Консультація по дослідно-експериментальної діяльності «Значення рухово-оздоровчих моментів у розвитку дітей»




Дата конвертації14.05.2017
Розмір7,21 Kb.
ТипЗдоров'я, здоров'язбереження, валеологія, ЗСЖ

ГАЛИНА ШЕФАТОВА
Консультація по дослідно-експериментальної діяльності «Значення рухово-оздоровчих моментів у розвитку дітей»

Протягом п'яти років здійснюю поглиблену роботу по використанню рухово-оздоровчих моментів, через традиційні та нетрадиційні форми діяльності (ігри, заняття, самотворчество) і напрямки (вивчення психології дошкільнят).

Розвиток у дітей дрібної моторики, м'язів обличчя і міміки. Психогимнастики, физминутки на всіх заняттях і в повсякденному житті допомагає швидше формувати правильне звуковимову, вміння швидко і чисто говорити, розвивати координацію рухів рук, удосконалювати пам'ять, увагу, вміння узгодити рух і мова, коректувати поведінку дітей.

Рівень сформованості дрібної моторики багато в чому визначає успішність освоєння дитиною образотворчих, музично-виконавських, конструктивних і трудових умінь, оволодіння рідною мовою, розвиток початкових навичок письма. Однак, цей розвиваючий потенціал може бути реалізований лише в тому випадку, якщо руху рук дитини будуть носити осмислений характер, а самі руки стануть своєрідними знаряддями дитячої уяви. За словами великого німецького мислителя І. Канта «рука є як би вийшов назовні головним мозком».

Таким чином, ефективність рухово-оздоровчих моментів сприяє фізичному і психічному розвитку дитини.

Одним з таких моментів є розвиток дрібної моторики рук, яка сприятливо впливає не тільки на розвиток мови, а й на вдосконалення пам'яті, уваги, уміння погоджувати рухи і мова. Для цієї мети я розібрала ряд ігор-вправ: «Каченята», «Раз, два, три, чотири, п'ять, будемо пальці розминати», «Пароплав», «Стілець» і т. Д. З великим інтересом діти виконують ці вправи, якщо вони супроводжуються словесним матеріалом різного жанру. Наприклад: «Пароплав пливе по річці і пихкає він, немов пічка". Цей же прийом використовую при викладанні фігурок з рахункових паличок, сірників, насіння. У процесі цих робіт так само присутній словесний матеріал.

Наприклад: скласти фігурку «Млин» допомагає віршик «Млин крилами махає далеко. Буде борошно, щоб пиріг спекли ». При використанні коротких віршиків виникає не тільки зоровий образ предмета, але і слуховий.

Для підвищення успішності у виконанні образотворчих дій використовую такі нетрадиційні пріё ми:

Діти струшують кистями рук

З посиленим напругою тиснуть на уявну стіну

Розгладжують уявну поверхню

Малюють долоньками прямокутник або квадрат

Кругові рухи по уявному склу

Струшування кистей, розслаблення маніпулювання кистями рук.

Використовую мімічні гри, як один з ефективних засобів розвитку дрібних м'язів обличчя.

Психогімнастичні вправи та ігри покликані вирішувати цілий комплекс завдань: розвиток уяви, зняття інтелектуальної та емоційної напруженості, виховання здатності до самопізнання.

Постійно використовую традиційні прийоми; фізкультхвилинки, як на заняттях, так і поза занять. Вони є перехідним містком до наступної частини заняття, допомагають зняти втому і напругу, внести емоційний заряд, удосконалювати загальну моторику, виробити чіткі координовані дії у взаємозв'язку з промовою.

Щосереди в II половині дня проводжу Логоритміка. Рух в поєднанні зі словом і музикою являють собою цілісний виховно-корекційний процес. На дітей благотворно впливає темп, ритм, динаміка музики і слова.

Важливо й розвиток правильного дихання, так як воно сприяє правильної, плавної мови, розслаблює мускулатуру дихальних органів. Посібники для таких вправ часто виготовляємо разом з дітьми, а іноді діти самі знаходять матеріал, що сприяє розвитку самотворчества. .

Для зняття втоми, підвищення життєвого тонусу, використовую масаж дрібної мускулатури рук.

Всі ці рухово-оздоровчі моменти проводжу не тільки у вільний час, а й використовую як частина заняття. Так, наприклад, проводячи заняття з ознайомлення з навколишнім «Музей годин», вправа «Раз, два, три, перетворююся я в годинник» дозволяю зняти втому, викликати інтерес і краще засвоїти отримані знання. А на занятті з математики «Країна математичних загадок» для подолання перешкод діти виконують ряд аутотренінгових вправ, супроводжуючи їх словами «Я все можу, я сильний, спритний, мої ноги витримають випробування, я впораюся з вирішенням поставлених завдань».

Маючи навички, і добре розуміючи користь таких вправ, діти охоче застосовують їх в іграх. Граючи в сюжетно-рольову гру «Лікарня», дитина зі своєю лялькою звернувся за допомогою до «лікаря» і «лікар» порадив не лікарські препарати, а дихальну гімнастику і масаж.

Щоб діти вільно користувалися отриманими навичками, в групі створена розвиваюче середовище. У доступному місці організований куточок, де підібраний матеріал для розвитку рухово-оздоровчих навичок. Також є фізкультурний, театралізований, музичний куточки.

Здійснюючи завдання групи по рухово-оздоровчої роботи, йде тісна співпраця логопеда, вихователя, психолога, лікаря, батьків. Виявити рівень розвитку дитини і правильно побудувати свою роботу допомагає обстеження, яке я проводжу на початку і в кінці року.

Всі заняття орієнтовані на психічну захищеність дитини, його комфорт і потребу в емоційному спілкуванні з педагогом. Контроль за психічним розвитком дитини з метою сучасного виявлення здійснює психолог. Психолог в своїй роботі використовує тести для визначення динаміки дитини. На основі тестування складається індивідуальна програма корекційно-педагогічної роботи з дитиною.

Наводячи дітей в дитячий сад, батьки, на жаль, повністю покладають відповідальність за розвиток дитини на вихователя, педагога, муз. працівника. Тому нашим завданням було показати батькам необхідність їх участі в роботі по корекції психіки дитини. Для цього використовуємо різноманітні форми роботи з батьками: батьківські збори, відкриті заходи (заняття за участю батьків, спільна ігрова, трудова, художня діяльність, консультації, наочна педагогічна пропаганда, індивідуальні бесіди, ознайомлення з динамікою всебічного розвитку дитини. Ця робота переконує батьків у тому , що їх участь грає велику роль в підготовці дитини до школи.

На основі виконаної роботи переконалася, що існує певна закономірність: якщо розвиток пальців відповідає віку, то й мовний розвиток знаходиться в межах норми. Тому в моїй роботі по навчанню і вихованню дітей ефективними є виховно-корекційні заходи. Пройдений досвід роботи довів, що рухово-оздоровчі моменти сприяють інтелектуальному розвитку дитини.





Консультація по дослідно-експериментальної діяльності «Значення рухово-оздоровчих моментів у розвитку дітей»