки з'явився цей предмет в будинку?

4. Що робиться в сім'ї для розвитку інтересів дитини?

5. Чому необхідно розвивати пізнавальний інтерес до предметного світу у дітей з дитинства?





Методика вивчення сформованості пізнавального інтересу до історії предметного світу у дітей дошкільного віку