Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку




Дата конвертації05.04.2017
Розмір6,01 Kb.

Тетяна Манькова
Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку

Всім відомо, що здоров'я людини закладається в дитинстві. Організм дитини набагато чутливий до впливів зовнішнього середовища, ніж організм дорослої. І від того, якими є ці дії - сприятливі чи ні, залежить, як складеться його здоров'я.

Велике значення в охороні і зміцненні здоров'я дитини належить його гігієнічного навчання і виховання.

Гігієнічне виховання - це частина загального виховання, а гігієнічні навички - це невід'ємна частина культурного поведінки. Не праві ті, хто вважають, що тільки медичні працівники повинні давати дітям гігієнічні знання і прищеплювати їм гігієнічних навичок.

Приходити в дитячий сад з чистими руками - це гігієнічний або загальнокультурний правило? Закривати рот носовою хусткою при кашлі? Чи не приходити в дитячий сад хворим? Знання цих правил повинно увійти в свідомість дітей шляхом навіювання, систематичного виховання і це повинні робити в першу чергу батьки.

До культурно-гігієнічних навичок відносяться навички щодо дотримання чистоти тіла, культурної їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі і культурних взаємин дітей один з одним і з дорослими.

Найбільш успішно гігієнічні навички формуються у дітей раннього та молодшого дошкільного віку. У цьому віці діти починають проявляти самостійність в самообслуговуванні. Інтерес, увагу дитини до побутових дій, дають можливість дорослим швидко навчити дитину певної послідовності операцій, які допомагають виконувати завдання швидко. Якщо ж цей час упустити, неправильні дії автоматизуються, дитина звикає до неохайності, недбалості.

Підготовкою до формування навичок, самостійних рухів з самообслуговування є створення у дитини позитивного ставлення до одягання, вмивання, прийому їжі.

На формування навичок і звичок впливають спеціально спрямовані дії дорослих і вся навколишня обстановка. Поведінка, манери, особливо близьких людей, відображаються на змісті дитячих звичок.

Важливою умовою для формування гігієнічних навичок є систематичність необхідних операцій. Так, дитина звикає, що перед їжею йому обов'язково миють руки. Дорослий надає дитині самостійність там, де він щось може зробити сам. Поряд з цим кожна дитина постійно потребує показі, заохочення, допомоги.

На початку другого року життя дитина повинна вміти їсти самостійно, користуючись ложкою, їсти хліб з першою стравою, витирати рот.

У 1,5-2 роки дитина майже все може зняти з себе, скласти і більшу частину одягу надіти. Значною мірою діти самі вмиваються, витираються.

На другому році життя дитини необхідно систематично прищеплювати йому навички культури поведінки: спокійно сидіти за столом, тихо розмовляти при укладанні спати, дякувати за надану допомогу.

Діти відрізняються великою подражательностью, тому дорослому потрібно неодноразово показувати, як виконувати нову дію, супроводжуючи показ поясненнями.

Навчання дитини, в основі якої лежить наслідування, починається з дитинства. Від природи у нього добре розвинена емоційно-механічна пам'ять, мимовільна увага. Саме тому дитина, спостерігаючи за дорослими, фіксує, переймає, формує, створює свою «енциклопедію» навичок, звичок, знань.

Починаючи з другого року життя дітей з цією метою використовуються різні ігрові прийоми .: дидактичні ігри, забавлянки, вірші.

Для прищеплення культурно-гігієнічних навичок застосовуються показ, приклад, пояснення, пояснення, заохочення, бесіди, вправи в діях. Методом формування культурно гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку є гра, адже саме гра в дошкільному віці є провідним видом діяльності.

Зміст ігор складають в основному справді життєві ситуації, поведінку оточуючих людей і, перш за все, самих вихованців.

Діти третього року життя всі дії виконують швидше. У цей період потрібно частіше привчати дітей до взаємодопомоги, доручати їм нескладні завдання.

Вміст культурно-гігієнічних навичок освоюється дітьми насамперед у самостійній діяльності, у процесі навчання, в дидактичних іграх і ігрових ситуаціях. Надалі набуті навички необхідно закріплювати і розширювати.

Слід запам'ятати: на початковому етапі засвоєння досвіду квапити дітей ні в якому разі не можна, треба дати їм можливість спокійно виконувати освоюються дії. Подібна обстановка дозволить зберегти у них позитивно-емоційний настрій. Однак необхідно укладатися у відведений для режимних моментів час.

Показ повинен супроводжуватися поясненням, докладно пояснюється нову дію. Всі вказівки необхідно проводити в спокійному тоні, що викликає у дітей позитивне ставлення до дій, які повинні стати звичками.

Контроль дуже важливий на початковій стадії формування навичок. Слід перевіряти, як виконані окремі дії або завдання в цілому. Відсутність контролю веде до формування у дітей лише окремих навичок.

Наступна умова, необхідне для успішного гігієнічного виховання - єдність вимог з боку дорослих. Дитина набуває гігієнічні навички в спілкуванні з вихователем, помічником вихователя і, звичайно, в сім'ї. Обов'язок батьків - постійно закріплювати гігієнічні навички, що виховуються у дитини в дитячому саду. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад і самі завжди дотримувалися ці навички.

Таким чином, виховання навичок особистої гігієни - завдання складне, вимагає систематичності і великого терпіння.





Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку