Консультація «Розвиток пізнавальних і творчих здібностей дітей»




Дата конвертації19.06.2017
Розмір8,98 Kb.
ТипКонсультації для вихователів

Ірина Василівна Мазурова
Консультація «Розвиток пізнавальних і творчих здібностей дітей»

Розумовий розвиток дошкільника - найважливіша складова частина його загального розвитку, підготовки до школи і подальшого дорослого життя. Цей складний процес передбачає формування пізнавальних інтересів, накопичення різноманітних знань і умінь, оволодіння мовою.

Розвиток пізнавальних і творчих здібностей має особливе значення для підготовки дітей до шкільного навчання. Адже важливо не тільки, яким і знаннями володіє дитина до часу вступу до школи, а чи готовий він до їх отримання, чи вміє міркувати, фантазувати, робити самостійні висновки, обмірковувати задуми малюнків, конструкцій.

Основні завдання підвищення рівня розвитку пізнавальних і творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку такі:

• Удосконалювати сприйняття форми, кольору, величини, простору і часу;

Розвивати концентрацію, переключення і розподіл уваги;

• Тренувати зорову, слухову, рухово - моторну пам'ять;

• Вчити опановувати елементарними навичками аналізу і синтезу, встановлювати тотожності і відмінності, узагальнювати і класифікувати, робити висновки;

• Працювати за зразком, правилом, схемою;

• Стимулювати мовленнєвий розвиток шляхом тренування рухів пальців рук, розвивати художньо - графічні навички;

• Виховувати взаємодопомога, доброзичливість, почуття колективізму; взаємопідтримку;

• Спонукати до створення нових образів, розвивати відтворює і творча уява:

Щоб діти добре вчилися в школі, необхідно подбати про те, щоб вони нормально розвивалися і були здорові.

Виконання програми фізичного виховання дітей передбачає не тільки рішення загальних його завдань, а й формування стійких звичок до різних видів загартовування, потреби у виконанні ранкової гімнастики і фізичних вправ, прагнення до вдосконалення рухів, вміння проводити їх зі своїми однолітками. Важливо забезпечити виконання рухового режиму, який сприяє поліпшенню стану здоров'я і фізичного розвитку дітей, розвиває їх опорно - руховий апарат, тренує і вдосконалює фізіологічні функції організму, забезпечує засвоєння доступним їм за віком рухів, формує витривалість організму. Недостатня рухова активність- гіподінамія- перешкоджає успішному вирішенню завдань фізичного виховання, створює несприятливі умови для розумового розвитку дітей, знижує їх інтелектуальну активність і працездатність.

У роботі з дітьми підготовчої до школи групи особливе місце займають спортивні види фізичних вправ. Ходьба на лижах, катання на санках, ковзанах, велосипеді, плавання вимагають участь різних груп великої мускулатури, дають хорошу фізичну навантаження

Якщо дитина в дошкільному віці освоїть ці види фізичних вправ, полюбить спортивні ігри та розваги, то це з'явиться передумовою до того, що і в шкільні роки він буде ними займатися в години дозвілля. Це послужить і відпочинком від розумової роботи, і засобом подальшого оздоровлення організму. Навчання дітей спортивними видами фізичних вправ є особливим розділом роботи, здійснення якого вимагає від вихователя володіння технікою катання на лижах, ковзанах і т. Д. І, звичайно, методикою навчання дітей цим видом руху.

У роботі з дошкільнятами підготовчої групи не можна недооцінювати і рухливу гру. У ній вдосконалюються основні рухи, виховуються такі риси характеру, як сміливість, винахідливість, витримка. Рухливі ігри носять колективний характер, тому вони вимагають злагодженості рухів і дій, виконання певних правил. Діти самі приходять до висновку про те, що без виконання правил гра не цікава. Хвилювання, яке дитина переживає в грі, мобілізує його сили і сприяє досягненню хороших результатів у виконанні рухів; таких результатів в інших умовах, в не ігри, він, можливо, і не домігся б. Чергування ігор з різними видами вправ - важлива умова рівномірного розвитку всіх рухів.

Велике місце у фізичному вихованні дітей відводиться прогулянці. Правильно організована, вона містить великі можливості для розвитку самоорганізації в різних видах діяльності, прояву ініціативи. До підготовки прогулянки вихователь привертає самих дошкільнят. Наприклад, разом з ними перевіряє готовність лиж, ковзанів, готує прапорці, стрічки для катання з гори на санках, лопати для снігових будівель. Розмови з дітьми про зміст прогулянки (чим будемо займатися, у що грати, що візьмемо з собою, як краще організувати гру і т. Д.) Вчать дітей обмірковувати майбутню діяльність, планувати її. Можна запропонувати окремим хлопцям розповісти, що вони будуть робити на прогулянці, що їм для цього буде потрібно. Така робота сприяє формуванню навички планування виконання завдання.

У дошкільнят до семи років завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. Розвивається фонематичний слух, і при відповідному навчання діти легко опановують звуковим аналізом слова. Інтенсивно збагачується словниковий запас. І тут вже спостерігаються індивідуальні відмінності: у одних дітей він великий, у інших поменше, що залежить від умов життя, міри і ступеня спілкування з дорослими. Словник дитини швидко збільшується не тільки за рахунок іменників, а й дієслів, займенників, прикметників, числівників, службових слів. Дітьми засвоюються також закономірності морфологічного і синтаксичного порядку.

На відміну від практичного оволодіння мовою, усвідомлення самої мовної дійсності і словесного складу формується не настільки швидко. При відсутності спеціального навчання діти ставляться до пропозиції як до єдиного смисловому цілому, яке позначає реальну ситуацію. Виправити це неправильне уявлення допомагає процес навчання читання. Коли дитина починає читати, він сприймає і пізнає і словесний склад мови. Значно прискорює формування цієї здатності спеціальне навчання, завдяки якому до кінця дошкільного віку діти починають легко виокремлювати слова в реченні.

Освітній процес, включає в себе всі види дитячої діяльності, при цьому кожен і них має специфічні розвиваючі функції. До них відноситься і продуктивна діяльність: образотворча і конструктивна.

Ця діяльність спрямована на розвиток у дошкільнят творчості. Поняття «творчість» визначається як діяльність, в результаті якої дитина створює нове, оригінальне, проявляючи уяву, реалізуючи свій задум, самостійно знаходячи кошти для його втілення.

Слід пам'ятати, що всі види образотворчої діяльності об'єднує образне віддзеркалення навколишнього діяльності: малювання, аплікація дозволяють відобразити предмети і явища на площині, в кольорі, в просторі, ліплення дає об'ємне зображення предмета. Кожному виду відповідає своя техніка і свій спосіб створення зображення.

Зв'язок видів діяльності простежується не тільки при повторі однієї і тієї ж теми. У малюванні, наприклад, діти вчаться зображувати елементи декоративного візерунка, а в ліпленні розписують виліплену форму, підбираючи кольори фарб. Або діти ліплять фігурку дівчинки, а потім малюють дівчинку, що грає з м'ячем. Внесення нових деталей створення більш повного зображення сюжету в одному з видів діяльності сприяє розвитку творчості у дітей в іншому виді діяльності.

Програма по образотворчої діяльності передбачає формування у дітей естетичного сприйняття, навчання методам впливу, розвитку творчості.

У формуванні творчості велике значення має взаємодія художнього слова, музики, образотворчого мистецтва. Завдяки цьому вихователь створює у дітей емоційний настрій, викликає бажання самостійно передати образ в своїй роботі.

З огляду на виховне значення результатів дитячої творчості, необхідно використовувати їх для гри, при оформленні приміщення до свята, для подарунка батькам, одноліткам.

Конструювання володіє широкими можливостями для розумового, морального, естетичного виховання дітей. У процесі навчання у дошкільнят розвивається вміння аналізувати предмети навколишньої дійсності, формуються узагальнені уявлення про створюваних об'єктах, розвиваються самостійність мислення, творчість, художній смак.

До кінця перебування в дитячому саду у дітей формуються пізнавальні та творчі здібності, необхідні їм для подальшого навчання в школі.





Консультація «Розвиток пізнавальних і творчих здібностей дітей»