Консультація для батьків «Дидактичні гри - що це таке?»




Дата конвертації14.04.2017
Розмір6,1 Kb.
ТипДитячі ігри

Ольга Муяссарова
Консультація для батьків «Дидактичні гри - що це таке?»

Дидактичні ігри - що це таке?

В процесі навчання дошкільнят в словнику вихователя МДОУ часто можна почути словосполучення «дидактична гра». Що це таке?

Дидактична гра - це вид навчальних занять, організованих у вигляді навчальних ігор, що реалізують ряд принципів ігрового, активного навчання і відрізняються наявністю правил, фіксованої структури ігрової діяльності та системи оцінювання, один з методів активного навчання.

Разом з тим, цінність дидактичних ігор не обмежується тільки тим, що вони використовуються як засіб навчання, т. Е. Як частина заняття. Велике значення у вихованні та навчанні дітей мають і ті дидактичні ігри, в які діти грають самостійно - поза занять, наприклад будинку.

Чи може дитина прожити без гри? Ні! Гра - основна форма пізнання їм життя. Гра, як дзеркало: переживання, спостереження, враження відображаються в його грі. Гра розвиває моральні і вольові якості дитини, формує особистість в цілому. У дитячому віці у дитини є потреба в грі. І її потрібно задовольнити не тому, що справи - час, потісі - годину, а тому, що граючи, дитина вчиться і пізнає життя. Який дитина в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі. І вся історія окремої людини як діяча і працівника може бути представлена в розвитку гри й у поступовому переході її в роботу. Цей перехід відбувається дуже повільно. У самому молодшому віці дитина переважно грає, його робочі функції дуже незначні і не виходять за межі самого простого самообслуговування: він починає самостійно їсти, ховатися ковдрою, надягати штанці. Але навіть і в цю роботу він ще вносить багато гри. У добре організованій сім'ї ці робочі функції поступово ускладнюються, дитині доручають все більш складні роботи, спочатку виключно з метою самообслуговування, потім і такі роботи, які мають значення для всієї сім'ї. Але гра в цей час становить головне заняття дитини, найбільш його захоплює, цікавить. У шкільному віці робота вже займає дуже важливе місце, вона пов'язана з більш серйозною відповідальністю, вона пов'язана і з більш певними, і ясними уявленнями про майбутнє життя дитини, це вже робота такого сорту, яка близько стоїть до громадської діяльності. Але і в цей час дитина ще дуже багато грає, любить гру, йому навіть доводиться переживати досить складні колізії, коли гра здається настільки симпатичніше роботи, що хочеться відкласти роботу і пограти. Якщо такі колізії відбуваються, це означає, що виховання дитини в грі і в робочих функціях відбувалося неправильно, що батьки допустили якісь перегини. Звідси вже видно, яке важливе значення має керівництво грою дитини. У житті ми зустрічаємо багато дорослих людей, давно закінчили школу, у яких любов до гри переважає над любов'ю до роботи. Сюди потрібно віднести всіх людей, які занадто активно ганяються за задоволеннями, які забувають про роботу заради гарної, веселій компанії. До цього сорту людей потрібно віднести і тих, які позують, пишаються, фіглярнічают, брешуть без будь-якої мети. Вони принесли з дитинства в серйозну життя ігрові установки, у них ці установки були правильно перетворені в робочі установки, - це значить, що вони погано виховані і це погане виховання стало певною мірою результатом неправильно організованої гри.

Однак, якщо для дитини мета - в самій грі, то для дорослого, який організовує гру, є й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними певних знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. Всі дидактичні ігри можна розділити на 3 основних види:

гри з предметами (іграшками);

настільно-друковані;

словесні ігри.

Дидактичні ігри створені для навчання через гру. Головна їхня особливість полягає в тому, що завдання пропонується дітям в ігровій формі. Діти грають, не підозрюючи, що отримують нові знання, закріплюють навички дій з різними предметами, вчаться спілкуватися зі своїми однолітками і з дорослими.

Значення правил гри також має велике значення у формуванні характеру дитини. Не секрет, що ви, батьки, щоб не засмучувати свою дитину, намагаєтеся не помітити допущеної ним помилки, «підігруючи» йому, тут як раз і пропадають виховання волі, вміння долати гіркоту поразки, бажання грати до перемоги.

Мама робить багато відкриттів про свою дитину, що він знає, що не вміє, у чому більше досягає успіху; сама ж вона непомітно для дитини багато чому його навчає. Час минає швидко, а найголовніше, з більшою користю для обох: мати бачить, як розвивається її дитина, а йому цікаво грати з мамою. Він непомітно для себе вчитися думати, говорити, спілкуватися. Батькам необхідно уважно вивчати індивідуальні особливості своєї дитини, оскільки знаючи їх батькам легше буде керуватися при організації ігор. Наприклад, занадто збудливим, рухомим дітям частіше пропонувати настільно-друковані ігри, такі, як «Лото», «Розрізні картинки», «Пазли». Дітям з уповільненою реакцією на слово, слід залучати до гри, які вимагають швидкої відповіді, для вирішення ігрової задачі, наприклад: «Хто швидше назве?», «Скажи навпаки», «додай слово». У сімейному колі можна повести вікторину за казками або пограти в гру «Відгадай, звідки цей герой?», В яких в двох-трьох реченнях діти розкажуть про назву казки, її героїв. Також батькам можна виготовити вдома гру, наприклад, «Збери картинку».

Ось такі нескладні ігри та умови для проведення їх вдома, у сімейному колі зміцнюють довіру, дружбу і любов між усіма учасниками взаємодії.





Консультація для батьків «Дидактичні гри - що це таке?»