• Список літератури

  • Скачати 11.98 Kb.

    Жаргон офіцерів і слухачів Сибірського кадетського корпусу (Новосибірськ): лексика і фразеологія




    Дата конвертації29.04.2017
    Розмір11.98 Kb.
    Типстаття

    Скачати 11.98 Kb.

    В.А. Усович, Сибірський кадетський корпус

    Одним з професійних жаргонів є військовий. У даній статті на матеріалі мовної практики офіцерів і слухачів Сибірського кадетського корпусу, відкритого кілька років тому в Новосибірську, пропонується опис лексики і фразеології цього професійного прошарку, який представляє деяку - невелику, але помітну - частина населення великого міста. У цій роботі я припускаю відобразити лише ту сукупність слів і фразеологізмів, яка не збігається з книжково-літературної та із загальновживаною, що не має розмовної забарвлення. Іншими словами, описується лише розмовна, переважно ненормативна лексика і фразеологія.

    У звичайній розмовній мові багато коливань і варіантів, мова ж військових стабільніша. Що ж стосується ставлення жаргону військовослужбовців до інших різновидів розмовної мови міста, то тут цілком справедливо сказане В.В. Колесовим про інших жаргонах: "При всьому очевидному ... багатстві жаргонних різновидів міської мови важко стверджувати, що будь-якої з жаргонів сформувався до рівня щодо автономної мовної системи. Це більш-менш може бути застосовано до єдиного жаргону -" табірному ", який однак важко почути в чистому вигляді, так що в лінгвістичному портреті міста не знайдеться жодного лінгвістично автономного жаргону - тільки жаргонізовану модифікації просторіччя і кодифікованого літературної мови "[1].

    Подібно звичайній розмовній мові, жаргонізовану мова військових не чужа оказіональних утворень. "Умови розмовної мови, - пише М.В. Китайгородська, - дозволяють говорить створювати слова на випадок у міру потреби, вільно і часто" [2, с. 72]. Деякі фахівці, наприклад, Е.І. Ханпіра [3], Е.А. Земська [2, с. 180], пропонують в узуальном словотворчестве розрізняти освіту оказіональних і потенційних слів. Розмежування це хитко, і, на наш погляд, цілком виправдано об'єднання всіх таких слів під загальною назвою окказіоналізмов.

    Відомо, що Філологія - конситуативно слова, так що коротка цитата в словникової статті зазвичай не відображає всієї гами відтінків, створюваних ситуацією. Ось, наприклад, фраза офіцера-вихователя про вихованця 3-го класу: Ваш син - справжній маскадёр. Маскадёр - 'той, хто за допомогою міміки і жестів намагається обдурити'. Мабуть, тут була використана продуктивна словотворча модель: дієслово на - іровать + суфікс "-or" (орфографічно -ёр) іменника зі значенням особи (пор. Диригувати - диригент, контролювати - контролер). Крім того, позначився вплив узуального слова каскадер. Такого роду освіти зустрічаються у найбільш освіченої частини носіїв жаргону: "Використання мови в цілях жарти, з установкою на творчість, на мовну гру, - пише Е.А.Земская, - є найвищою стадією володіння мовою" [2, с. 183]. Відображення словотворчої характеристики окказионального слова в словнику дуже важливо (див .: [4]). Тому словникова стаття окказіоналізма могла б мати такий вигляд:

    РІСОВАША, -і, -и. Сущ. 1 скл., Заг. pода, одуш. - Шутл.-іронії. - Окказ. - Людина, яка малює н .; від рисова (ть) + ш (а). - Ясно, чому вас називають маленьким рісовашей.

    Перейдемо до узуальним утворень. Розглянемо міські мікротопоніми.

    Велике місто досить одноманітний за характером будівель: в більшості будівлі схожі один на одного і виконують щодо однакову функцію (магазини, житлові будинки). У разі ж, коли ця ситуація порушується, об'єкт (в нашому випадку Сибірський кадетський корпус) стає, мабуть, найпомітнішою, і це знаходить вираз у численних неофіційних найменуваннях: Білий дім (протиставлення Червоної Армії), Погріб (закрита установа), Червоний квартал (три будівлі корпусу викладені червоною цеглою і займають цілий квартал), Школа на гірці (вихованці навчаються з 1 по 11 клас, будівля знаходиться на гірці).

    Ми бачимо, що форма і місце розташування, які різко кидаються в очі, послужили основою для "обзивання" самого приміщення. Те ж саме відбувається, коли вибирається іменує ознака для інтер'єрного антуражу: вертушка (вхід на контрольно-пропускний пункт), загін (вхід і вихід за посвідченнями особистості). Проявляє себе в появі неофіційних назв і такий показник, як особливості функціонування, специфіка роботи того чи іншого кабінету всередині будівлі: боталозеркальніца (кімната для чищення та приведення в порядок взуття), Стрем (туалет), локатор (головна радіотехнічна точка), Квасильно (спеціальна раковина для пиття води), кулебяка (їдальня), качок (атлетичний зал).

    Не забутий і "людський фактор": закріплюються відомості про людей, чия професійна діяльність пов'язана з званим об'єктом: Вольдемарович (по батькові директора кадетського корпусу).

    Фразеологія живої розмовної мови військових не була ще об'єктом спеціального вивчення. Спробую охарактеризувати фразеологію побутово-побутовому мовленні офіцерів і слухачів Сибірського кадетського корпусу.

    Зібраний фразеологічний матеріал різнорідний. Можна виділити в ньому такі категорії.

    1. Фразеологічні одиниці, які є загальними з літературною мовою в його розмовній різновиди (зафіксовані різними розумними і фразеологічними словниками сучасної російської мови): піти на арапа (навмання, з розрахунком, що раптом пощастить, не знаючи, що чекає), дати розклад (пояснити ситуацію, скласти план), ляси точити (розмовляти багато і довго не по суті), воду в ступі товкти (про будь-якому даремне занятті), зелене сукно (карткова гра).

    2. Фразеологічні одиниці, які є варіантами літературних: валяти петрушку (пор. Валяти дурня, валяти ваньку), куди піти, куди податися (нікуди дітися), кістки кидати (витрачати безцільно гроші), знімати сливи (першим дізнаватися новини, пор .: знімати вершки).

    3. Просторічні фразеологічні одиниці: до фені (все одно), дати в Лич (вдарити), ні співати, ні свистіти (бути п'яним), пити як бездонна бочка (пиячити), пісок сиплеться (про старість), смажити цвяхи (вести порожні розмови), ловити кайф (отримувати задоволення), зображати спектакль (обманювати), з дуба впасти (поводитися дивно), прийти з гусьми і гуси задом летять (трохи не в собі), тупіше паровоза (дурний, погано розуміє людина), як до Китаю пішки (далеко і довго), японський бог (вираз досади; евфемізм непристойного вираження), відбути на Володимирівської (догодити в психіатричну лікарню, яка в Новосибірську розташовується на вулиці Володимирівської).

    4. жаргонізовану фразеологічні одиниці: а) з молодіжного жаргону: махати ключкою (веселитися за чужий рахунок), прірва вухата (про те, хто багато їсть), прикинься дрантям і не відсвічує (сиди тихо і не висовуйся), шнурки в склянці (батьки будинки), воруши дранка (йди швидше), знайшов з полпня (дуже швидко), ходяча преса (сплетница), Карл Маркс з гіпсу (дурна людина, яка хоче здаватися розумним), зробити ноги (втекти), закрити хліборізку (замовкнути), (доходить) як до жирафа нежить (довго), гуд байте вам (до побачення), ля-ля тополі (і так далі , Тощо), Тири-пири (про що-небудь незначному), я не Круз Кастільо (відмова розбиратися в заплутаній справі; від імені поліцейського з телесеріалу "Санта Барбара"); б) з злодійського арго: забити косяк (викурити сигарету з наркотиком), мишачий туз (молодший чин в міліції, ср: Мишак 'міліціонер'), поплутати рамси (зробити неправильно), лагодити рамси (розбиратися в заплутаній справі), мочити кірки ( мати високу думку про себе), бути в падло (бути вкрай небажаним); в) власне військові жаргонізми туші світло, кидай гранату (про безвихідній ситуації), війна - все село в ялинку (те саме), підшиваючи намотати (змінити підкомірець), Боталов назеркаліть (начистити кремом взуття, пор. згадане вище боталозеркальніца), що не висип сіль на патрон (не шукай собі покарання), патрон у вусі (наряд поза чергою), зайців стріляти (про позаплановому виїзді на стрільбищі), ласти гнути (займатися стройовою підготовкою), зависнути на трубці (чергувати на контрольно-пропускному пункті), ополоники на вертушці (днювальний на контрольно-пропуск му пункті), простіше магазину автоматного (дуже простий).

    5. Діалектні фразеологічні одиниці: балда осикова (дурна людина), бути в хлопцях (не мати подруги), як до качки на сьому добу (дуже довго), вночі присниться - лопату не відмахати (про людину дуже неприємною зовнішності).

    Існуючі в досліджуваному жаргоні фразеологічні одиниці можна згрупувати в певні лексико-граматичні розряди.

    1. Субстантівние фразеологізми: моль гардеробна (стара діва), туз мишачий (молодший чин в міліції), свердловина Кривоноса (докучливий людина), гібрид індіанець (про п'яного офіцера) і т. П.

    2. Дієслівні фразеологізми: махати ключкою (веселитися за чужий рахунок), обнюхатися поблизу (ближче познайомитися), Сковородніков откапустіть (образитися), расслабуха котить (настає цілковита байдужність до всього того, що відбувається), зависати на жаргоні (насолоджуватися нелітературних мовою).

    3. Ад'єктивних фразеологізми: дама з Амстердама (модно одягнена дівчина, жінка), картина Рєпіна (незрозуміле), кавун в таблетці (нетямущий: про вихованця з 1 по 3 клас).

    4. Адвербіальние фразеологізми: в падло кому-л. (Противно, не хочеться), під парами (випивши), на стрьомі (на варті).

    5. Глагольно-пропозіціональние фразеологізми: гнати картину комусь л. (Обманювати кого-л.), Халяву пускати комусь л. (Обманювати кого-л.), Вибачте за пардон кого-л. (Формула при зверненні до кого-л.).

    6. Вигукові фразеологізми: Ядрена феня (вираз досади, здивування).

    У складі жаргонізовану фразеології виділяються і такі одиниці, у яких важко визначити лексико-граматичну віднесеність, т. К. Вони по синтаксичній структурі і функції співвідносні з пропозицією в цілому: я (тобі) НЕ Круз Кастільо (про відмову займатися незрозумілим справою), багато таких по весні розтануло (пропозиція помовчати з відтінком загрози).

    Стилістичну градацію жаргонізовану лексики і фразеології складно провести, тому що є одиниці з відносно стійкими стилістичними характеристиками і лексико-фразеологічні одиниці, вкрай нестійкі по стилістичному забарвленню. Ось перелік стилістичних послід, які виявилося можливим виділити в межах дослідженого матеріалу.

    1. Нейтральне. Приклади: Кільдій (склад), гайда (підемо). Тут немає функціональної установки на невимушеність спілкування: ненормативна форма виникає через незнання норми або по мовної недбалості.

    2. Фамільярне. Приклади: догнатися (збільшити дозу - спиртного і т. П.), Наканіфольіться (прийти в надмірно активний стан), сивуха (горілка), ушнайкі (речі). Ця посліду означає лише стилістичну маркування в мові в цілому (установку на невимушене спілкування). Усередині ж розмовної сфери фамільярне слово нейтрально.

    3. Жартівливий. Приклади: поцупити (вкрасти), настругати (зробити у великій кількості), Піскун (вихованці початкових класів). Тут видно явно виражене гумористичне ставлення до предмета, добродушне просмеіваніе.

    4. Іронічне. Приклади: наприймає (напитися п'яним), приватизувати (привласнити будь-яким способом, в тому числі вкрасти або відняти). Межі між жартом і іронією дуже рухливі, але в загальному іронічне слово більш уїдливо, менш добродушно.

    5. Схвальне. Приклади: кльовий (дуже хороший), молоток (молодець). Характеризується загальним позитивним емоційно-оцінним значенням.

    Таким чином, і стилістичну градацію можна показати на прикладі мови офіцерів і слухачів кадетського корпусу. У науковій літературі зустрічається і більш дрібна стилістична класифікація розмовних слів (див., Наприклад, класифікацію Н.А. Імедадзе і Б.І. Осипова [5]). Мабуть, при подальшому поглибленні в матеріал і в ньому виявиться більше стилістично розрізняються груп лексики і фразеології.

    Список літератури

    Колесов В.В. Мова міста. М., 1991. С. 144-136.

    Земська Е.А. і ін. Російська розмовна мова. М., 1981.

    Ханпіра Е. З приводу другого народження дещо какеров. М., 1994. С. 6-10.

    Янко-Трініцкая Н.А. Продуктивні способи і зразки оказіонального словотворення. Ташкент, 1975. Вип. 1. С. 413-418.

    Осипов Б.І. та ін. Лексикографическое опис народно-розмовної мови сучасного міста: Теоретичні аспекти. Омськ, 1994. С. 80-82.



    Скачати 11.98 Kb.


    Жаргон офіцерів і слухачів Сибірського кадетського корпусу (Новосибірськ): лексика і фразеологія

    Скачати 11.98 Kb.