Доповідь «Технологія використання математичних розвиваючих ігор в ДОУ»




Дата конвертації06.04.2017
Розмір12,3 Kb.
ТипДитячі ігри

Людмила Гарміліна
Доповідь «Технологія використання математичних розвиваючих ігор в ДОУ»

Роки дошкільного дитинства - це роки інтенсивного психічного розвитку і появи нових, раніше відсутніх психічних особливостей. У дошкільному віці під впливом навчання і виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних психічних процесів - уваги, пам'яті, уяви, мовлення. У цей час відбувається становлення перших форм абстракції, узагальнення і простих умовиводів, перехід від практичного мислення до логічного, розвиток довільності сприйняття.

Сьогодні на зміну жорсткій навчально-дисциплінарної моделі виховання прийшла особистісно-орієнтована модель, заснована на дбайливому і чуйного ставлення до дитини і його розвитку. Нагальною стала проблема індивідуально-диференційованого навчання та корекційної роботи з дітьми.

У зв'язку з цим виникла необхідність серйозного аналізу діяльності ДНЗ на предмет відповідності змісту і технологій реалізованої в ДОУ освітньої програми сучасним вимогам. І тому перед кожним учасником навчально-виховного процесу в ДНЗ стоїть завдання перегляду змісту роботи, пошуку нових шляхів розвитку дитини.

Основним завданням стало не повідомлення нових знань, а навчання способам самостійного добування інформації, що можливо і через пошукову діяльність, і через організоване колективне міркування, і через гри і тренінги. Важливо не просто дати суму знань, а навчити дитину мислити творчо, зберегти його допитливість, прищепити любов до розумової зусиллю і подолання труднощів. На зміну традиційним методам приходять активні методи навчання і виховання, спрямовані на активізацію пізнавального розвитку дитини.

Практика дошкільної освіти показує, що на успішність навчання впливає не тільки зміст пропонованого матеріалу, а й форма його подачі, яка здатна викликати зацікавленість дитини і його пізнавальну активність.

У цьому ряду все більшого значення набуває проблемне навчання, яке, як ще підкреслював С. Л. Рубінштейн, пов'язане з проблемною ситуацією - початком розвитку думки людини. Воно є основою такої організації освітнього процесу, при якому розвивається творча, пошукова, дослідницька діяльність дітей, що також розглядається в якості однієї з основних завдань сучасності.

Актуальність проблемного навчання полягає в тому, що воно на відміну від традиційного доставляє дитині радість самостійного пошуку і відкриття і, що найголовніше, забезпечує розвиток пізнавальної самостійності дітей, їх творчої активності. Воно направлено на те, щоб сформувати у дошкільнят необхідну систему знань, умінь і навичок, а також досягти високого рівня розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти.

Необхідною умовою, що визначає успішне математичне та інтелектуальний розвиток, є моделювання проблемно-ігровій ситуації, що дозволяє з'єднати елементи пізнавального, навчального та ігрового спілкування, а також дозволяє дитині зайняти суб'єктивну позицію і забезпечує зростання його самостійності і творчості.

Головні компоненти проблемно-ігровій ситуації тісно пов'язані між собою: активний усвідомлений пошук способу досягнення результату здійснюється на основі прийняття мети діяльності та самостійного роздуми з приводу майбутніх практичних дій, що ведуть до результату.

Технологія проблемного навчання в дитячому садку

Існують чотири рівні проблемності в навчанні:

1. Вихователь сам ставить проблему (завдання) і сам вирішує її за активної слуханні і обговоренні дітьми.

2. Вихователь ставить проблему, діти самостійно або під його керівництвом вирішуються. Вихователь звертає дитини на самостійні пошуки шляхів вирішення (частково-пошуковий метод).

3. Дитина ставить проблему, вихователь допомагає її вирішити. У дитини виховується здатність самостійно формулювати проблему.

4. Дитина сам ставить проблему і сам її вирішує. Вихователь навіть не вказує на проблему: дитина повинна побачити її самостійно, а побачивши, сформулювати і досліджувати можливості та способи її вирішення. (Дослідницький метод).

В результаті виховується здатність самостійно аналізувати проблемну ситуацію, самостійно знаходити правильну відповідь.

Першим етапом процесу вирішення проблеми вважається пошук коштів аналізу умов проблеми з актуалізації колишніх знань і способів дії: «Що нам треба згадати для вирішення нашого питання?», «Що ми можемо використовувати з відомого нам для знаходження невідомого?».

На другому етапі відбувається процес вирішення проблеми. Він полягає у відкритті нових, раніше невідомих зв'язків і відносин елементів проблеми, т. Е. Висунення гіпотез, пошук «ключа», ідеї рішення. На другому етапі рішення дитина шукає «в зовнішніх умовах», в різних джерелах знань.

Третій етап рішення проблеми - доказ і перевірка гіпотези, реалізація знайденого рішення. Практично це означає виконання деяких операцій, пов'язаних з практичною діяльністю, з виконанням обчислень, з побудовою системи доказів, що обгрунтовують рішення. Прагнучи підтримати у дітей інтерес до нової теми, ми створюємо нову проблемну ситуацію. Створюючи проблемні ситуації, ми спонукаємо дітей висувати гіпотези, робити висновки, привчаємо не боятися допускати помилки. Дуже важливо, щоб дитина відчула смак до отримання нових, несподіваних відомостей про те, які предмети та явища.

Таким чином, проблемне навчання - така організація освітнього процесу, яка передбачає створення під керівництвом вихователя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність дітей по їх вирішенню.

Як відомо, особливу розумову активність дитина проявляє в ході досягнення ігрової мети, як на занятті, так і в повсякденному житті.

Граючи, дитина може здобувати нові знання, вміння, навички, розвивати здібності, часом не здогадуючись про це. Саме в іграх найкраще розвивається сприйняття, увагу, пам'ять, мислення і творчі здібності.

Включення в заняття розвиваючих ігор робить процес навчання цікавим і цікавим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу, сприяє збільшенню часу працездатності дітей на заняттях.

Рішення різного роду нестандартних завдань в дошкільному віці сприяє формуванню і вдосконаленню загальних розумових здібностей: логіки думки, міркувань і дій, гнучкості розумового процесу, кмітливості та кмітливості, просторових уявлень.

В ході ігор та вправ з цікавим математичним матеріалом діти опановують умінням вести пошук рішення самостійно. Вихователь озброює дітей лише схемою і напрямком аналізу цікавої завдання, що приводить в кінцевому результаті до вирішення. Систематичне вправу у вирішенні завдань у такий спосіб розвиває розумову активність, самостійність думки, творче ставлення до навчальної завданню, ініціативу.

Крім того, використання розвиваючих ігор дозволяє істотно підвищити інтерес вихованців до предмету, дозволяє їм краще запам'ятати матеріал, а також «розкріпачує» свідомість і мислення дитини. Розвивати наочно - образне і елементи словесно-логічного мислення дошкільника найдоцільніше в руслі математичного розвитку, так як це сприяє підвищенню процесу засвоєння дитиною знань в цій області, формування у нього вміння вирішувати не тільки доступні практичні, але і нескладні проблемні завдання. А отриманий при цьому досвід дасть можливість розуміти і вирішувати знайомі завдання в наочно-образному і навіть в словесному плані.

Основні принципи технології

1. Ігрове навчання дітей - це форма взаємодії дорослого і дітей через реалізацію певного сюжету (ігри та казки). При цьому освітні завдання включені в зміст гри.

2. Побудова такої дитячої ігрової діяльності, в результаті якої розвиваються психічні процеси уваги, пам'яті, уяви, мислення, мовлення. Тобто постійне і поступове ускладнення ігор ( «по спіралі») дозволяє підтримувати дитячу діяльність в зоні оптимальної труднощі. У кожній грі дитина завжди домагається якогось «предметного» результату.

Не випадково так багато уваги приділяється розвитку інтелекту у дітей дошкільного віку. У цьому віці у них, як правило, розвивають вербальний, тобто «придбаний» інтелект. Мама читає дитині книжки, розглядає з ним енциклопедії, водить його в музеї. В результаті він багато знає, про що чув. Таких хлопців шкільні вчителі називають «навченими». Але немає гарантії, що такі діти будуть в подальшому добре вчитися. І невербальний, тобто «вроджений» інтелект, у них може бути розвинений погано. Що таке вроджений інтелект? Ця увага, здатність до аналізу, синтезу, сформованість причинно-наслідкових зв'язків, дрібна моторика, пам'ять. Розвиваючі математичні ігри в першу чергу спрямовані на їх розвиток, і одним з концептуальних положень технології використання математичних розвиваючих ігор є розвиток саме невербального інтелекту у дітей.

Тим не менш, не слід прагнути до раннього форсування дітей. Весь матеріал повинен бути чутливим, тобто найбільш сприятливим для сприйняття дітей дошкільного віку, з урахуванням їх психологічних особливостей.

3. Творчий розвиток дошкільнят. Гра створює умови для прояву творчості, стимулює розвиток творчих здібностей дитини. Дорослій залишається лише використовувати цю природну потребу для поступового залучення дітей у більш складні форми ігрової активності.

Оскільки розвиваючі математичні ігри можуть використовуватися не тільки в освітній діяльності та при цьому дуже важлива роль дорослого, причому вона змінюється на різних етапах освоєння дітьми нових ігор, хочеться дати методичні поради, які допоможуть будь-якому педагогу ефективно впровадити педагогічну технологію розвиваючих ігор в свою роботу:

- Дитині не нав'язується ніякої певної програми навчання. Він занурюється в світ гри, в якому сам вільний вибирати сферу діяльності. Дитині надається максимальна ступінь свободи.

- Дитині не пояснюється нова гра, він втягується в неї за допомогою казки, наслідуючи дорослого, беручи участь в колективній грі.

- Організовує наочне середовище, оснащену розвиваючими іграми, дорослий привертає увагу дитини до ігор за допомогою власної ігрової діяльності. Дорослим створюється ситуація невимушеного спілкування з приводу завдань, які пропонуються в грі.

- Освоєння нової гри, як правило, вимагає активної участі дорослого. Надалі дитина може займатися самостійно. Дорослий виступає в ролі «консультанта».

- Перед дитиною ставлять завдання, які поступово ускладнюються.

- Будь-яке досягнення дитини має позитивно оцінюватися дорослим.

- Підказка - поширена форма «допомоги», але вона тільки шкодить справі. Дитині не можна підказувати (підказка виключається повністю). Він повинен мати можливість думати самостійно.

- Не можна робити за дитину те, що він сам може зробити, думати за нього, коли він сам може додуматися.

- Якщо дитина не може впоратися із завданням, значить, дорослий переоцінив його здатності. Потрібно повернутися до легким, вже зробленим завданням або тимчасово залишити цю гру і почати гру через кілька днів з більш легких завдань.

- Якщо дитина досягла «стелі» своїх можливостей або втратив інтерес до гри, потрібно на час її відкласти.

Т. о., Використання розвиваючих ігор може здійснюватися на всіх етапах засвоєння знань: формування, закріплення, повторення, узагальнення, систематизація, оцінка і контроль. Ігри-заняття - найкраща форма спільної діяльності з освоєння математичного змісту. В цьому і полягає їх універсальність.





Доповідь «Технологія використання математичних розвиваючих ігор в ДОУ»