Логопедична робота з розвитку слухоречевой пам'яті у дітей із загальним недорозвиненням мови (частина II)




Дата конвертації02.05.2017
Розмір6.97 Kb.
ТипЛогопедія. На допомогу логопедам

Ольга Варфоломєєва
Логопедична робота з розвитку слухоречевой пам'яті у дітей із загальним недорозвиненням мови (частина II)

частина 1

Програма корекційної роботи (продовження)

1 текст

«Петя і вовки».

Це було взимку в одному селі. Петя йшов зі школи додому. Раптом Петя побачив двох вовків. Вовки теж помітили Петю і стали наближатися до нього. Петя злякався, кинув портфель і швидко заліз на дерево. Вовки сіли під деревом і стали чекати. Добре, що мимо проходив мисливець на лижах. Він дістав рушницю і вистрілив в вовків. Вовки втекли, а Петя зліз з дерева і подякував мисливця.

2 текст

У лисиці довга тонка мордочка, невеликі вузькі очі, чуйні вушка. Шубка у неї м'яка, тепла, руда, а хвіст довгий і пухнастий. На шийці у лисиці білий галстучек. Лисиця хитра і обережна, краде в селі курей, курчат, птахів.

При аналізі складених переказів особливу увагу звертає на себе повнота передачі змісту тексту, відсутність смислових пропусків, повторів, а також наявність смислової та синтаксичної зв'язку між пропозиціями, частинами розповіді.

Опис - особливий вид монологічного мовлення і вимагає від дитини вміння створювати словесний образ об'єкта, розкривати ознаки і властивості предмета в певній послідовності.

Таким чином, в процесі занять у дітей формуються навички складання переказу описових текстів, починаючи з простого переказу з опорою на розгорнуті предметні схеми з поступовим переходом до більш самостійним і розгорнутим висловлювань з опорою на умовно-наочні схеми (Ткаченко Т. А.)

Отже, даними обстеження на виявлення рівня слухомовний пам'яті і її вплив на переказ після навчання були підтверджені наші припущення про те, що обсяг слухомовний пам'яті можна підвищити вправляючи їх у відтворенні текстів описового і розповідного характеру з опорою на наочність.

3.2 Результати контрольного експерименту

Повторне тестування дітей проводилося після закінчення занять з розвитку слухоречевой пам'яті у дітей.

Завдання 1. Методика «10 слів» А. Р. Лурія.

Мета: виявити рівень розвитку короткочасної слухової пам'яті у дітей.

Результати повторної діагностики розвитку короткочасної слухоречевой пам'яті дошкільників з ОНР III рівня показали, що у дітей покращилася короткочасна слухова пам'ять (середній бал збільшився з 4,6 до 6,1). У контрольній групі показники майже не змінилися: середній бал збільшився з 6,8 до 7,0. У відсотковому відношенні в експериментальній групі стало менше на 20% дітей з низьким рівнем короткочасної слухової пам'яті. У контрольній групі показники не змінилися.

Завдання 2. Методика «Відстрочене відтворення завчених десяти слів» А. Р. Лурія.

Мета: виявити рівень розвитку довгострокової слухової пам'яті у дітей.

Результати повторної діагностики розвитку довгострокової слухомовний пам'яті дошкільників з ОНР III рівня показали, що у дітей покращилася довготривала слухова пам'ять (середній відсоток збільшився з 48 до 61). У контрольній групі показники майже не змінилися: середній відсоток по групі збільшився з 63 до 67%.

У відсотковому відношенні в експериментальній групі стало менше на 30% дітей з низьким рівнем довготривалої слухової пам'яті. У контрольній групі показники не змінилися.

Отже, у дітей з ОНР короткочасна і довготривала слухова пам'ять в результаті проведення корекційної роботи покращилися.

Завдання 3. Методика парних асоціацій «Запам'ятай пару» (М. У. Калкінс).

Мета: виявити рівень розвитку смислової пам'яті у дітей.

Результати діагностики розвитку опосередкованої слуховий пам'яті дошкільників з ОНР III рівня показали, що у дітей покращилася опосередкована слухова пам'ять (середній бал по групі збільшився з 4,8 до 6,1). У контрольній групі показники майже не змінилися: середній бал по групі збільшився з 6,9 до 7,3%.

У відсотковому відношенні в експериментальній групі стало менше на 40% дітей з низьким рівнем опосередкованої слуховий пам'яті. У контрольній групі показники змінилися не суттєво.

Отже, у дітей з ОНР опосередкована слухова пам'ять в результаті проведення корекційної роботи покращилася.

Завдання 5. Методика «Відтворення розповіді».

Мета: вивчення у дітей рівня мовної пам'яті, її обсягу і особливостей, здатності до запам'ятовування і розуміння тексту.

Результати діагностики розвитку мовної пам'яті дошкільників з ОНР III рівня показали, що у дітей покращилася мовна пам'ять (середній бал по групі збільшився з 5,4 до 6,3). У відсотковому відношенні в експериментальній групі стало менше на 40% дітей з низьким рівнем опосередкованої слуховий пам'яті. У контрольній групі показники змінилися не суттєво.

У відсотковому відношенні в експериментальній групі стало менше на 30% дітей з низьким рівнем опосередкованої слуховий пам'яті. У контрольній групі показники не змінилися.

Отже, у дітей з ОНР мовна пам'ять в результаті проведення корекційної роботи покращилася.

Завдання 6. Діагностика пам'яті дітей 5-6 років допомогою методики опосередкованого запам'ятовування (А. Н. Леонтьєв).

Мета: діагностика опосередкованої слухомовний пам'яті.

Результати діагностики розвитку опосередкованої слухомовний пам'яті дошкільників з ОНР III рівня показали, що у дітей покращилася мовна пам'ять (середній бал по групі збільшився з 5 до 6,4). У контрольній групі показники змінилися незначно: з 7,9 до 8,1 бала.

У відсотковому відношенні в експериментальній групі стало менше на 30% дітей з низьким рівнем опосередкованої слуховий пам'яті. У контрольній групі показники не змінилися.

Отже, у дітей з ОНР опосередкована слухоречевого пам'ять в результаті проведення корекційної роботи покращилася.

На діаграмі № 2 представлені зведені результати діагностики слухомовний пам'яті у дошкільнят з ОНР III рівня за всіма методиками.





Логопедична робота з розвитку слухоречевой пам'яті у дітей із загальним недорозвиненням мови (частина II)