Скачати 12.74 Kb.

Консультація "Безпека в побуті"




Дата конвертації07.10.2017
Розмір12.74 Kb.
ТипКонсультація

Скачати 12.74 Kb.

Консультація «Виховання безпечної поведінки в побуті дітей дошкільного віку»

Ситуація в суспільстві сьогодні складається таким чином, що виникає необхідність не тільки в поліпшенні умов для збереження життя і здоров'я дітей, а й у пошуку ефективних форм і методів роботи з самими дітьми, у тіснішій співпраці їх з батьками, взаємодії дошкільного закладу з громадськими організаціями . Тим самим забезпечується зниження соціальної дезадаптації підростаючого покоління, попередження і (або) зниження наслідків можливих надзвичайних ситуацій, формуванні культури безпечної поведінки дошкільників.

Виховання такої культури передбачає оволодіння навичками коректної поведінки в різноманітних ситуаціях, попередження і подолання потенційно небезпечних ситуацій, формування готовності використовувати цей досвід в постійно мінливих умовах, чому сприяє моральна, психологічна, комунікативна, екологічна та фізична готовність.

Сприяти формуванню культури безпечного способу життя доцільно саме в дошкільному віці, коли такі вікові та психофізіологічні особливості, як надзвичайна допитливість і емоційність, рухливість і фізична слабкість у порівнянні з дорослими людьми, незнання і нерозуміння підстерігають людини небезпек і невміння прогнозувати наслідки своєї поведінки при зустрічі з ними, а також недолік у дошкільнят самостійного досвіду взаємовідносин з людьми, природними явищами і мешканця ми, технікою тощо. викликають безліч проблем, часто призводять до сумних наслідків.

Створюючи умови для виховання культури безпечної поведінки у дошкільнят, необхідно сприяти оволодінню кожною дитиною навичками безпечної поведінки в процесі побутової, ігровий, рухової, комунікативної та інших видів діяльності. Не менш важливо психологічно підготувати дитину до появи в його житті даної ситуації, що дозволить йому в потрібний момент сконцентруватися і прийняти правильне рішення.

Педагог повинен насамперед ставити перед собою завдання:

1. Створювати умови для формування у дошкільнят наступних компетенцій:

- передбачення небезпечних наслідків ситуації, що склалася;

- психологічна готовність до дій;

- адекватне реагування на ситуацію.

2. Сприяти оволодінню діяльність по збереженню свого життя і здоров'я, а також життя іншого на рівні самостійності (за своєю ініціативою що-небудь робити, без допомоги дорослих і адекватно оцінювати отриманий результат).

3. Психологічно підготувати дітей до ймовірності виникнення різного роду небезпечних ситуацій.

Акцентувати увагу педагога:

- на формуванні у дітей позиції поваги до себе і почуття самозахисту, дбайливого ставлення до свого життя, здоров'ю та потреби в безпечному і здоровому способі життя;

- на формуванні у дошкільників знань про загальноприйняті норми поведінки;

- на оволодінні ними вміннями і навичками правильної поведінки, спрямованими на ліквідацію та профілактику небезпечних ситуацій.

В результаті проведеної роботи у дітей повинні сформуватися такі вміння і навички:

навик самозбереження (друга молодша група);

володіння способами поведінки, що дозволяють уникнути несприятливих наслідків (середня група);

вміння надати допомогу іншим в подоланні надзвичайної ситуації, інформування інших про ймовірність тих чи інших наслідків (старша група);

надання посильної допомоги собі і потерпілому в пригоді (підготовча група).

Робота з безпеки дошкільника здійснюється на основі наступних принципів:

системності: робота повинна проводитися щодня протягом всього навчального року;

інтеграції: дана програма повинна виступати як частина комплексної програми розвитку дошкільнят;

сезонності: слід враховувати місцеві умови, час року, особливо установи (наприклад, наявність басейну в ДНЗ);

координації діяльності педагогів: діяльність педагогів повинна бути скоординована таким чином, щоб уникати повторів і послідовно викладати матеріал;

наступності: взаємодія з дитиною в умовах ДОУ і сім'ї. Основний матеріал програми повинен стати надбанням батьків, які можуть самостійно виступати активними учасниками педагогічного процесу;

доступності: матеріал, наданий дітям, повинен відповідати їх віковим особливостям;

розвиваючого виховання ( «Зона найближчого розвитку» Л. С. Виготського). Дитина обов'язково висловить якусь думку, зробить певним чином впливати прим допомоги або підтримки дорослих, якщо він усвідомлює позицію і прийме її як свою. Далі він вже зможе сформувати свою думку або прийняти участь в діяльності колективу. Але це повинно бути саме участь, а не конформне проходження чужим вимогам.

Оптимальними методами є проблемне і ігрове навчання. Використовуються також метод переконання, ігрові та розвиваючі методи, медом спонукання до співпереживання, емоційної чуйності, метод евристичних і пошукових ситуацій.

Предметно-розвиваюче середовище включає: куточок безпеки, дидактичні ігри, настільно-друковані ігри, ілюстрований матеріал, пізнавальну літературу для дітей в книжковому куточку наочну інформацію для батьків.

Існує кілька напрямків. Одне з них безпеку будинку.

Робота по даному напрямку починається з пожежної безпеки в будинку. Акцентується увага дитини на медичних препаратах, дітей вчать акуратно поводитися з колючо-ріжучими предметами, побутовою хімією.

Предмети побуту, які є джерелами потенційної небезпеки для дітей, діляться на три групи:

- предмети, які знаходяться в зоні доступу дитини і якими категорично забороняється користуватися (газові плити, пічка, електричні розетки, сірники, ввімкнені електроприлади);

- предмети, які дорослі повинні зберігати в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, колючо-ріжучі інструменти);

- предмети, з якими, в залежності від віку дітей, потрібно їх навчити правильно поводитися (голка, ножиці, ніж).

Дитина 3 років повинен засвоїти, що предметами першої групи можуть використовуватися тільки повнолітніми. Тут, як ніде, доречні прямі заборони. Дитина ні в якому разі не повинен самостійно запалювати сірники, включати плиту, торкатися до включених електричних приладів. При необхідності прямі заборони можуть доповнюватися поясненнями, прикладами з літературних творів (наприклад, «Котячий будинок» С. Маршак, іграми-драматизації.

Проблеми безпеки дітей в зв'язку з предметами другої групи і правила їх зберігання є змістом роботи педагогів з батьками.

Щоб навчити дітей користуватися предметами третьої групи, необхідно організувати навчальні заняття, проаналізувати ряд проблемних ситуацій, провести заняття з елементами тренінгу «Один вдома» з вироблення відповідних навичок (в залежності від віку дітей).

І знову необхідно нагадати дітям, що, перебуваючи вдома, не можна відкривати двері сторонній людині, відповідати на телефонні дзвінки, виходити з квартири без попередження.

Крім того, необхідно психологічно підготувати дітей до можливої небезпеки та сформувати у них певний навик, який дозволив би правильно діяти в надзвичайній ситуації. Його можна розвинути тільки через гру, проведену під керівництвом фахівця. Екскурсії та розваги, сюжетно-рольові ігри дозволять не тільки проконтролювати рівень умінь і навичок дитини, а й підтримувати в подальшому його інтерес до даної проблеми.





Скачати 12.74 Kb.


Консультація "Безпека в побуті"

Скачати 12.74 Kb.