• 1. Домашні завдання як засіб фізичного виховання школярів
  • 1.2 Анатомо-фізіологічні та психічні особливості дітей середнього і старшого шкільного віку
  • 1.3 Психічні здібності
  • 1.4 Способи перевірки домашніх завдань
  • 2. Методи, організація і результати дослідження
  • 2.1 Методи дослідження
  • 2.2 Ефективність застосування домашніх завдань на уроках фізичної культури

  • Скачати 78.45 Kb.

    Дослідження ефективності використання домашніх завдань у процесі фізичного виховання




    Дата конвертації16.06.2017
    Розмір78.45 Kb.
    Типкурсова робота

    Скачати 78.45 Kb.

    Дослідження ефективності використання домашніх завдань у процесі фізичного виховання

    зміст

    Вступ

    1. Домашні завдання як засіб фізичного виховання школярів

    1.1 Зміст понять "самостійна діяльність" і "домашні завдання" ...

    1.2 Анатомо-фізіологічні та психічні особливості дітей середнього і старшого шкільного віку

    1.3 Психічні здібності

    1.4 Способи перевірки домашніх завдань

    2. Методи, організація і результати дослідження

    2.1 Методи дослідження

    2.2 Ефективність застосування домашніх завдань на уроках фізичної культури

    висновки

    бібліографічний список

    додатки

    Вступ

    Відповідно до "Положення про фізичне виховання в загальноосвітній школі" (І.І. Козлов, 1989) одним з важливих засобів вирішення завдань фізичного виховання є домашні завдання.

    Домашня навчальна робота - це самостійне виконання школярами завдань вчителя після уроків. Для домашньої роботи характерна відсутність безпосередньої допомоги і керівництва вчителя. Приготування домашніх завдань є одним з видів самостійної діяльності.

    Творчо працюють вчителі фізичної культури давно, ще до введення домашніх завдань в програму, практикують різні системи завдань на будинок, так як на уроки з фізичної культури всього відводиться 68 годин на рік (по дві години на тиждень) цього мало для фізичного розвитку і фізичної підготовленості .

    Зазвичай домашні завдання в першу чергу призначаються дітям з низьким рівнем фізичного розвитку і фізичної підготовленості, а також дітям спеціальної медичної групи. Не можна випустити з поля зору дітей, які мають рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості вище середніх показників. Таким дітям давати треба домашні завдання складніше, щоб їм було цікаво їх виконувати.

    У наш час становище в країні сильно змінилося, спортивні секції стали платні, діти стали менше займатися спортом, тому що не кожен батько може за них заплатити. У зв'язку з цим домашні завдання з фізичної культури відіграють величезну роль.

    Особливо домашні завдання важливі тим дітям, які відчувають комплекси неповноцінності. Наприклад: діти, які мають зайву вагу (причина - незбалансоване харчування). Також діти страждають викривленням хребта і т.д. Домашні завдання допомагають таким дітям самореалізуватися свій творчий хист.

    Дослідження, проведені під керівництвом З.І. Кузнєцової на хлопчиках підлітків (В.А. Зінченко, 1992), було з'ясовано, що такі діти, не поступаються одноліткам в частоті рухів, координації та статистичної витривалості (коли руху здійснюються дрібними м'язовими групами), відстають у розвитку сили швидкості і витривалості (в бігу), швидкісно-силових якостей. Організований з урахуванням отриманих даних експеримент показав ефективність застосування з відстаючими підлітками щоденних домашніх завдань-комплексів, які складалися з 5-6 загальнорозвиваючих вправ на розвиток сили, гнучкості і силової витривалості. Крім цього, раз на тиждень з ними проводилися домашні заняття: застосовувалися добре знайомі вправи для підвищення загальної працездатності, вправи з легкими та середніми обтяженнями, з власною вагою в змішаних висах і упорах, а також елементи рухливих і спортивних ігор для розвитку швидкості, швидкісно силових якостей і витривалості, які необхідно врахувати.

    До сих пір робота, спрямована тільки на слабку ланку, в якійсь мірі виправдовувала себе, так як була кроком вперед в порівнянні з існуючим в даний час станом справ, рівнем розвитку фізичного виховання. Практика, наукові дослідження свідчать, що не можна задовольнятися епізодичними завданнями, підтягуючи відстаючих і не впливаючи на основну масу школярів, з числа яких постійно поповнюються ряди невстигаючих з фізичної культури учнів. Потрібна система домашніх завдань.

    У зв'язку з цим метою цієї роботи стало дослідження ефективності використання домашніх завдань у процесі фізичного виховання школярів 13-14 років.

    Завдання дослідження:

    1. Розкрити поняття "самостійна діяльність" і "домашні завдання".

    2. Визначити значення і зміст домашніх будівель з фізичної культури.

    3. Охарактеризувати основні способи перевірки домашніх завдань.

    4. Визначити ефективність застосування домашніх завдань на уроках фізичної культури для учнів 13-14 років (на прикладі с. Ш. №78 м Хабаровська).

    1. Домашні завдання як засіб фізичного виховання школярів

    1.1 Зміст понять "самостійна діяльність" і "домашні завдання" ...

    Під самостійною діяльністю розуміється сукупність дій, об'єднаних спільною метою і виконують певну суспільну функцію (В.Н. Шаулін, 1986). У нашому випадку, ми маємо справу з фізкультурної діяльністю, тобто діяльністю, спрямованою на досягнення фізичної досконалості індивіда.

    Будь-яка діяльність складається з кількох компонентів. Мета - кінцевий результат, якого необхідно досягти в результаті занять фізичною культурою (це може бути зміцнення здоров'я, підвищення рівня розвитку окремих рухових якостей і рухової підготовленості, загартовування, поліпшення статури і т.п.). Ефект роботи вчителя багато в чому залежить від правильної постановки цілей, адекватним віковим можливостям і особливостям школярів.

    Однак тільки знання мети не забезпечує її реалізації. Для цього потрібно визначити необхідні засоби і способи її досягнення.

    Велике значення для успіху діяльності має планування досягнення мети по етапах. Необхідно передбачити певну черговість, послідовність застосування засобів. Чим отдаленнее мета, ніж вона складніше, ніж різноманітніше засоби, тим важливіше мати докладний і грунтовний план.

    Коли зрозуміла мета, обрані засоби, сплановано їх застосування, наступає етап організації умов, в яких буде здійснюватися діяльність. Наприклад, підготовка необхідного спортивного інвентарю, відповідного одягу, місць занять і т.п.

    Нарешті, починається процес реалізації поставленої мети, який в даному випадку є безпосереднє виконання вправ.

    Вже з молодшого шкільного віку учні повинні отримувати певні завдання для самостійних занять, починаючи з введення в режим для ранкової гігієнічної гімнастики, физкультпауз і фізкультхвилинок під час приготування уроків і кінчаючи виконанням домашніх завдань з фізичної культури. Від класу до класу до них мають пред'являтися дедалі більші вимоги щодо вміння самостійно виконувати, підбирати, контролювати, оцінювати свої дії.

    Для того щоб процес формування навичок і умінь самостійних занять йшов успішно слід при його плануванні до уваги вказані нижче основні, найбільш загальні вимоги.

    Навички та вміння самостійних занять, представлені в шкільній програмі, відповідають віковим можливостям учнів до самостійної роботи. Іншою важливою умовою є доступність, посильность конкретних завдань для кожного школяра. Особливе значення в самостійній роботі набуває принцип свідомості при її виконанні. Досвід передових шкіл свідчить, що тільки там, де учні отримують завдання систематично, де завдання даються строго відповідно до підготовленістю хлопців і являють собою систему, робота йде продуктивно. З цього положення випливає ще одна вимога - організація самостійних занять в певній системі.

    Підготовка учнів до самостійних занять повинна починатися з чіткого небагатослівного інструктування школярів про мету і завдання конкретних самостійних занять, поступового озброєння знаннями про систему самотреніровок, прийняття необхідних технічних та організаційних навичок. На всіх етапах навчання завдання повинні бути такої труднощі, щоб для їх виконання школярі докладали певних зусиль.

    Під домашньою роботою розуміється діяльність при виконанні школярами завдань вчителя після уроків. Для домашньої роботи характерна відсутність безпосередньої допомоги і керівництва вчителя. Приготування домашніх завдань є одним з видів самостійної діяльності і вирішує завдання зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку та рухової підготовленості.

    Впроваджувати домашні завдання найкраще з самого початку навчання учнів в школі. Основним доводом на користь цього є те, що діти цього віку найбільш сприйнятливі до впливу фізичних вправ, у них легко виробляється звичка до щоденних занять, чому сприяє природне тяжіння до рухів. Інша важлива обставина - можливість залучити на допомогу батьків: в початкових класах це зробити значно легше, ніж в середніх. Грає свою роль і відносно менша зайнятість молодших школярів з інших предметів. Хоча ми і розглядаємо домашні завдання з фізичної культури як розрядку, відпочинок від розумової діяльності, досить стійко ще думка, що будь-які завдання на будинок є для дитини навантаженням. Таке ставлення до певної міри перешкоджає плідній роботі в цьому напрямку.

    У школі, де працює вчителем фізичної культури В.А. Зінченко (1992), для учнів початкових класів домашніми завданнями є комплекси загальнорозвиваючих вправ імітаційного характеру, типу: "виростають більшими", "Маятник", "Велосипедист", "Кішка вигинає спину" і т.п.

    Учителем А.М. Воєводіним (1982) розроблена система вправ-орієнтирів, що дозволяють визначати підготовленість учнів до освоєння передбаченого програмою з фізичної культури матеріалу гімнастики, легкої атлетики та лижної підготовки, а також готовність до виконання навчальних норм (А.М. Воєводін, 1981).

    Він дослідним шляхом встановив, що учень може оволодіти технікою лазіння по канату в тому випадку, якщо утримує вагу на зігнутих руках 8 секунд, для виконання різних упорів і акробатичних вправ орієнтир підготовленості - згинання та розгинання рук в упорі лежачи: в першому класі 3 рази, у 2-му - 6, в 3-му - 9 разів. Для зміцнення відповідних груп м'язів школярам пропонувалися спеціальні комплекси вправ, які виконувалися як на уроках, так і вдома. Для розвитку швидкісно-силових якостей використовувалися вистрибування з присідаючи і присідання на одній нозі.

    Готувати до виконання вимог лижної підготовки А.М. Воєводін радить до настання зими. Він вважає, що школяр впоратися з нормативом з лижних гонок, якщо на одну-дві хвилини швидше долає цю ж дистанцію бігом, наприклад в залі (А.М. Воєводін, 1982).

    Для учнів 1-3 класів найбільш обґрунтованим, на наш погляд є домашні завдання, пропоновані Л. Ніколаєвої (1990), яка вважає, що при розробці змісту домашніх завдань слід враховувати вікові закономірності розвитку рухових якостей у школярів, вправи повинні бути нескладними з координації, раніше освоєні учнями, які не потребують громіздкого обладнання або інвентарю, причому доцільно підбирати такі, які б і розвивали рухові якості і сприяли освоєнню правильних рухів.

    Виконання домашніх завдань сприяє вирішенню таких завдань:

    1. підвищити рухову активність;

    2. зміцнити основні м'язові групи;

    3. сформувати правильну поставу;

    4. сприяти освоєнню правильних рухів в бігу, стрибках, метаннях, і комплексному розвитку рухових якостей.

    А.Л. Рандрюйт - заслужена вчителька Естонії - систему завдань на будинок розглядає як логічне продовження уроків (А.Л. Рандрюйт, 1991). Вона вважає, що задані на будинок вправи повинні активізувати руховий режим школярів, підвищувати розумову працездатність, заповнювати вільний час хлопців активними заняттями.

    Грунтуючись на практиці своєї роботи, вона радить планувати домашні завдання з урахуванням змісту і завдань досліджуваної навчальної програми: обов'язково враховувати оптимальні можливості розвитку фізичних здібностей учнів, їх статеві і вікові особливості: підбирати домашні завдання для кожного класу або вікової групи.

    Учитель фізичної культури з м Липецька А.А. Зубченко будує свою роботу таким чином [17]. Виходячи з особливостей підготовленості учнів своєї школи і цілі предмета "Фізична культура", їм підібрані засоби і складені комплекси вправ для розвитку у школярів гнучкості, сили, витривалості, формування правильної постави, зміцнення основних груп м'язів. Комплекси розучуються на уроках, учні записують змісту завдання на місяць з зазначенням індивідуального навантаження.

    При підборі засобів для домашніх завдань учням 8-11 класів, пише Л. Миколаєва (1990), важливо врахувати зміну з віком рівня фізичної підготовленості хлопців, причому не завжди в бік поліпшення, більше уваги приділяти диференційованому (особливо по підлозі) і індивідуальному підходу. Доцільно, зберегти окремі стрижневі вправи, які виконуються з року в рік і дозволяє простежити динаміку рухової підготовленості школярів (многоскоки, скачки на одній і обох ногах, біг на місці в упорі стоячи, стрибки вгору з торканням орієнтирів різними частинами тіла, біг на яку- або постійну дистанцію), підбирати нові засоби, виходячи з нових або ускладнених завдань. Для дівчат 8-11 класів акцент слід робити на вправи, які сприяють підтримці правильної, гарної постави і стрункості фігури в цілому - вправи для м'язів тулуба, танцювальні рухи. З дівчатами можна застосовувати на уроках у вступній частині уроку комплекси ритмічної гімнастики.

    Як показує практика, домашні завдання юнакам 9-11 класів є комплекси вправ для розвитку сили, витривалості, швидкісно-силових якостей або підготовчі та підвідні вправи з метою підготовки до освоєння будь-якої частини навчальної програми, наприклад, підйом переворотом силою, метання гранати , стрибка у висоту і т.п.

    Головне завдання домашніх завдань - на основі формування школярів вчення самостійно займатися - зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку та рухової підготовленості.

    Широке застосування домашніх завдань сприяє виконанню завдань, передбачених програмою з фізичного виховання. Крім того, при правильній організації домашні завдання є одним із способів залучення дітей до систематичних занять фізичними вправами і застосування фізичної культури в побут учнів.

    1.2 Анатомо-фізіологічні та психічні особливості дітей середнього і старшого шкільного віку

    У старшому шкільному віці відбувається подальше підвищення фізичного і психічного рівня розвитку людини. До 16-17 років завершується розвиток центральної нервової системи. Вищого рівня розвитку досягає аналітична діяльність кори головного мозку, що приводить до якісних змін в характері розумової діяльності.

    Слід пам'ятати, що розвиток кістково-м'язового і зв'язкового апарату у старшокласників ще не закінчено. Так, кісткові епіфізарні диски з тілом хребця повністю зростаються до 24 років, зрощення ядер окостеніння рук триває з 16 до 25 років, а зрощення трьох тазових кісток - з 14 до 20 років. Окостеніння фаланг пальців рук у дівчат відбувається в 14-18 років, а у юнаків в 16-22 роки, а роком-двома раніше - фаланг пальців ніг. У старшому шкільному віці далеко ще не закінчено окостеніння хребта, тому старшокласникам слід уникати надзвичайних навантажень на хребет, особливо при піднятті важких предметів. Крім того, часте застосування максимальних навантажень може привести до уплощению стопи.

    Великих навантажень з максимальною порівняльної інтенсивністю слід також уникати через незавершеного розвитку нервової регуляції роботи серця. При занадто інтенсивних навантаженнях, наприклад на початку бігу на відносно довгих дистанціях, в учнів швидко знижується вміст кисню в крові, а що виникає киснева недостатність може стати причиною напівнепритомності. У зв'язку з цим старшокласникам не рекомендується тренуватися з максимальною змагальної інтенсивністю. Навантаження, як правило, не повинна перевищувати 85-90% среднесоревновательной.

    У юнаків в 15-16 років маса тіла інтенсивно збільшується, тоді як у дівчат до 16 років темпи її наростання вже знижуються. Юнаки (в середньому) вище дівчат на 10-12 см. І важче на 5-8 кг; маса їх м'язів по відношенню до маси всього тіла більше на 13%, а маса підшкірної жирової тканини на 10% менше; тулуб юнаків трохи коротше, а руки і ноги довші, ніж у дівчат. Більш широкий таз і відносно короткі ноги, велика рухливість хребта і суглобів, кращий еластичний зв'язковий апарат призводять до того, що у дівчат порівняно з юнаками виражені великі поперечні коливання тіла при ходьбі і бігу.

    Серце юнаків на 10-15% більше за обсягом і масі, ніж у дівчат; пульс рідше на 6-8 уд. / Хв., Серцеві скорочення сильніше, що обумовлює більший викид крові в судини і більш високий кров'яний тиск. Дівчата дихають частіше і не так глибоко, як юнаки; життєва ємність їх легких приблизно на 100 куб. см. менше.

    Отже, функціональні можливості для здійснення інтенсивної і тривалої роботи у юнаків вище, ніж у дівчат. Фізичні навантаження вони переносять краще при відносно меншій частоті пульсу і більшому підвищенні кров'яного тиску. Період відновлення цих показників до вихідного рівня у юнаків коротше, ніж у дівчат.

    В останні роки з'являється все більше школярок, які мають низькі функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем. Це свідчить про зниження до старшого шкільного віку рухової активності, пов'язаної з іграми, циклічними і ациклічні локомоциями. В сою чергу, у дівчат, які регулярно займаються такими вправами, показники цих систем продовжують поліпшуватися. Вже після декількох тренувань з бігу на уроках фізичної культури або на позакласних заняттях дівчата можуть бігати в помірному темпі більше 15 хвилин, а юнаки - більше 25 хвилин. Бігові та стрибкові вправи особливо корисні тим, хто має надлишкову вагу і низькі функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем.

    Учитель повинен пропонувати домашні завдання в залежності від типу статури, так як в старшому шкільному віці дівчата і юнаки здобувають тип статури, властивий дорослій людині. Типи статури визначаються за такими ознаками, як ступінь розвитку м'язів і жировідкладення, форма грудної клітки і живота, співвідношення довжини і маси тіла, його пропорції. Нормальними конституційними типами статур вважають: астеноідний, торокальний, м'язовий і дігестівний.

    Є відомості, що спеціально спрямованими фізичними вправами тип статури можна в значній мірі змінити, наприклад астеноідний може перейти в торакальний, торакальний і дігестівний - в м'язовий.

    Дівчат і юнаків астеноідного типу статури відрізняють високий зріст, вузьке і сплощене тулуб, тонкий кістяк і слабка мускулатура. Для їх гармонійного розвитку особливо корисні динамічні і статистичні силові і швидкісно-силові вправи, а також циклічні вправи - тривалий біг, ходьба на лижах, біг на ковзанах помірної інтенсивності, плавання - для розвитку серцево-судинної і дихальної систем. Рекомендуються також вправи на розвиток гнучкості, координаційних здібностей (рівноваги, узгодженості рухів, перестроювання рухової діяльності).

    Другий тип статури, який заслуговує на індивідуального підходу в навчанні рухам і розвитку фізичних здібностей, є дігестівний. Дітей цього типу статури відрізняє, головним чином, надмірне жироотложение. Зниження маси тіла можна досягти вправами, що активізують діяльність кровообігу і дихання, що викликають підвищені енерговитрати; зміцнюють м'язи живота (місце найбільшого відкладення жиру); поліпшують швидкісні і швидкісно-силові якості.

    Учням таракального (грудна клітка циліндричної форми, помірно розвинена мускулатура) і м'язового типів (рельєфно розвинена мускулатура) рекомендується до половини часу занять, що відводяться на розвиток фізичних здібностей, виділяти на розвиток силових, швидкісно-силових і швидкісних здібностей. Крім цього, в заняття необхідно включати спеціальні вправи для розвитку гнучкості і загальної (аеробної) витривалості, а також впливають на координаційні здібності, які проявляються в гімнастичних і акробатичних вправах, спортивних іграх і єдиноборствах, легкоатлетичних та ін.

    1.3 Психічні здібності

    Про особливості психічного розвитку судять на підставі трьох груп психічних явищ: психічні процеси (відчуття, сприйняття, уявлення, пам'ять, мислення-пізнавальні; емоції - емоційні; воля - вольові); психічні властивості особистості (темперамент, характер, здібності, потреби, мотиви) і психічні стани (монотония, стомлення, стрес, напруженість).

    При характеристиці особливостей психічного розвитку юнацького віку по можливості будемо додержуватися вказаної послідовності.

    У 15-17 років у школярів закінчується формування пізнавальної сфери. Найбільші зміни відбуваються в розумовій діяльності, в характері розумової роботи. У дітей старшого шкільного віку підвищується здатність розуміти структуру рухів, точно відтворювати і диференціювати окремі (силові, часові та просторові) руху, здійснювати рухові дії в цілому. Осмислення сприйняття, можливість виконувати вправи на основі тільки словесних вказівок педагога, вміння самостійно розділити складний рух на фази і елементи, більш висока здатність до зосередження - ці та інші психічні процеси дозволяють старшокласникам глибоко аналізувати техніку досліджуваних рухових дій, визначати помилки, допущені при виконанні рухів , як власні, так і своїх однокласників. В ході навчання і виховання вчителю доцільно спиратися на ці психологічні особливості.

    Завдяки високому рівню розвитку розумових процесів у старшокласників яскраво виражене прагнення до самовдосконалення і самопізнання, свідомого навчання і тренуванні. На відміну від підлітків, мотиви утримання уваги у них більш тривалі. Старшокласники більш уважні не тільки при показі, але і при поясненні, а також при викладі теоретичних питань (наприклад, при поясненні закономірностей розвитку фізичних здібностей). Для старшокласників підвищується значимість змістовної сторони подачі навчального матеріалу.

    Емоції учнів X-XI класів стають більш стійкі, з'являється здатність до співпереживання, збільшується число пережитих почуттів, виникає юнацька любов, що носить відтінки ліричності, мрійливості, щирості. Підтримка цього здорового почуття, повага до нього з боку дорослих викликає у юнаків і дівчат прагнення подолати свої недоліки, виробити позитивні якості особистості, підвищити свої фізичні якості та поліпшити статура. Багатшими, ніж у підлітка, стають естетичні почуття, здатність помічати прекрасне в навколишній дійсності. З одного боку, це сприяє розвитку чуйності, почуття прекрасного, чуйності, а з іншого - вони можуть приводити до оригінальничання, незрілим і неправильним естетичним уявленням.

    Старшокласники можуть проявляти досить високу вольову активність, наприклад наполегливість в досягненні поставленої мети, здатність до терпіння на тлі втоми і втоми.Їх відрізняє висока цілеспрямованість, у них посилено формується моральний компонент волі (здійснення вчинків відповідно до норм суспільства і навколишнього середовища). Однак у дівчат знижується сміливість, що створює певні труднощі у фізичному вихованні.

    Старшокласники відрізняються за типами темпераменту, в основі яких лежать відкриті І.П. Павловим поєднання властивостей нервової системи: сила, рухливість, врівноваженість. Тому пропонувати домашні завдання треба з урахуванням типу темпераменту. Класичні типи темпераменту це сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік (В.І. Лях, 1997).

    Сангвінік (в основі лежить сильний, урівноважений і рухливий тип нервової системи) відрізняється великою активністю, енергією, має високу працездатність. Майже завжди знаходиться в бадьорому настрої. Його емоційний стан адекватно ситуації, стійко. Він швидко засвоює і перебудовує рухові навички, легко пристосовується до нових обставин, може швидко перемикатися з однієї роботи на іншу. Однак він часто проявляє надмірну енергію, може, не освоївши до кінця одну вправу, переходити до іншого. При навчанні та розвитку фізичних здібностей сангвініка доцільно користуватися частіше ігровим і змагальним методами, включати елементи новизни і достатньої складності вправ, щоб підтримати мотивацію на відповідному рівні. Результати на змаганнях у сангвініків, як правило, вище, ніж на тренуваннях.

    Холерик (сильний, неврівноважений, рухливий тип) може довго виконувати складне (і навіть небезпечне) фізична вправа, що викликає у нього інтерес, але не любить монотонної роботи, не хоче копітко працює над вдосконаленням техніки. У нього зазвичай швидка, виразна мова і міміка. Однак холерик нерідко відрізняється непослідовністю, мінливістю настроїв і почуттів, залежністю реакцій від зовнішніх, тимчасових вражень. Його відрізняє нестриманість, нетерплячість, незібраність, а часом йому зраджує і самовладання. Ці негативні властивості можна нівелювати за допомогою постійної роботи над собою, особливо при виконанні цікавою і важкої роботи, де холерикові часом не буває рівних. Змагальні результати холерика нестабільні через їх неврівноваженості.

    Флегматик (сильний, урівноважений, інертний тип) відрізняється стриманістю, зібраністю, терплячістю, організованістю, самовладанням. У поведінці він орієнтований на тверді наміри, а не на випадкові спонукання і настрою. Він може довго і копітко працює над освоєнням складної техніки прийому, але повільно переключається з одного виду фізичних вправ на інший. Його часто доводиться налаштовувати на більш високий ритм роботи. Перед змаганням йому потрібна більш тривала розминка. Змагальні результати у флегматика стабільні і часто вище, ніж на тренуваннях.

    Меланхолік (слабкий тип) відрізняється високою чутливістю, здатністю тільки диференціювати параметри рухів, високим тактичним чуттям. Його легко навчати рухам. З іншого боку, меланхолікові властива невпевненість в своїх силах, боязкість, зайва тривожність в силу високої чутливості нервової системи. Тому результати виступу на змаганнях у нього часто нижче, ніж на тренуваннях.

    Як видно, в кожному типі темпераменту є як позитивні, так і негативні властивості. Завдання вчителя, спираючись на позитивні властивості, нівелювати негативні, враховувати їх при навчанні, розвитку, вихованні школярів, при підготовці домашніх завдань. Наприклад, при навчанні, а також при розвитку фізичних здібностей холериків і сангвініків краще користуватися ігровим і змагальним методами, а для флегматиків і меланхоліків кращий ефект дає повторний метод з постійно зростаючими вимогами.

    1.4 Способи перевірки домашніх завдань

    Перевірка домашніх завдань - це суттєвий і діючий "канал", що зв'язує домашню роботу на уроці, що допомагає об'єднати їх в єдиний навчально-виховний процес.

    У практиці зустрічаються різні способи перевірки домашніх завдань:

    Фронтальна перевірка, так можна перевіряти нескладні вправи ранкової гімнастики, деякі акробатичні елементи і вправи, спрямовані на підвищення рівня фізичної підготовленості школярів, для розвитку основних м'язових груп;

    Вибіркова перевірка, коли перевіряється виконання домашніх завдань окремими учнями, її можна проводити по ходу уроку, не зупиняючи навчального процесу, або спеціально звернути увагу всіх хлопців на помилки і позитивні сторони при виконанні вправ домашніх завдань окремими учнями;

    Перевірка в парах, при цьому кожен учень оцінює виконання домашнього завдання у свого товариша;

    Колективна перевірка - виконання домашнього завдання одним з учнів або кожним учнем, оцінює весь клас;

    Перевірка домашніх завдань відповідальним за це школярем, наприклад фізоргом або старшим у відділенні і т.п.

    Даючи домашні завдання, вчитель фізичної культури повинен вказати терміни їх перевірки, роз'яснюючи, що тільки при свідомому виконанні можна досягти відчутних результатів.

    Після літніх канікул вже на 2-3 уроках учні проходять контрольне тестування, визначаючи вихідний рівень підготовки кожного учня. Ставимо завдання підвищити показники рухової підготовленості, не допустити зниження їх рівня. Потім домашні завдання перевіряємо в середині кожного календарного місяця, на це, вчитель фізичної культури Бурцев В.І. (2000) відводить один урок.

    При перевірці виявляються не тільки результати самостійної роботи учня при виконанні домашніх завдань, а й плоди його праці на уроках. При проведенні результатів найголовніше, щоб був помітний позитивний зсув у розвитку рухових якостей.

    Результати перевірок домашніх завдань, пише вчитель фізичної культури Бурцев В. І показують, що до кінця навчального року рівень рухової підготовленості учнів значно збільшується.

    У 4-6 класах для контролю за виконанням домашніх завдань необхідно залучати батьків. Для чого на батьківських зборах слід познайомити їх з вимогами, що пред'являються до самостійної роботи їхніх дітей, розповісти, чим вони можуть їм допомогти, які санітарно-гігієнічні умови і умови безпеки необхідно дотримуватися при виконанні домашніх завдань.

    У деяких школах однієї з форм перевірки виконання учнями домашніх завдань є змагання із загальнофізичної підготовки. Так, наприклад, в школі №49 м.Києва, пише вчитель фізичної культури Козетов І.І. (1989) змагання проводяться в два етапи.

    Перший - складання контрольних нормативів в класах з елементів загальної фізичної підготовки, підготовка до проведення внутриклассная змагань. Проводяться ці змагання на уроках фізичної культури.

    Другий етап - особисто-командна першість школи. Спочатку цього етапу кожен учень 4-11 класів отримує контрольний норматив (домашнє завдання) з багатоборства (5 видів) загальної фізичної підготовки.

    Цей норматив він повинен виконати в кінці третьої чверті (під час перевірки домашніх завдань другої і третьої чверті). За основу береться сума, яку учень набрав у минулому році за виконання п'яти всіх нормативів. За здачу цих нормативів учень отримує оцінку, яка впливає на оцінку за чверть.

    2. Методи, організація і результати дослідження

    Серед різних фізичних вправ, що сприяють всебічному фізичному розвитку, провідна роль належить вправ легкої атлетики. Різні види бігу, стрибків і метань входять складовою частиною в кожен урок фізичної культури, а куплені під час занять рухові якості (витривалість, сила, швидкість, спритність, гнучкість) і рухові навички широко застосовуються як у трудовій діяльності, так і у військовій справі. Легка атлетика доступна всім, вона не вимагає складних пристосувань і устаткування; наприклад, займатися бігом можна на будь-якому майданчику, в будь-який час року. Важливе місце вправ легкої атлетики відводиться в шкільних спортивних секціях. Грунтовна легкоатлетична підготовка дозволяє досягти успіхів у багатьох інших видах спорту.

    Вправи легкої атлетики добре розвивають основні м'язові групи, сприяють формуванню правильної постави, дозволяють регулювати вагу тіла, стимулюють збільшення довжини кісток, що позитивно впливає на зростання учнів. Постійні заняття видами легкої атлетики загартовують волю школяра, виховують вміння долати труднощі, виробляють цілеспрямованість. Знаючи результати впливу легкоатлетичних вправ на організм учнів, можна цілеспрямовано впливати на їх фізичний розвиток (Марков А.Я., Масленніков А.В., 2000).

    Урочний час, як усім відомо, дуже короткий. І його завжди не вистачає. Тому, більше п'ятнадцяти років тому в нашій школі №1252 Північного округу Москви ми стали впроваджувати домашні завдання з фізичної культури для виконання їх в позаурочний час з метою підвищення рівня фізичної підготовленості учнів, прищеплення звички до самостійних занять фізичними вправами. З тих пір пророблена (Межуєв В.Г., 1996) велика робота по складанню поурочних планів з комплексами по чвертях, що дозволило давати домашнє завдання не від випадку до випадку, а систематично, з організованою їх перевіркою.

    Головне в домашніх завданнях - навчити учнів займатися самостійно для зміцнення свого здоров'я, вдосконалення свого тіла.

    Учитель фізичної культури, Заостровская середньої школи, Приморського району, Архангельської області Бурцев В.І. (2000) пише, що в їхній школі протягом ряду років проводяться спостереження за зміною результатів, що показуються учнями при виконанні домашніх завдань. Школярі самі стежать за динамікою зростання своїх показників від чверті до чверті, від класу до класу, порівнюють досягнуті результати, бачать, чого вони домоглися. Від вчителя фізичної культури вони отримують консультації та рекомендації з будь-якого їх питання.

    Для перевірки тверджень, що домашні завдання є цінним засобом підвищення рівня фізичної підготовленості, ми вирішили протягом навчального року давати домашні завдання 8-а класу с. ш. №78 м Хабаровська, які спрямовані на досягнення і підтримання оптимального рівня розвитку рухових якостей.

    Як рекомендує вчитель фізичної культури Бурцев В.І. (2000) Заостровская середньої школи для успішного виконання домашніх завдань необхідно:

    А) домогтися, щоб учні знали вимоги навчальної програми і рівні розвитку основних рухових якостей, які вони повинні врахувати в своєму віці;

    Б) переконати учнів в практичну користь домашніх завдань як необхідного доповнення до уроків фізичної культури;

    В) зацікавити школярів даними їм домашніми завданнями;

    Г) навчити учнів самоконтролю при їх виконанні;

    Д) обов'язково повідомляти учням терміни перевірки домашніх завдань;

    Е) грунтовно вивчити з учнями на уроках матеріал домашніх завдань.

    Основні вимоги до домашніх завдань: цілеспрямованість змісту, простота і доступність вправ, забезпечення систематичного контролю і самоконтролю за допомогою розроблених нормативів. Для самоконтролю, наприклад, можна використовувати щоденникові записи.

    2.1 Методи дослідження

    1. Аналіз науково-методичної літератури.

    2. Аналіз педагогічного досвіду.

    3. Педагогічні спостереження.

    4. Педагогічні тестування.

    5. Педагогічний експеримент.

    6. Методи математичної статистики.

    2.2 Ефективність застосування домашніх завдань на уроках фізичної культури

    У вересні 2001 р нами були протестовані учні 8 а класу по тестах, які входять в комплексну програму фізичного виховання учнів 1-11 класів (В.І. Лях, 1996), (Таблиця 1).

    За списком в цьому класі 23 учнів, з них 5 учнів займаються в спеціальній медичній групі, один - на домашньому навчанні.Всього тестування пройшло 17 осіб, з них 8 дівчаток і 9 хлопчиків.


    Таблиця 1

    Рівень фізичної підготовленості учнів 13-14 років (по Ляху В.І., 1996)

    фізичні здібності контрольні управління рівень
    хлопчики дівчатка
    координаційні Човниковий біг 3 х 10 м, с. Низ. Пор. Вис. Низ. Пор. Вис.
    9.0 8.7 - 8.3 8.0 9.9 9.4 - 9.0 8.6
    швидкісні Біг на 30 м., С. 5,8 5.5 - 5.1 4.7 6.1 5.9 - 5.4 4.9
    Швидкісно-силові Стрибок в довжину з місця, см. 160 180-195 210 145 160-180 2000
    силові Підтягування з вису на високій перекладині, кількість разів (хлопчики); на низькій перекладині ізвіса лежачи (дівчата) 2 6 - 7 9 5 13 - 15 17
    витривалість 6 біг, м. 1050 1200 - 1300 1450 850 1000 - 1150 1250

    За даними (табл.1) видно, що у чотирьох учнів високий рівень фізичної підготовленості, у дев'яти - середній рівень і низький - у чотирьох учнів (табл.2, Додаток 1).

    Таблиця 2

    Рівень фізичної підготовленості в учнів 8 класу с. ш. №78 м Хабаровська - вересень 2001 р

    рівень ФП кількість хлопчиків кількість дівчаток
    низький 4 -
    середній 4 5
    високий 1 3

    На початок навчального року за результатами, які показали учні, були вирахувані середні величини по кожному тесту (таблиця 3).

    Для цього використовуємо формули:

    r = (Vmax- Vmin) / K

    n - кількість хлопчиків, дівчаток.

    Коефіцієнт К для обчислення середнього квадратичного відхилення (табл.4)

    Таблиця 4

    Коефіцієнт К для обчислення середнього квадратичного відхилення по амплітуді варіаційного ряду

    0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
    0 - - 1,13 1,69 2,06 2,33 2,53 2,70 2,85 2,97
    10 3,08 3,17 3,26 3,34 3,41 3,47 3,53 3,59 3,64 3,69
    20 3,74 3,78 3,82 3,86 3,90 3,93 3,96 4,00 4,03 4,06
    30 4,09 4,11 4,14 4,16 4, 19 4,21 4,24 4,26 4,28 4,30
    40 4,32 4,34 4,36 4,38 4,40 4,42 4,43 4,45 4,47 4,48

    Середні величини показників рівня фізичної підготовленості на початку дослідження.

    Таблиця 3.

    хлопчики дівчатка
    п = 9 п = 8
    1. Координаційні здібності

    Х1 ± m1

    Х1 = 8,7

    r = (Vmax- Vmin) / K; К9 = 2,97

    r = (9,9 - 7,9) / 3,17 = 0,63

    m1 = r / √n = 3,63 / 3,31 = 0, 19

    Х1 = 8,7 ± 0, 19

    Х1 ± m1

    Х1 = 9,1

    r = (Vmax- Vmin) / K; К8 = 2,85

    r = (9,6 - 8,6) / 2,85 = 0,35

    m1 = r / √n = 0,35 / 2,82 = 0,12

    Х1 = 9,1 ± 0,12

    2. Швидкісні здібності

    Х1 ± m1

    Х2 = 5,34

    К9 = 2,97

    r = (6,5 - 4,6) / 3,17 = 0,59

    m1 = 0,59 / 3,31 = 0,17

    Х1 = 5,34 ± 0,17

    Х1 ± m1

    Х1 = 5,37

    К8 = 2,85

    r = (6,1 - 4,7) / 2,85 = 0,49

    m2 = 0,49 / 2,82 = 0,17

    Х1 = 5,37 ± 0,17

    3. Швидкісно-силові здібності

    Х1 ± m1

    Х2 = 183,36

    К9 = 2,97

    r = (2,15 - 1,35) / 3,17 = 0,25

    m1 = 0,25 / 3,31 = 0,07

    Х1 = 183,36 ± 0,07

    Х1 ± m1

    Х1 = 188,37

    К8 = 2,85

    r = (2,05 - 1,64) / 2,85 = 0,14

    m1 = 0,14 / 2,82 = 0,04

    Х1 = 188,37 ± 0,04

    4. Силові здібності

    Х1 ± m1

    Х2 = 4,0

    К9 = 2,97

    r = (9 - 0) / 3,17 = 2,83

    m1 = 2,83 / 3,31 = 0,85

    Х1 = 4,0 ± 0,85

    Х1 ± m1

    Х1 = 16,0

    К8 = 2,85

    r = (18 - 13) / 2,85 = 1,75

    m1 = 1,75 / 2,82 = 0,62

    Х1 = 16,0 ± 0,62

    5. Витривалість

    Х1 ± m5

    Х5 = 1209,09

    К9 = 2,97

    r = (1500 - 800) / 3,17 = 220,8

    m5 = 220,8 / 3,31 = 66,7

    Х1 = 1209,09 ± 66,7

    Х1 ± m1

    Х1 = 1218,75

    К8 = 2,85

    r = (1300 - 1100) / 2,85 = 70,1

    m1 = 70,1 / 2,82 = 24,8

    Х1 = 1218 ± 24,8

    Двох уроків фізичної культури на тиждень явно недостатньо для задоволення рухових потреб школярів, як би не була висока моторна щільність уроків. А адже формування "здорових" опорно-рухового апарату і внутрішніх органів дитини вимагає не менше двогодинної активної фізичної діяльності щодоби (І.А. Соловйова, 2000). Значить, необхідні домашні завдання з фізичної культури. Тому ми розробили комплекси домашніх завдань з фізичної культури, з огляду на всі рівні фізичної підготовленості учнів. Ці комплекси використовувалися учнями з вересня по квітень 2002 року.

    Однак сьогоднішнє матеріальне становище шкіл і більшості учнів не дає їм можливості придбати потрібний інвентар і обладнати спортивні майданчики для повноцінного виконання домашніх завдань. В нашій складній ситуації слід виходити з "нульового" варіанту, який не вимагає нічого, крім елементарних знань і бажання підвищити рівень своїх фізичних даних. Цим вимогам відповідає методика кругового тренування, матеріалами для якої служать в основному технічно нескладні вправи, в більшості своїй мають ациклічний структуру. Їм надають циклічний характер шляхом серійних злитих повторень. Повнота рухів дозволяє повторювати їх багато разів, а самі рухи підбирають за спеціальною схемою так, щоб забезпечити послідовне вплив на основні м'язові групи і дати достатнє навантаження на всі внутрішні органи (І.А. Соловйова, 2000).

    Не варто також забувати, що повторна навантаження на наступній станції не повинна задіяти з великою інтенсивністю групи м'язів несли на попередній станції максимальне зусилля. Нагадаємо, що "основу кругового тренування складають багаторазове виконання приписаних рухів, дій в умовах точного дозування навантаження і точного порядку її зміни і чергування з відпочинком. Це відзначає метод строго регламентованого вправи від ігрового і змагального методів, для яких характерні лише приблизні регулювання і лише приблизна програма дій "(І. Соловйова, 2000). При застосуванні кругового тренування на заняттях необхідно суворо індивідуалізоване підбирати навантаження, що відповідає рівню здібностей і фізичної підготовленості кожної дитини.

    Восени заняття, як правило, проводять на свіжому повітрі, і вони присвячені легкої атлетики та контрольному тестування. Тому домашні завдання ми дали не в комплексі, а з чіткою цільовою установкою. Наприклад: "На наступному тижні залік з бігу на 1000 м., Тому постарайтеся навчитися пробігати в повільному темпі дистанцію приблизно такий же і більшої довжини без переходу на крок, почавши з 5 хвилин і додаючи щодня по 1 хвилині. Намагайтеся контролювати своє дихання і больові відчуття в області правого підребер'я. Пам'ятайте, що біль виникає через натренованістю вашої печінки і постарайтеся акцентувати увагу на диханні саме для профілактики неприємних відчуттів ".

    Таким же чином хлопці готувалися самостійно до бігу на короткі дистанції, відпрацьовуючи низький старт і стартове прискорення до 30 метрів, до метання тенісного м'яча або стрибків у довжину. Метання здійснюють тільки в ціль, так як це розвиває окомір, почуття дистанції, точність рухів. Особлива вимога до техніки метання: стежити невідривно за вильотом та польотом снаряда. Стрибкові вправи здійснювалися серіями по 8-12 стрибків через 2-3 хвилини відпочинку.

    Зберігаються вимоги до поставі під час бігу і ходьби (А.К. Атаєв, 1983).

    В кінці жовтня заняття з фізичної культури були перенесені в спортивні зали. Для прогулянок після уроків часу залишається все менше - темніє рано, теплий одяг сковує рухи, і рухова активність різко знижується. Довгий період до весни необхідно заповнити додатковими заняттями, що дозволяють не тільки відшкодувати дефіцит рухової активності, але і постаратися витягти з завдань додому максимальну допомогу для цілеспрямованого розвитку фізичних якостей учнів. Саме тому ми погоджуючись з думкою вчителя фізичної культури, школи№1056 р Москви, Соловйової І.А. (2000) запропонували кругову тренування при виконанні домашніх завдань, найбільш прийнятно використовувати з листопада по квітень включно.

    Ось приблизний комплекс для домашніх завдань, який ми запропонували учням 8 а класу с.ш. №78 м Хабаровська.

    Комплекси для домашніх завдань. Учитель фізичної культури пропонує учневі "Скорочений коло", легкий, середньої важкості і важкий, залежно від того, як фізично підготовлений учень і фізично розвинений. Якщо учень має високий рівень фізичної підготовленості, то він вибирає важкий коло пропонованих вправ. Якщо в учня низький рівень фізичної підготовленості, то йому можна запропонувати "скорочений коло", легкий.

    "Скорочений коло", легкий.

    1. згинання та розгинання рук в упорі стоячи біля стіни.

    2. У сів з прямими ногами - нахили тулуба вперед і назад в положення лежачи на спині.

    3. Випади вправо і вліво з нахилом, додатково пружинячи.

    4. Стоячи ноги нарізно, руки в сторони - нахили вперед прогнувшись.

    Середньої складності.

    1. згинання та розгинання рук в упорі лежачи.

    2. Вправа "складаний ніж".

    3. Глибокі присідання.

    4. З стійки ноги нарізно - глибокий нахил тулуба (голова між ногами).

    Важкий.

    1. згинання та розгинання рук в упорі лежачи, шкарпетки на підвищеній опорі (стілець).

    2. Сивий кутом (спираючись тільки на сідниці):

    а) розведення ніг в сторони і зведення,

    б) згинання ніг, підтягуючи коліна до грудей, і випрямлення,

    в) розведення та зведення ніг зі схрещеними.

    3. Присідання на одній нозі.

    4. З основної стійки - нахили тулуба з поворотами (при випрямленні - мах ногою назад, поперемінно).

    Також вчитель пропонує варіанти виконання комплексів.

    Кожна вправа виконується однією серією до 30 разів. Після кожної серії слід пауза від 1 до 2 хвилин. Пульс в цей час повинен знизитися, щонайменше, до 120 уд / хв. Навантаження підвищується повторенням завдання до 3 разів.

    Кожна вправа виконується трьома серіями по 10 повторень в кожен. Після кожної серії слід 1-хвилинну перерву. Якщо, незважаючи на максимальне зусилля, виявляється менше 10 повторень, то одне і те ж вправу слід спробувати виконувати 3 серіями підряд можливо частіше. Перерва між серіями в цьому випадку становить не менше 1 хвилини.

    Використовуючи кругову тренування, не варто забувати, що це лише один із способів розвитку рухових якостей і навичок самостійного застосування навантаження. Не можна замикатися тільки на оцінках та виконанні нормативів. Якщо хлопці зі слабким фізичним розвитком, завдяки своїм регулярним виконанням домашніх завдань, починає поліпшувати показники, то зароблена оцінка "5" за прогрес в особистих досягненнях з моральної точки зору також правомірна, як і така ж оцінка, виставлена ​​учневі з відмінними даними, який відпрацював на надпрограмні результат (І.Л. Соловйова, 2000). Необхідний стимул до самовдосконалення. Будь-який з нас - неповторна індивідуальність, і все ж слабких і сильних фізично людей об'єднує безмежність процесу самопізнання і самовдосконалення.

    При правильно розробленому теоретичному базисі і умінні застосовувати свої знання на практиці кожна дитина, виконуючи домашнє завдання, при відомій частки самолюбства і завзятості в змозі досягти високих показників у розвитку своїх вольових і фізичних якостей. І саме кругова тренування як ефективний і доступний засіб може допомогти у вирішенні цього завдання.

    Так само пропонували домашні завдання окремими комплексами.

    Комплекс 1.

    Для розвитку сили, гнучкості, спритності, балансування в різних позах доцільно використовувати найпростіші акробатичні вправи, добре освоєні на уроках і доступні для виконання в домашніх умовах. Акробатичні вправи найкраще виконувати під музику, яка створює гарний настрій, знижує відчуття втоми.

    У кожній з семи груп вправи, пропонує майстер спорту СРСР, Коркіна О.В. (1997) розташовані по наростаючій складності. Залежно від віку та підготовленості учнів на будинок треба ставити 1-2 вправи з 3-7 різних груп, поступово підвищуючи їх складність і кількість (рис.1).

    1. Махи ногами, неповні і повні шпагати. На будинок задають для збільшення рухливості в тазостегнових суглобах. Махи здійснюють з поступовим збільшенням амплітуди і швидкості виконання, правою і лівою ногою, у всіх трьох напрямках. Зазвичай роблять 2-3 підходи з кількістю махів 5-10. Для більш високого піднімання ноги махи краще виконувати у опори - стілець, стіна, стіл (рис.1, а, б, в). Шпагати: правою, лівою, прямий - по 2-4 підходу з фіксацією до 5 секунд або з пружними похитування (рис.1, г, д).

    2. Упори сприяють зміцненню м'язів рук і плечового пояса. Віджимання (згинання та розгинання рук) в упорі лежачи (рис.2, а) виконують з випрямленою тілом, повільно, доводячи число повторень до 5-10. Потім той же, але з широко розведеними руками; з перенесенням ваги тіла на одну руку; в швидкому темпі; з підстрибування на руках; з бавовною руками; поставивши ноги на піднесення (рис.2, б).

    Упори лежачи з переходом на одну руку теж виконують різні: піднімання руки вперед-вгору (рис.2, в); в сторону з поворотом на 90 градусів (рис.2, г); спираючись на одну ногу, злегка піднімаючи іншу (рис.2, г). Число повторень довести до 4-6.

    Упори на руках: зігнувши ноги до грудей між двома табуретками або стільцями (рис.2, д); той же кутом (рис.2, е); випроставшись на спинках двох стільців (рис.2, ж). Число повторень довести до 4-6.

    3. Рівноваги в різних позах. Виконують по 3-5 разів на правій і лівій нозі, доводячи фіксацію до 3-5 сек .: спираючись на руку і коліно (рис.3, а); "Високе" (рис.3, б); піднявши ногу вперед до горизонталі і вище (рис.3, в); "Ластівка" (рис.3, г); сидячи кутом (рис.3, д); в приседе на одній (рис.3, е); "Фронтальне" із захопленням ноги під п'яту (рис.3, ж); із захопленням ноги за гомілку або коліно (рис.3, з).

    4. Нахили і прогинання. Використовуються для зміцнення м'язів тулуба і розвитку гнучкості хребта: напівміст з опорою (рис.4, а); прогинання в упорі лежачи (рис.4, б); нахил назад, стоячи на колінах, до опори руками об гомілки (рис.4, в); "Кільце" однієї і двома в упорі лежачи (рис.4, г); напівміст, стоячи на колінах (рис.4, д); і стоячи; пригибание в міст з положення лежачи на спині (рис.4, е); похитування вперед і назад в положенні міст. Число повторень 2-6. Нахили назад і прогинання чергувати з нахилами вперед, виконуючи їх по 2-4 рази. Варіанти: сидячи з з'єднаними ногами (рис.4, ж); сидячи ноги нарізно (рис.4, з); стоячи, з'єднавши ноги (рис.4, і) або ноги нарізно (на ширині плечей або розводячи їх якомога ширше).

    5. Стойки. Виконують для зміцнення м'язів рук, шиї, тулуба: на лопатках, зігнувши ноги, з випрямленням їх поле фіксації (рис.5, а); опускання і піднімання випрямлених ніг в стійці на лопатках (рис.5, б); стійка на голові і руках, зігнувши ноги, біля стіни (рис.5, в) з киснем її тазом, а потім і без торкання; то ж, повільно розгинаючи ноги вгору до повного випрямлення і закріплення всього тіла (рис.5, г); "Напівстійкого" з опорою колінами зігнутих ніг і напівзігнуті руки (рис.5, д); стійка на передпліччях, спираючись головою об долоні, повернені вгору (рис.5, е). Стійки фіксують протягом 2-5 сек. За 3-6 разів.

    6. Нахил в бік, згинаючи опорну ногу і піднімаючи в сторону (можливо вище) вільну, до опори долонею об підлогу (Рис.6, а), потім слід поштовх рукою і випрямлення в стійку ноги нарізно, руки в сторони. Виконувати в обидві сторони, домагаючись прямолінійності, свободи нахилу, впевненого поштовху і випрямлення і т.п.

    Розведення ніг в сторони (можливо ширше) без нахилу вперед, утримуючи руки в сторони (Рис.6, б).

    Стійка махом біля стіни з широкого кроку випаду до торкання стіни однієї (Рис.6, в) або обома ногами. Виконувати з правої і лівої ноги до визначення, з якої ноги зручніше починати вправу і виходити в стійку. Стійка біля стіни - випрямлена, з з'єднаними ногами, з подальшим розведенням ніг в сторони (Рис.6, г). Стійки повторюють від 2 до 6 разів.

    7. Вправи для розвитку стрибучості. Підскоки: на одній нозі, утримуючи іншу в високо піднятому зігнутому положенні, руки на поясі або в сторони (рис.7, а); то ж, з півкроку і з малим просуванням вперед; то ж, піднявши вільну ногу назад, руки в сторони (рис.7, б); то ж з півкроку вперед (під час підскоків стежити за поставою і відтягувати шкарпетки).

    Стрибки з полуприседа: виструнчившись, а потім прогнувшись в польоті, з приземленням в полуприсед, руки вгору - в сторони (рис.7, в) - стрибок виконувати можливо вище, а приземлятися м'яко, безшумно, з шкарпеток на всю стопу; то ж з повтором на 90 і 180 градусів; то ж, групуючи в польоті або розводячи ноги нарізно (рис.7, г).

    Є такі учні, які мають високий рівень фізичної підготовленості по координаційним, швидкісним, швидкісно-силових здібностей, у них відмінна витривалість, але силові здібності у них на середньому рівні. І тому ми пропонуємо таким учням наступний комплекс.

    Комплекс 2.

    Вправи для розвитку сили рук і плечей.

    1. З о. с. - нахил вперед, торкнутися руками підлоги і, переступаючи руками по підлозі, прийняти упор лежачи, потім, переступаючи руками назад, повернутися в і. п. Ноги в колінах не згинати.

    2. згинання та розгинання рук в упорі лежачи, руки на стільці.

    3. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи (хлопчики). Тулуб тримати прямо.

    4. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи, ноги на стільці (хлопчики). Це важке вправу можна виконувати після того, як ви будете достатньо підготовлені.

    5. Підтягування у висі лежачи. Для цієї вправи можна покласти палицю на сидінні двох стільців або зробити перекладину в дверному отворі.

    6. У положенні лежачи на спині розведення рук з гантелями в сторони, піднімання прямих рук вперед.

    Комплекс 3.

    Розвивайте витривалість.

    Найпростіше і корисне засіб розвитку витривалості - уповільнений біг. Треба вибирати таку швидкість бігу, щоб вільно і ритмічно дихати носом. Якщо доводиться дихати і через рот, швидкість бігу треба знизити. На перших тренуваннях довжина дистанції може бути 800-1000 м. Якщо ви дуже втомилися, то пройдіть 100-200 м. Кроком, відновіть дихання. Поступово довжина дистанції збільшується. Через 1-2 місяці можна довести її для хлопчиків 13-14 років - до 2600-2800 м., А для дівчаток 13-14 років - до 2000-2200 м.

    Для того, щоб було цікавіше, бігати можна по пересіченій місцевості з подоланням перешкод: неглибоких і нешироких ям, які можна перестрибнути або обійти, ровів (канав), піщаних місць. Цей біг називається кросом. Перешкода найкраще долати стрибком, напригіваніем або наступаючи на нього. Підбігаючи до канави, слід за 5-8 м. До неї збільшити швидкість бігу, розрахувавши кроки так, щоб при стрибку відштовхнутися найсильнішої ногою.

    Розвитку витривалості і одночасно швидкості та стрибучості допомагають такі вправи зі скакалкою. На початку виконання стрибків з скакалкою не повинно перевищувати 40-50 с для школярів 13-14 років. Через кожні 3-4 заняття можете збільшувати час вправи на 10 с і, таким чином, поступово доведіть тривалість стрибків до 1,5-2 хв. (Лях В.І., Мейксон Г.Б., Кофман Л.Б., 1998).

    До кінця навчального року ми вдруге оцінили рухову підготовленість учнів за тими ж тестів (таблиця 1) і порівняємо результати з тими, які були отримані у вересні.

    За даними (таблиці 5) видно, що у дев'яти учнів високий рівень фізичної підготовленості, і у восьми - середній рівень. У порівнянні з вереснем ми не спостерігаємо учнів, які б показали низький рівень фізичної підготовленості. При цьому середній рівень збільшився у одного обстежуваного, а в високий рівень перейшло три хлопчики і дві дівчинки (таблиця 5, Додаток 2).

    Таблиця 5

    Рівень фізичної підготовленості в учнів 8 класу с.ш. №78 м Хабаровська - квітень 2002 р

    рівень ФП кількість хлопчиків кількість дівчаток
    низький - -
    середній 5 3
    високий 4 5

    У квітні за результатами, які показали учні, були вирахувані середні величини по кожному тесту (табл.6).

    Середні величини показників рівня фізичної підготовленості в кінці дослідження.

    Таблиця 6

    хлопчики дівчатка
    n = 9 n = 8
    I Координаційні здібності

    Х2 ± m2

    Х2 = 8,35

    r = (Vmax- Vmin) / K; К9 = 2,97

    r = 0,26

    m2 = r / √n = 0,08

    Х2 ± m2 = 8,35 ± 0,08

    Х2 ± m2

    Х2 = 8,7

    r = (Vmax- Vmin) / K; К8 = 2,85

    r = 0,21

    m2 = r / √n = 0,07

    Х2 ± m2 = 8,7 ± 0,07

    2. Швидкісні здібності

    Х2 ± m2

    Х2 = 5,08

    r = 0,3

    m2 = 0,1

    Х2 ± m2 = 5,08 ± 0,1

    Х2 ± m2

    Х2 = 5,08

    r = 0,31

    m2 = 0,11

    Х2 ± m2 = 5,08 ± 0,11

    3.Швидкісно-силові здібності

    Х2 ± m2

    Х2 = 200,5

    r = 9,4

    m2 = 3,1

    Х2 ± m2 = 205,5 ± 3,1

    Х2 ± m2

    Х2 = 200,2

    r = 7,01

    m2 = 2,5

    Х2 ± m2 = 200,2 ± 2,5

    4. Силові здібності

    Х2 ± m2

    Х2 = 7,77

    r = 2,02

    m2 = 0,67

    Х2 ± m2 = 7,77 ± 0,67

    Х2 ± m2

    Х2 = 20,8

    r = 1,75

    m2 = 0,62

    Х2 ± m2 = 20,8 ± 0,62

    5. Витривалість

    Х2 ± m2

    Х2 = 1444,4

    r = 84,1

    m2 = 28,03

    Х2 ± m2 = 1444,4 ± 28,03

    Х2 ± m2

    Х2 = 1262,5

    r = 52,6

    m2 = 18,7

    Х2 ± m2 = 1262,5 ± 18,7

    Таблиця 7

    Зміни показників рухових здібностей учнів 13-14 років (вересень 2001 - квітень 2002 р)

    хлопчики дівчатка
    вересень Квітень вересень Квітень
    1. Координаційні здібності

    Х1 ± m1

    п = 9

    8,7 ± 0,15

    Х2 ± m2

    п = 9

    8,35 ± 0,08

    Х1 ± m2

    п = 8

    9,1 ± 0,13

    Х2 ± m2

    п = 8

    8,7 ± 0,007

    t = 2,05

    Р <0,05

    t = 2,85

    Р <0,01

    2. Швидкісні здібності

    Х1 ± m1

    п = 9

    5,4 ± 0,14

    Х2 ± m2

    п = 9

    5,08 ± 0,1

    Х1 ± m1

    п = 8

    5,3 ± 0,17

    Х2 ± m2

    п = 8

    5,08 ± 0,11

    t = 1,88

    Р> 0,05

    t = 1,04

    Р> 0,05

    3. Швидкісно-силові здібності

    Х1 ± m1

    п = 9

    185,2 ± 5,8

    Х2 ± m2

    п = 9

    205,5 ± 3,1

    Х1 ± m1

    п = 8

    188,3 ± 5,1

    Х2 ± m2

    п = 8

    200,2 ± 2,5

    t = 3,1

    Р <0,01

    t = 2,09

    Р <0,05

    4. Силові здібності

    Х1 ± m1

    п = 9

    3,88 ± 1,01

    Х2 ± m2

    п = 9

    7,77 ± 0,67

    Х1 ± m1

    п = 8

    16 ± 0,62

    Х2 ± m2

    п = 8

    20,8 ± 0,62

    t = 3,2

    Р <0,01

    t = 5,51

    Р <0,001

    5. Витривалість

    Х1 ± m1

    п = 9

    1222,2 ± 67,3

    Х2 ± m2

    п = 9

    1444,4 ± 28,03

    Х1 ± m1

    п = 8

    1218,7 ± 25,03

    Х2 ± m2

    п = 8

    1262,5 ± 18,7

    t = 3,04

    Р <0,01

    t = 1,4

    Р> 0,05

    Порівнюючи показники фізичної підготовленості учнів 13-14 років (табл.3) і (табл.6) можна зробити наступний висновок (таблиця 7). Достовірні зрушення ми спостерігаємо в розвитку координаційних здібностей (3 х 10 м), у хлопчиків було: 8,7 +, - 0,15 в квітні ми отримали 8,35 +, - 0,08, t = 2,05, де Р <0,05. Та ж картина спостерігається у дівчаток: у вересні було 9.1 +, - 0,13, до кінця експерименту зареєстровано 8,7 +, - 0,007, t = 2, 85, Р <0,01 (Додаток 3).

    У розвитку швидкісно-силових здібностей (стрибок у довжину з місця), у хлопчиків було: 185,2 +, - 5,8, в квітні ми отримали 205,5 +, - 3,1, t = 3,1, де Р <0,01. У дівчаток ми спостерігаємо ту ж картину: у вересні було 188,3 +, - 5,1, в квітні 200,2 +, - 2,5, t = 2, 09, Р <0,05 (Додаток 3). У розвитку силових здібностей (підтягування), у хлопчиків було: 3,88 +, - 1,01, в квітні 7,77 +, - 0,67, t = 3,2, де Р <0,01. У дівчаток у вересні було: 16 +, - 0,62, в квітні 20,8 +, 1 0,62, t = 5,51, Р <0,001.

    Що стосується швидкісних здібностей (30 м), то незалежно від статі дітей достовірних зрушень не виявляється, так у хлопчиків на початку дослідження 5,4 +, - 0,14 в кінці 5,08 + 0,1, t = 1,88, Р> 0,05. У дівчаток було 5,3 +, - 0,17, стало 5.08 +, - 0,11, t = 1,04, Р> 0,05 (Додаток 3). Застосовані нами домашні завдання, спрямовані на розвиток витривалості, достовірні зрушення відбулися тільки у хлопчиків, у вересні було: 1222,2 +, - 67,3, стало 1444,4 +28,03, t = 3,04, де Р <0 , 01. У дівчаток на початку дослідження 1218,7 +, - 25,03 в кінці 1262,5 +, - 18,7 ,, t = 1,4, Р> 0,05 (Додаток 3). Це можна пояснити тим, що показники витривалості у хлопчиків значно вище ніж у дівчаток.

    Таким чином, при впровадженні в навчальний процес домашніх завдань покращилися показники по всім фізичним якостям, тільки швидкісні здібності (30 м) і витривалість (6 біг) у дівчаток більшою мірою кримінальна тенденції.

    При порівнянні результатів рухової підготовленості учнів, з тими, які вони мали в вересні, можна радіти - у наявності явний прогрес. "Природно, хлопці виросли, тому стали сильніше і витривалішими" (Тайванеев Н.І., 1993). Абсолютно справедливо - в цьому є частка істини, але тільки частка. З досвіду минулих років, Тайванеев Н. І (1993) може з повною відповідальністю заявити, що через три місяці школяр в кращому випадку повторить свої травневі результати. У деяких же показники їх підготовленості погіршуватися, хоча за літо діти виростуть майже настільки, наскільки за дев'ять місяців навчання.

    І так буває щороку. Чому? Здавалося б, влітку учні, як правило, багато рухаються - грають, бігають, плавають, катаються на велосипеді - не обтяжені навчальними турботами, насичуються вітамінами.

    Справа в тому, що їх рухова активність в цей період носить головним чином мимовільний характер. Є бажання - бігають, немає - лежать, хочуть грати - грають, трохи втомилися - відпочивають. Одним словом, роблять тільки те, від чого отримують задоволення. Все правильно, для цього й існують літні канікули. Але слід пам'ятати, що розвиток обов'язково пов'язане з подоланням. Ось цього відпочиваючим школярам якраз і не вистачає, їм не вистачає цілеспрямованої фізичного навантаження. Я ні в якому разі не закликаю зарегламентувати канікулярний відпочинок наших дітей, і все-таки ...

    "Буваючи зі школярами в спортивно-трудових таборах, я помітив, що всього лише 20-хвилинна дозована зарядка дає дуже хороший ефект. Зрозуміло, що не всякий дитина захоче робити тривалу зарядку в канікули, які часто ототожнюються дітьми з можливістю повністю розслабитися, виключити всі види примусу ". Тому своїм учням учитель фізичної культури Тайванеев А.І. (1993) перед розставанням дає такі поради.

    1. Влітку, коли вільного часу у вас побільше, відмовтеся, наскільки це можливо, від міського транспорту. Побільше ходіть, а якщо поспішаєте - можна і пробігтися. Не користуйтеся ліфтом, підніматися по сходах краще стрибками, через два-три тижні.

    2. Купаючись, не обмежуйтеся зануренням і плескання в воді, кілька разів пропливаючи десяток, інший метрів, як можна швидше. Випробуйте себе: скільки ви зможете проплисти, працюючи одними руками, одними ногами; перевірте, як довго і далеко ви можете плисти, природно найсуворішим чином виконувати всі запобіжні заходи.

    3. Вийшовши з води і впавши на повний зріст на пісок з наміром позасмагати, не поспішайте закривати очі і впадати в дрімоту, зробіть кілька відносин в упорі лежачи, але так, щоб відчути після цього, як руки обважніли, налилися силою.

    4. Ви лежите на спину і поглинаєте ультрафіолетові промені. Поєднайте приємне з корисним - з'єднавши ноги, відірвіть п'яти від землі сантиметрів на 10і потримайте скільки зможете на вазі. А якщо ви соромитеся оточуючих або відпочиваючих на пляжі, краще ноги піднімати і опускати. Змусити попрацювати м'язи верхньої частини живота можна, піднімаючи голову і груди; на грузка зростає, якщо руки при цьому закласти за голову. Але знову ви повинні після цих вправ відчути на своєму животі набухання, тужавіння м'язи. Таке відчуття у вас з'явитися після достатнього числа повторень.

    Фігура не буде красивою, якщо на ваших боках "запаси жиру", якщо не розвинені косі м'язи людини. Для них вправу таке: лежачи на спині покладіть обидві ноги з права або зліва від себе, а потім перенесіть їх на іншу сторону.

    5. Якщо ви, загоряючи відпочиваєте на животі, обов'язково виконайте кілька вправ для м'язів спини. Підніміть ноги так, щоб коліна не торкалися землі, п'ять - десять секунд утримуйте цю позу або кілька разів підніміть або опустіть ноги. Потім спробуйте, не спираючись руками, відірвати від землі груди, відводячи голову назад.

    6. Під час будь-якої спортивної гри доводиться здійснювати різні стрибки і підскоки, але цього мало. Візьміть собі за правило, добре розігрівшись, після закінчення гри зробити на місці шість - вісім вистрибування вгору, стрибнути в довжину, намагаючись показати максимальний результат.

    7. Не забувайте і про розвиток гнучкості: нахилившись за чим-небудь, не згинайте ноги, а ще краще - додайте кілька пружних погойдувань, щоб нахилитися нижче. Розігрівшись, зробіть почергові помахи вперед, назад, в сторони.

    висновки

    1. На основі аналізу науково-методичної літератури виявлено, що під самостійною діяльністю розуміють сукупність дій, об'єднаних спільною метою і виконують певну суспільну функцію, а під самостійної фізкультурної діяльністю розуміють діяльність, спрямовану на досягнення фізичної досконалості індивіда.

    Діяльність по виконанню школярами завдання вчителя після уроків характеризується відсутністю безпосередньої допомоги і керівництво вчителя називається домашнім завданням.

    2. Виконання домашніх завдань з фізичної культури вирішує завдання зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку та рухової підготовленості.

    Зміст домашніх завдань повинно мати на меті переведення учнів в основну групу, якщо вони були в підготовчій, і перехід на середній або високий рівень фізичної підготовленості, якщо вони були на низькому.

    3. У практиці перевірки виконання домашніх завдань до основних способів оцінки відносять: фронтальну перевірку, вибіркову перевірку, перевірку в парах, колективну перевірку і перевірку домашніх завдань відповідальним за це школярем.

    Формою перевірки виконання домашніх завдань можуть бути змагання із загальної фізичної підготовки, що проводяться в два етапи:

    Перший етап - внутриклассная змагання, другий - особисто-командна першість.

    4. В результаті впровадження домашніх завдань в практику фізичного виховання школярів отримані достовірні зрушення в розвитку наступних здібностей: координаційні - хлопчики з 8,7 ± 0,15 до 8,35 ± 0,08. Р <0,05. Дівчата з 9,1 ± 0,13 до 8,7 ± 0,007. Р <0,01.

    Швидкісно-силові здібності - хлопчики з 185,2 ± 5,8 до 205,5 ± 3,1. Р <0,01. Дівчата з 188,3 с ± 5,1 до 200,2 ± 25. Р <0,05.

    Силові здібності - хлопчики з 3,88 ± 1,01 до 7,77 ± 0,67. Р <0,01. Дівчата з 16 ± 0,62 до 20,8 ± 0,62. Р <0,001.

    Швидкісні здібності (30 м), не залежно від статі дітей достовірних зрушень не виявляється - хлопчики з 5,4 ± 0,14 до 5,08 ± 0,1. Р> 0,05. Дівчата з 5,3 ± 0,17 до 5,08 ± 0,11. Р> 0,05.

    На розвиток витривалості, достовірні зрушення відбулися тільки у хлопчиків з 1222,2 ± 67,3 до 1444,4 ± 28,03. Р <0,01. У дівчаток з 1218,7 ± 25,03 до 1262,5 ± 18,7.

    бібліографічний список

    1.Атаєв А.К. Для самостійних занять фізичними вправами // ФК в школі. - 1983. - №12. - 64 с.

    2. Біг і здоровий спосіб життя / Под ред. Ю.П. Морокине // ФК в школі. - 1994. - №4. - 64 с.

    3. Бурцев В.І. Наскрізні домашні завдання // ФК в школі. - 2000. - №7. - 80 с.

    4. Валіулін А.С. Завдання на будинок // ФК в школі. - 1979. - №3. - 64 с.

    5. Воєводін А.М. З урахуванням можливостей учнів // ФК в школі. - 1981. - №7. - 64 с.

    6. Воєводін А.М. Система завдань // ФК в школі. - 1982. - №1. - 64 с.

    7. Зінченко В.А. Для здоров'я і фізичної досконалості дітей // ФК в школі. - 1992. - №3.64 с.

    8. Козетов І.І. Оціночні нормативи по домашніх завдань // ФК в школі. - 1989. - №3. - 64 с.

    9. Коркина А.В. Домашні завдання з акробатики // ФК в школі. - 1997. - №7. - 92 с.

    10. Комплексна програма фізичного виховання учнів 1 - 11 класів / Під ред.В.І. Ляха. - М .: Просвещение, 1996. - 140 с.

    11. Кременчутскій В.Ф. Як допомогти відстаючим // ФК в школі. - 1978. - №4. - 64 с.

    12. Марков А.А., Масленников С.М. Навчаючи легкої атлетики // ФК в школі. - 2000. - №3. - 80 с.

    13. Межуєв В.Б. Ще раз про домашні завдання // ФК в школі. - 1996. - №4. - 92 с.

    14. Методика фізичного виховання учнів 10 - 11 класів / Під ред.В.І. Ляха. - М .: Просвещение, 1997. - 125 с.

    15. миза Г.І. Педагогічний контроль в процесі фізичного виховання школярів: Навчальний посібник зі спецкурсу для студентів фак. Фіз. Культури. - Хабаровськ: ХДПУ, 1998. - 95 с.

    16. Миколаєва Л. Завдання на будинок в 7 - 10 класах // ФК в школі. - 1990. - №4. - 64 с.

    17. Перехрестя думок / Под ред.В.І. Зайцева, К.А. Гейнца, Л.Т. Берестнєва. - М .: Просвещение, 1990. - 64 с.

    18. Поляков М.І. З кожним працюю індивідуально // ФК в школі. - 1989. - №5. - 64 с.

    19. Програма загальноосвітніх установ з поглибленим вивченням предмета фізична культура / За ред. А.Т. Паршикова. - М .: Просвещение, 2000. - 141 с.

    20. Рандрюйт А.Л. Домашні завдання з фізичної культури // ФК в школі. - 1991. - №8. - 64 с.

    21. Соловйова І.А. Домашні завдання за методом кругової тренування // ФК в школі. - 2000. - №5. - 80 с.

    22. Тайванеев Н.І. Завдання на літо // ФК в школі. - 1993. - №2. - 64 с.

    23. Теорія і методики фізичного виховання: Підручник для студентів фак. фіз. культури пед. ін-тів / За ред. Б.А. Ашмаріна - М .: Просвещение, 1990. - 287 с.

    24. Фізична культура: Підручник для учнів 8 - 9 класів загальноосвітніх установ / За ред. Г.Б. Мейксон, В.І. Ляха, Л.Б. Кофмана, Л.Є. Любомирського. - М .: Просвещение, 1998. - 140 с.

    25. Філіппов В.К. Комплекси зарядки - в завданні додому // ФК в школі. - 1981. - №10. - 64 с.

    26. Холодов Ж.К., Кузнєцов В.С. Теорія і методика фізичного виховання і спорту: Підручник для студентів вищих навчальних закладів фізичної культури. - М .: ФиС, 2001.472 с.

    27. Хрипкова А.Г., Антропова М.В. Вікова фізіологія і шкільна гігієна. - М .: Просвещение, 1990. - 294 с.

    28. Худолеева О.В. Ще один варіант планування // ФК в школі. - 1989. - №8. - 64 с.

    29. Чижов П.І. Трохи про домашні завдання // ФК в школі. - 1987. - №6. - 64 с.

    30. Шаулін В.Н., Шауліна Є.Б., Мейксон Г.Б. Самостійні заняття учнів з фізичної культури. - М .: Просвещение, 1986. - 77 с.

    додатки

    Додаток 1

    Протокол обстеження фізичної підготовленості дітей 13 - 14 років - вересень 2001 р

    Прізвище ім'я 3х10 м 30 м Стрибок в довжину Підтем-гіваніе 6 'біг
    Болотова Олена 8,6 4,7 205 18 1300
    Бекасова Таня 9,1 5,5 170 13 1200
    Корякіна Мар. 8,9 4,9 203 18 1250
    Корчагіна Маша 9,2 5,5 190 15 1300
    Назарова Настя 9,6 6,0 164 17 1200
    Нікітіна Женя 9,7 6,1 175 16 1200
    Панкина Маша 8,7 4,9 205 18 1200
    Петухова Даша 9,0 5,4 195 13 1100
    Бондар Андрій 8,3 5,0 210 7 1500
    Германов Толя 9,0 5,8 170 8 1000
    Каталевіч Вова 8,9 5,5 160 2 1100
    Козлов Женя 8,7 5,4 185 4 1200
    Катишев Гоша 8,0 4,7 212 4 1400
    Куркін Олексій 9,4 6,0 165 0 1100
    Соловйов Олексій 9,0 5,7 170 3 900
    Телегін Андрій 8,6 5,5 190 2 1300
    темних Віталій 8,4 5,1 205 9 1500

    Додаток 2

    Протокол обстеження фізичної підготовленості дітей 13 - 14 років - квітень 2002 р

    Прізвище ім'я 3х10 м 30 м Стрибок в довжину Підтем-гіваніе 6 'біг
    Болотова Олена 8,5 4,6 210 22 +1350
    Бекасова Таня 9,0 5,5 190 19 1200
    Корякіна Марина 8,7 4,9 205 22 1250
    Корчагіна Маша 8,7 5,1 200 23 +1350
    Назарова Настя 8,7 5,0 201 22 1250
    Нікітіна Женя 9,1 5,4 190 18 1250
    Панкина Маша 8,6 4,9 206 22 1250
    Петухова Даша 8,9 5,3 200 19 1200
    Бондар Андрій 8,1 4,9 215 9 1550
    Германов Толя 8,6 5,2 205 9 +1350
    Каталевіч Вова 8,6 5,0 199 6 1300
    Козлов Женя 8,6 5,1 203 8 1450
    Катишев Гоша 7,9 4,6 218 8 1550
    Куркін Олексій 8,6 5,4 205 5 +1350
    Соловйов Олексій 8,7 5,5 190 6 +1350
    Телегін Андрій 8,1 5,2 205 11 1550
    темних Віталій 8,0 4,9 210 9 1550

    додаток 3

    Критичні значення t (за Стьюдентом)

    Число ступенів свободи Рівень значущості (Р)
    0,05 0,01 0,001
    1 12,71 63,66 637,59
    2 4,30 9,92 31,00
    3 3,18 5,84 12,94
    4 2,78 4,60 8,61
    5 2,57 4,03 6,86
    6 2,45 3,71 5,96
    7 2,36 3,50 5,31
    8 2,31 3,36 5,05
    9 2,26 3,25 4,78
    10 2,23 3,17 4,59
    11 2, 20 3,11 4,44
    12 2,18 3,06 4,32
    13 2,16 3,01 4,22
    14 2,14 2,98 4,14
    15 2,13 2,95 4,07
    16 2,13 2,92 4,02
    17 2,11 2,90 3,96
    18 2,10 2,88 3,92
    19 2,09 2,86 3,88
    20 2,09 2,84 3,85
    21 2,08 2,83 3,82
    22 2,07 2,82 3,79
    23 2,07 2,81 3,77
    24 2,06 2,80 3,75
    25 2,06 2,79 3,73
    26 2,06 2,78 3,71
    27 2,05 2,77 3,69
    28 2,05 2,76 3,67
    29 2,04 2,76 3,66
    30 2,04 2,75 3,64
    40 2,02 2,70 3,55
    60 2,00 2,66 3,46
    120 1,98


    Скачати 78.45 Kb.


    Дослідження ефективності використання домашніх завдань у процесі фізичного виховання

    Скачати 78.45 Kb.