Консультація «Театралізована діяльність як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку»




Дата конвертації25.09.2017
Розмір9.23 Kb.
ТипКонсультації для вихователів

Наталя Деревенець
Консультація «Театралізована діяльність як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку»

Сучасна педагогіка з дидактичної поступово стає розвиваючої. Під цим мається на увазі розвиток особистості кожної дитини, його творчого потенціалу, здібностей, інтересів. В цьому плані неможливо переоцінити роль рідної мови, який допомагає дітям усвідомлено сприймати навколишній світ і є за допомогою спілкування. Процес розвитку мови передбачає освоєння не тільки змістовною, а й образної, емоційної сторони мови. Психолог і філософ С. Л. Рубінштейн писав: «Чим виразніше мова, тим більше вона мова, а не тільки мову, тому що чим виразніше мова, тим більше в ній виступає говорить; його обличчя, він сам ».Виразітельность він розглядав як якісну характеристику мови, яка тісно пов'язана з проявом індивідуальності людини. Відповідно використання дітьми різноманітних засобів виразності мовлення - найважливіша умова своєчасного інтелектуального, мовного, літературного та мистецького розвитку.

Виразність мови розвивається протягом усього дошкільного віку: від мимовільної емоційної у малюків до інтонаційної мовної у дітей середньої групи і до мовної виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку. Поняття «виразність мови» має інтегрований характер і включає в себе вербальні (інтонація, лексика і синтаксис) і невербальні (міміка, жести, поза) кошти.

Для розвитку виразної боку промови необхідне створення таких умов, в яких кожна дитина могла б проявити свої почуття, бажання і погляди, причому не тільки в звичайній розмові, а й публічно, не соромлячись присутності сторонніх слухачів. До цього важливо привчати ще в ранньому дитинстві, оскільки нерідко буває, що люди з багатим духовним змістом, з виразною промовою виявляються замкнутими, сором'язливими, уникають публічних виступів, губляться в присутності незнайомих осіб. Звичку до виразної публічних промовах можна виховати в людині тільки шляхом залучення його змалку до виступів перед аудиторією. У цьому величезну допомогу можуть надати театралізовані заняття. Вони завжди радують дітей і користуються у них незмінною любов'ю. Виховні можливості театралізованої діяльності широкі. Беручи участь в ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло, поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язане і вдосконалення мови. В процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мови, її інтонаційний лад.

Використовувана роль, вимовлені репліки ставлять малюка перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад.

Можна стверджувати, що театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, прилучає його до духовних цінностей. Але не менш важливо, що театралізовані заняття розвивають емоційну сферу дитини, примушують його співчувати персонажам, співпереживати розігруються події. Таким чином, театралізована діяльність - найважливіший засіб розвитку у дітей емпатії, т. Е. Здібності розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестах, інтонації, уміння ставити себе на його місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні способи сприяння.

Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки, завдяки тому, що кожне літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість та ін.). Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й висловлює своє власне ставлення до добра і зла. Улюблені герої стають зразками для наслідування і ототожнення. Саме здатність дитини до такої ідентифікації з улюбленим чином дозволяє педагогам через театралізовану діяльність надавати позитивний вплив на дітей.

При навчанні дітей засобам мовної виразності необхідно використовувати знайомі й улюблені казки, які концентрують в собі всю сукупність виразних засобів російської мови і надають дитині можливість природного ознайомлення з багатою мовною культурою російського народу. Крім того, саме розігрування казок дозволяє навчити дітей користуватися різноманітними виражальними засобами в їх поєднанні (мова, наспів, міміка, пантоміма, руху). Спочатку фрагменти з казок можуть використовуватися як вправи. Наприклад, дітям пропонується попроситися в теремок, як жаба або ведмідь (російська народна казка «Теремок», після чого вихователь запитує у дітей, хто з них був більш схожим по голосу і манерам на цих персонажів. Наступного разу можна ускладнити завдання, запропонувавши одному дитині (за бажанням) розіграти діалог двох персонажів (промовляючи слова і діючи за кожного) і т. д. Таким чином, ненав'язливо і невимушено діти вчаться словесному перевтілення, прагнучи, щоб характер персонажа, голос і його звички легко дізнавалися нд ми. Тут важливо надавати дітям більше свободи в діях, фантазії при імітації рухів. Дошкільнята із задоволенням включаються в театралізовані ігри: відповідають на питання ляльок, виконують їхні прохання, дають поради, перевтілюються в той чи інший спосіб.

Театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато завдань різних програм, рекомендованих для дитячого садка: від ознайомлення з навколишнім світом, суспільними явищами, формуванням елементарних математичних уявлень до фізичного вдосконалення. А вміло, поставлені питання спонукають їх думати, аналізувати досить складні ситуації, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язане і вдосконалення мови. Нова роль, особливо діалог персонажів, ставлять дитину перед необхідністю ясно, чітко і зрозуміло висловлюватися. У дошкільника поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад, він починає активно користуватися словником, який в свою чергу теж поповнюється. Художня виразність образів, комічність персонажів підсилюють враження від їхніх висловлювань, вчинків, подій в яких вони беруть участь. Естетичний вплив на дітей надає виконане зі смаком оформлення вистави. Активну участь хлопців у підготовці атрибутів, декорацій розвиває їх смак, виховує почуття прекрасного. З огляду на настільки різнобічний вплив театралізованої діяльності на розвиток особистості дитини ми, спільно з творчою групою педагогів нашого дитячого садка, вирішили використовувати її в корекційних цілях, як один із засобів розвитку мовлення.

Вивчивши, наявну методичну літературу з даного напрямку (Образцов С. В. «Все життя граю в ляльки»; Артемова Л. В. «Театралізовані ігри дошкільників; Джежелей О. В.« Читаємо і граємо »; Чистякова М. І.« Психогимнастика »і ін.) склали основні завдання по використанню театралізованої діяльності, як засіб розвитку мовлення і здібностей дітей дошкільного віку:

1. Становлення образної мови, використовуючи порівняння, абстрагування, уяву і т. П.

2. Розвиток комплексу виразних засобів усної мови (мелодія, темп, ритм, логічний наголос, тембр мови).

3. Формування артикуляційних навичок звуковимови, складової структури, фонематичного слуху і сприйняття.

4. Розвиток мови жестів (міміка, пантоміміка)

5. Знайомство дітей з різними видами театру (ляльковий, драматичний, оперний і ін.)

6. Удосконалення артистичних навичок дітей в плані переживання і втілення образу, моделювання навичок соціальної поведінки в заданих умовах.

Методичні прийоми керівництва театралізованої діяльності випливають з принципу педагогіки про провідну роль вихователя, логопеда в формуванні особистості дитини, корекції його мови і поведінки. Логопед працює з дітьми індивідуально. Крім вихователя і логопеда беруть участь і музичний керівник, і батьки.

У нашій групі для театральної діяльності створена предметно розвиваюче середовище - це різноманітні види театрів (ляльковий, пальчиковий, настільний, тіньовий, театр на магнітах, декорації і костюми для драматизації.

Дітям дуже подобається ця форма роботи «гра в театр». Вони відчули себе справжніми артистами.





Консультація «Театралізована діяльність як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку»