Скачати 11,33 Kb.

Консультація для вихователів «Розвиток емоційної чуйності на зміст прочитаного твору»




Дата конвертації16.04.2017
Розмір11,33 Kb.
ТипКонсультації для вихователів

Скачати 11,33 Kb.

Наталія Меркушова
Консультація для вихователів «Розвиток емоційної чуйності на зміст прочитаного твору»

муніципальне бюджетне освітня установа «Дитячий сад загальнорозвиваючого виду №130»

Консультація

Тема: «Розвиток емоційної чуйності на зміст прочитаного твору старшого дошкільного віку».

Вихователь: Меркушова Н. М.

2015

Вступ

Дошкільний вік - яскрава, неповторна сторінка в житті кожної людини. Саме в цей період відбувається процес соціалізації, встановлюється зв'язок дитини з провідними сферами буття: світом людей, природи, предметним світом. Дошкільна дитинство - час початкового становлення особистості і те, якою буде ця особистість, в чималому ступені залежить і від педагогів.

Одним із засобів розвитку емоційного світу дітей є художня література. Охарактеризує можливості художньої літератури в розширенні пізнання і кругозору дітей, збагачення його емоційної сфери.

Аналізуючи нинішній стан дослідження проблеми впливу художньої літератури на емоційний розвиток дітей дошкільного віку, можна констатувати, що більша увага приділяється розвитку однієї сфери - інтелектуальному розвитку дитини. Г. І. Песталоцці сформулював загальне правило, яке полягає в тому, що знання не повинно випереджати морального розвитку дитини. Батьки дуже рано починають навчати свою дитину, по суті примушуючи його до інтелектуальних зусиль, до яких він не готовий ні фізично, ні морально. Тоді як для дитини дошкільного віку найважливіше розвиток внутрішнього життя, харчування його емоційної сфери, почуттів.

1. Художня література як засіб розвитку емоційної сфери дошкільників.

Найбільш докладно питання використання художньої літератури як засобу розвитку емоцій у дітей освітлений в методичних матеріалах Л. П. Стрілецької. Вона зазначає, що саме художня література розкриває перед дітьми світ людських почуттів, викликаючи інтерес до особистості, до внутрішнього світу героя. Навчившись співпереживати з героями художніх творів, діти починають помічати проблеми близьких і оточуючих їх людей.

Саме через художні твори, звернені до серця дитини, він отримує глибокі знання про людину, його проблеми і способи їх вирішення. Сприйняття художніх творів робить сильний

вплив на емоційний розвиток дітей, а процес ознайомлення з художньою літературою створює реальні психологічні умови для формування соціальної адаптації дитини.

Головна умова впливу художнього твору на дитину на етапі читання є емоційне ставлення дорослого до читаемому твору. При читанні необхідна артистичність, щирість і непідробленість почуттів дорослого. Виразно читаючи книгу, педагог спонукає дітей до прочувствованіе глибини змісту художнього твору. Одного лише прочитання твору недостатньо, щоб оцінити те, що освоєно дитиною в емоційно-моральному плані.

Щоб допомогти дитині глибше відчути події і вчинки персонажів після прочитання твору проводиться бесіда з дітьми з осмислення прочитаного. Головна мета бесіди полягає в тому, щоб, спонукавши дитини до діалогу, навчити її висловлювати свої емоційні переживання в мові.

Величезну роль в осмисленні матеріалу, як пізнавального, так і емоційного характеру, грають ілюстрації в дитячих книжках. При розгляданні з дітьми ілюстрацій особливу увагу необхідно приділити аналізу емоційних станів персонажів, зображених на картинках, а так само вмінню визначати настрій при розгляданні пейзажних картин.

2. Досвід роботи з розвитку емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури.

При роботі над твором дуже ефективний прийом гри-бесіди з персонажами твору. Мета даного прийому - оцінити те, наскільки дітям зрозуміло зміст художнього твору, то як дитина засвоїв моральні еталони, яка його позиція по відношенню до різних героям.

Наступний етап в роботі над книгою - це гра-драматизація. Вона збагачує життєвий досвід дошкільника, сприяє розвитку вміння встати на позицію іншої людини, оцінити його вчинок, зблизитися з героєм твору, пережити його перемоги і поразки.

Як етап узагальнення роботи над художнім твором, включається процес перенесення ситуацій з творів в життя дітей групи. Уявлення, отримані дітьми з художніх творів, переносяться в їх життєвий досвід поступово, систематично. Головним принципом залишається прагнення викликати у дитини не тільки співпереживання героям, а й співчуття, настільки активне, щоб воно в свою чергу спонукало імпульс до внутрішнього сприяння. Необхідно створити умови (ігрові або життєві, в яких це внутрішнє сприяння могло б реалізуватися.

Доцільно починати роботу над твором безпосередньо з читання. Хлопці розташовувалися вільно навколо вихователя. Текст читали не дуже швидко з емоційними акцентами. У міру розвитку сюжету можна було спостерігати, як діти співпереживали героям художніх творів (які розуміють переглядання, взаємні підштовхування, загальний сміх). Однак деякі діти посміхалися, коли позитивний персонаж потрапляв в скрутне становище. В цьому випадку читання не припинялося, а в подальшому велася індивідуальна бесіда з цими дітьми для того, щоб допомогти їм розібратися в змісті твору. Після прочитання твору проводилася бесіда про прочитане творі. Готуючись до бесіди, ретельно продумувалися питання, які будуть задаватися дітям у зв'язку з прочитаною книгою.

При бесіді за твором "Дванадцять місяців" С. Маршака використовувалося вступ для спірного питання: "Згадайте, діти, в казці розповідається про те, що мачуха любила свою дочку за те, що вона була така ж некрасива, як вона сама, така ж лінива і груба, а пасербицю не любила за її красу, працьовитість і доброту. чи справедливо ображати і принижувати за те, що хтось красивий або негарний, бідний чи багатий? " Ось що відповідають діти: "Несправедливо так ставитися. Мені шкода падчерку, бо вона дуже багато працювала на свою мачуху і мало відпочивала. Я переживала за дівчинку, коли вона темної ночі залишилася в лісі одна, мені так хотілося зігріти її, напоїти гарячим чаєм ". Як видно, дитина здатна цілком правильно усвідомити, оцінити, описане подія, поведінка персонажів, а так само висловити свої почуття.

Таким чином, правильно організовані бесіди, допомагають розвитку емоційної сфери дошкільників, допомагають засвоювати етичні уявлення, отримані дітьми під час бесіди.

Наступний етап в роботі над книгою - це гра-драматизація.

Для організації таких ігор використовувалися прості і виразні костюми і декорації, виготовляли їх разом з дітьми, розподіляли ролі. Діти по-різному ставилися до програвання негативної ролі: одні з них намагалися ближче до тексту відтворити мова і дії негативного персонажа, при цьому явно відчувалося формальне виконання ролі, в якій не зачіпається емоційна сфера дитини. Доводилося уважно спостерігати за тим, як вносить дитина в роль свою особисту емоційно -моральні ставлення до таких моментів, які є аналогами відповідних життєвих ситуацій. Такі моменти зустрічалися в творах "Дюймовочка" Г-Х. Андерсена (жаби вкрали дівчинку, презирство хрущів, скупість і розважливість сірої миші). "Аленький цветочек" С. Т Аксакова (жадібність і скупість сестер, жорстокість злої чарівниці). У цих ситуаціях використовувався наступний метод керівництва грою: доводилося виступати в якості одного з персонажів гри, намагалися показати всім дітям жорстокість вчинків негативного героя.

Основною ланкою в роботі над художнім твором є процес впровадження ситуацій з творів в життя групи. При роботі над твором "Лев і собачка" Л. М. Толстого була порушена тема, що стосується життя і поведінки дітей всієї групи: "Що значить справжній, вірний друг? Кого з дітей нашої групи можна назвати справжнім другом?" Бесіда велася від імені персонажа твору - лева, з прикладами з розглядуваної розповіді. Більшість дітей намагалися назвати справжнім другом лідерів групи, щоб догодити їм, але в цей момент персонаж - лев, намагаючись не образити даних дітей, завзято і наполегливо пояснював їм, якими якостями повинен володіти справжній друг. Діти в розгубленості дивилися один на одного, перед ними стояла мета самостійно, з точки зору моральності, вирішити цю задачу. За допомогою бесіди персонажа з дітьми ця спірна ситуація була вирішена.

ВИСНОВОК

У дошкільному віці діти дуже люблять слухати художні твори, так як вони розкривають перед дітьми світ людських почуттів, викликаючи інтерес до внутрішнього світу героя. Навчившись співпереживати героями художніх творів, діти починають помічати проблеми оточуючих людей. У них формуються гуманні почуття, здатність проявляти участь і турботу, розрізняти несправедливість. А саме цих якостей так не вистачає в сучасному світі.

Художню літературу можна розцінювати як найбільш доступний вид мистецтва, що сприяє емоційному розвитку дітей. Читання ні в якому разі не можна розглядати тільки як цікаве проводження, як приємне доступне дитині заняття; навпаки, - це дуже істотне засіб розвитку в дитині тонкого розуміння внутрішнього емоційного світу людей, спосіб зняття тривоги і виховання впевненості в майбутньому.

Художній потенціал дитячої літератури дуже великий, але, вивчивши наукову і спеціальну літературу з даної теми, можна зробити висновок, що дитячі казки, розповіді, вірші, потішки, загадки для розвитку емоцій у дітей використовуються рідко, хоча література є дієвим засобом для розвитку емоційного світу дітей.

У період дошкільного дитинства значно збагачується зміст емоційної сфери дитини, відбувається не тільки розвиток уявлень про те, як потрібно себе вести в певній ситуації, а й починає свій розвиток воля.

Формування емоцій і почуттів, корекція недоліків емоційної сфери повинні розглядатися в якості однієї з найбільш важливих, пріоритетних завдань виховання.У процесі розвитку відбуваються зміни в емоційній сфері дитини: змінюються його погляди на світ і ставлення до оточуючих. Але сама по собі емоційна сфера якісно не розвивається, її необхідно розвивати. Дієвим засобом для цього є художня література.



Скачати 11,33 Kb.


Консультація для вихователів «Розвиток емоційної чуйності на зміст прочитаного твору»

Скачати 11,33 Kb.