Консультації для батьків: «Як навчити дитину спілкуватися з людьми?», «Як допомогти тривожного дитині, агресивному дитині?»




Дата конвертації20.07.2019
Розмір3.76 Kb.
ТипАгресія у дітей

Басова Олена Володимирівна
Консультація для батьків «Як навчити дитину спілкуватися з людьми?»

Консультації для батьків:

"Як навчити дитину спілкуватися з людьми?", "Як допомогти тривожного дитині, агресивному дитині?"

Як навчити дитину спілкуватися з людьми?

В даний час багато батьків виховують дитину в до німи умовах, позбавляючи його при цьому необхідного йому спілкування з однолітками. Деякі забезпечені батьки вдаються до допомоги домашніх вихователів, приватних дошкільних установ, вихованці яких з дитячих років починають відчувати власну перевагу над іншими, що не має нічого спільного з почуттям власної гідності або розвитком індивідуальності.

Ми часто-густо читаємо і чуємо, як розвинути індивіду-реальності дитини, а ось публікацій про те, як в настільки суперечать-чівой обстановці навчити його жити серед людей, майже немає. Багато видань майже повністю вивели з ужитку терміни, що позначають моральні цінності, які є в усьому світі про-щепрізнаннимі і отримали статус загальнолюдських.

Так сталося і з терміном «колективізм». У новій моделі виховання немає місця формування почуття колективізму. А жаль. Ми впевнені, що сьогодні практично кожна людина, якій за двадцять, може підтвердити, що в колективізм є щось цінне, необхідне кожному. Це «щось» і є сутність колективізму: «Я можу самовиразитися, реалізувати себе, якщо відчуваю визнання з боку свого оточення».

Аналізуючи вчинки хлопців в дитячому саду, в домашній обстановці, можна помітити, що одні з них прагнуть до задоволення, в першу чергу, своїх потреб, бажань, інтересів, не зважаючи на устремліннями оточуючих людей, а часом навіть не підозрюючи про них. В даному випадку прийнято говорити про спрямований-ності дитини на себе. Інші діти свої вчинки, дії відповід-носять (у різному ступені) з інтересами, бажаннями оточуючих

людей - однолітків, дорослих і т. д. У такому випадку можна гово-рить про перші прояви колективістської спрямованості.

Один і той же дитина в різному оточенні може проявляти різну ступінь такої спрямованості. Це в якійсь мірі пояснює неоднакове поведінка дітей вдома і в дитячому саду. Багатьом знайома ситуація, коли «на людях» дитина ввічливий, добрий виконувач, з радістю виконує доручення вихователя, значимі для всієї групи, а вдома грубить, не прислуховується до порад, прохання дорослих, вимагає виконання всіх своїх бажань. Як пояснити таку поведінку? Здається, що в дитячому садку дитина просто відчув значимість суспільства однолітків: його інтереси задовольняються лише тоді, коли він сам зважає на інтереси групи. А вдома він звик до того, що свою значимість для членів сім'ї йому не треба завойовувати, не потрібно самостверджуватися, тому що все і так підпорядковане задоволенню його потреб та інтересів, все і так впевнені в його унікальності й неперевершеності. В результаті поступово формується на-правління на себе, яку важко подолати з роками.

Але все ж подолати її можна. І це головне завдання не тільки для батьків, але і вихователів, які не хочуть виховувати майбутніх егоїстів .. »

На шляху до колективістської спрямованості належить зробити ряд послідовних кроків: від формування у дитини спрямованості на однолітків (на першому етапі) до створення у нього відчуття власної значущості для них (на другому) і закреп-лення відчуття дитиною своєї значущості для отримання загального результату за підтримки кожного усіма (на третьому).

Висновок: кожна дитина повинна пройти «школу дитячого садка» з багатьох причин, і головна з них - вчитися жити серед людей.

Педагог-психолог МБДОУ

Дошкільного навчального закладу № 5 «Дельфінятко»

Басова А. В.





Консультації для батьків: «Як навчити дитину спілкуватися з людьми?», «Як допомогти тривожного дитині, агресивному дитині?»