Скачати 12,73 Kb.

Діагностика цілісного розвитку дітей дошкільного віку в рамках контекстного підходу




Дата конвертації18.06.2017
Розмір12,73 Kb.

Скачати 12,73 Kb.

Любов Черних
Діагностика цілісного розвитку дітей дошкільного віку в рамках контекстного підходу

Проблема підготовки педагогічних кадрів виступає важливим чинником розвитку і перетворення особистості і суспільства. Актуальність даної проблеми позначена в прийнятому федеральному законі «Про освіту в Російській Федерації» в 2011 році.

Професія педагога - одна з найважливіших в сучасному світі. У «Філософському словнику» С. Я. Пирогова слово «педагог» визначається як наставник, викладач, т. Е. Підкреслюються дві його основних функції-керівництво придбанням і реалізацією соціального досвіду учням і передача накопичених людством знань [5, с. 34]. Настільки серйозне увагу професії педагога цілком закономірно. Розвиток суспільства завжди пов'язувалося в особистістю педагога, його професіоналізмом. Звідси зрозумілий інтерес дослідників проблем підготовки майбутніх педагогів.

Головною метою педагогічної освіти є підготовка фахівців, здатних забезпечити різнобічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її розумових, фізичних і естетичних здібностей, високих моральних якостей, а, отже, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого і культурного потенціалу народу. Для реалізації поставлених цілей педагог повинен насамперед бути вихований сам і володіти необхідними якостями. До таких якостей слід віднести: високу духовність, моральність, культуру, інтелігентність, гуманізм, професійну компетентність, творче педагогічне мислення [1, c.45].

Однак перераховані якості - це лише окремі риси педагога. Зрозуміло, що вуз повинен мати модель випускника, який буде здатний реалізовувати поставлені суспільством мети. У державних стандартах перераховані компетенції, які важливо сформувати у випускників. Спираючись на офіційний документ, ми спробували представити модель педагога. Вона, на нашу думку, повинна включати різноманіття особистісних і професійних якостей, в ряду яких можна позначити головні, без сформованості, яких неможливо стати висококваліфікованим вихователем, і другорядні, відповідність яким не обов'язково для педагога, але робить його особистість, здатної найкращим чином навчити і виховати підростаюче покоління.

Основні вимоги до педагога пов'язані з виконуваними їм професійними функціями і відносяться до діяльності і спілкування: здібності, знання, вміння і навички навчання і виховання дітей. Звідси, він повинен володіти якостями: любов до дітей, до педагогічної діяльності, наявність спеціальних знань у тій галузі, якої він навчає дітей, широка ерудиція, педагогічна інтуїція, високорозвинений інтелект, високий рівень загальної культури і моральності, професійне володіння різноманітними методами навчання і виховання дітей. Без перерахованих умінь і здібностей успішна педагогічна робота неможлива [4, с. 42].

Названі якості купуються систематичним і наполегливою працею, величезною роботою над собою. Не випадково вчителів і вихователів багато, а обдарованих і талановитих серед них, блискуче справляються зі своїми обов'язками, одиниці. Таких людей в області педагогічної професії, напевно, менше, ніж у багатьох інших сферах людської діяльності.

Перераховані якості складають індивідуальність педагога, в силу якої кожен хороший вчитель представляє собою унікальну й своєрідну особистість [3, с. 19].

Сучасні вимоги до рівня і якості підготовки кадрів для дошкільних освітніх установ в рамках формування професійної компетентності припускають пошук шляхів оптимізації навчального процесу, а саме - акцент на підвищення ролі активних, проблемно-пошукових і дослідницьких методів навчання на противагу інформаційним і репродуктивним [1, с. 17]. Організація такого рівня освітнього процесу можлива на основі контекстного підходу, тобто врахування всіх компонентів освітнього середовища ДНЗ.

Система підготовки майбутніх фахівців ДОУ є цілісним складний процес, показниками результативності якого є здатність випускників самостійно вирішувати складні професійні завдання в постійно мінливих умовах, прагнення освоювати нові технології, приймати нестандартні рішення в цілях емоційного благополуччя дитини і педагогічного колективу [4, с. 59]. А це значить для педагога необхідно вміння адаптуватися в освітньому середовищі дошкільного закладу. Він повинен вміти увійти в освітнє середовище і збагачувати її, а середовище, в свою чергу, виховує і формує в ньому педагога. Аналогічні процеси мають місце в період підготовки майбутніх педагогів в стінах професійного навчального закладу.

У процесі навчальних занять зі спеціальних дисциплін і в ході практики студенти знайомляться зі специфікою організаційної роботи в ДОУ. Вивчивши стан освітнього процесу підготовки майбутніх педагогів і сучасні вимоги, які є змістом процесу підготовки майбутніх педагогів, ми вибудували модель, яка стала відображенням і одночасно зразком сучасної ефективної підготовки майбутніх педагогів.

Дана модель увібрала в себе всі ті елементи, які були створені в процесі історичного розвитку процесу підготовки майбутніх педагогів. Природно всі ці елементи на даному етапі збагачені новими знаннями, наповнені більш серйозними вміннями, якими повинен володіти майбутній педагог, і більш складним змістом освітньої діяльності. Значно вдосконалилися форми навчання. Сьогодні, поряд з лекціями і практичними заняттями, використовуються: колоквіум, круглі столи, ділові ігри, кайси і ін. Значною мірою модернізувалися методи навчання поряд з практичними, словесними та наочними методами, сьогодні модель підготовки включає: технічні засоби навчання (система інтернет, комп'ютерні програми).

Ми можемо стверджувати, що сучасна модель підготовки майбутніх педагогів, заснована на реалізації контекстного підходу, сприяє більш глибокому і грунтовному оволодінню випускниками знаннями і вміннями професійної діяльності. Створення такої моделі - один із шляхів підготовки майбутніх педагогів до здійснення цілісного розвитку особистості дитини. Сьогодні дана проблема і її рішення відповідають соціальному замовленню, визначеному урядовими документами, законом України «Про освіту» та виступами президента В. В. Путіна і прем'єр-міністром Д. А. Медведєвим.

Розробляючи модель підготовки майбутніх педагогів, ми вважали за необхідне включити одним з компонентів - вироблення у студентів умінь здійснювати діагностику особистісних якостей дитини. Підготовка студентів до виконання даної функції повинна включати діагностику пізнавального, естетичного, мовного, морального розвитку дітей і методик їх вивчення.

Для діагностики пізнавального розвитку пропонуємо використовувати методику Н. Б. Шумакова «запитував-ка». Мета даної методики: вивчити рівень пізнавальної активності за кількістю запитань, за характером питань і за охопленням картинки питаннями [8, с. 9].

Для діагностики морального розвитку старших дошкільників пропонуємо використовувати методику «Закінчи історію» (модифікований варіант Р. М. Калініної). Її мета - вивчити розуміння дітьми старшого дошкільного віку моральних норм (щедрість - жадібність, працьовитість - лінощі, правдівость- брехливість, увагу до людей - байдужість, визначити вміння дітей співвідносити ці норми з реальними життєвими ситуаціями, вирішувати проблемні ситуації на основі моральних норм і давати елементарну моральну оцінку [7, с. 71].

Для виявлення рівня мовного розвитку пропонуємо застосовувати методику «Лялька». Мета даної методики: перевірка сформованості словника дітей [7, с. 23].

Для визначення рівня естетичних проявів дітей в образотворчій діяльності вважаємо за потрібне застосовувати художньо-експресивний тест, який дозволяє продіагностувати рівень розвитку емоційних уявлень за допомогою творів образотворчого мистецтва (Сєров В. А. Дівчинка з персиками, Ренуар О. Читающая дівчинка, Сєров В. А. портрет Мікі Морозова) [2, с. 61].

Нами було проведено дослідження в МБДОУ «Дитячому садку №39 міста Єльця» в старшій групі по реалізації даних методик. Повною мірою було доведено, що сукупність запропонованих методик дає підстави говорити про розвиток в ДОУ процесу цілісного формування особистості дитини.

Дані методики довели існування в «Дитячому садку №39 міста Єльця» системи цілісного розвитку. Показники по кожному напрямку розвитку дітей високі. Звідси, ми пропонуємо в модель підготовки майбутнього педагога включати окремим розділом «Діагностику цілісного розвитку дитини». В цьому випадку майбутній педагог буде більш компетентно виконувати наступні види робіт:

- оформлення предметно розвиваючого середовища ДНЗ;

- охорона життя, зміцнення психологічного та фізичного стану дитини,

- виховання поваги до прав і свобод людини,

- дослідження розвитку дітей по всіх областях;

- оформлення документації: табель, план виховно - освітньої роботи та інше.

- корекція (при необхідності) недоліків фізичного і психологічного розвитку дітей,

-Взаємодія з сім'ями з метою надання консультативної або методичної допомоги батькам.

-проведення батьківських зборів. Дуже важливо інформувати про успіхи та невдачі, а також про успішність кожної дитини. Після цього доводиться іноді давати деякі рекомендації по заняттях з малюком вдома, так би мовити, «домашнє завдання» батькам [2, с. 31]. Цілком природно, рішення поставленого завдання - підготовка студентів до роботи з проведення діагностики цілісного розвитку дитини, буде ефективною в разі реалізації вищою школою контекстного підходу. А в дошкільний освітній заклад прийдуть підготовлені, впевнені в успіху молоді кадри.

Сумлінне ставлення до виконання роботи з боку вихователів у дитячому садку і людей, що оточують дитину вдома, дозволить забезпечити малюкові повноцінне психологічне і фізичне розвиток і підготує його до більш дорослою, шкільного життя [6, с. 81].

Узагальнивши сказане, констатуємо, що сучасна підготовка педагогів ДНЗ вимагає різноманітних шляхів її здійснення. У даній роботі запропоновано, як основний, контекстний підхід при розробці окремих компонентів моделі процесу підготовки майбутніх педагогів. Модель підготовки педагогів на сучасному етапі за структурою мало чим відрізняється від моделей попередніх періодів, але за змістом компонентів сучасна модель складніша.

Список використаних джерел

1. Белоусова, І. В. До проблеми підготовки педагогічних кадрів до роботи в умовах нових вимог до освітнього процесу: матеріали Всеросійської з міжнародною участю науково-практичної Інтернет-конференції «Інноваційні педагогічні технології в освітньому просторі» [Текст] / І.В. Білоусова. - Білгород, 2016.

2. Ветлугина, Н. А. Естетичне виховання в дитячому садку [Текст] / за ред. Н. А. Ветлугиной. - М .: Дитинство-Прес, 2010 року.

3. Загвязинский, В. І., Ємельянова, І. Н. Теорії навчання і виховання: підручник для студентів вищих закладів [Текст] / В. І. Загвязинский, І. Н. Ємельянова. -М.: Видавничий центр «Академія», 2012.

4. Корнетова, Г. Б., Салова, А. І. Підготовка педагогічних кадрів: історія, теорія, практика: збірник наукових праць і методичних матеріалів [Текст] / Г. Б. Корнетова, А. І. Салова. - М .: АСОУ, 2013.

5. Пирогова, С. Я. Філософський словник [Текст] / С. Я. Пирогова. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2012.

6. Підласий, І. П. Педагогіка. Новий курс: Підручник для студентів педагогічних вузів [Текст] / - М .: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 2004.

7. Стребелева, Е. А., Мишина, Г. А., Разєнкова, Ю. А. Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей раніше і дошкільного віку: методичний посібник [Текст] / Е. А. Стребелева, Г. А. Мішина , Ю. А. Разенкова. -М .: Просвещение, 2004.

8. Штепіна, І. С. Психолого-педагогічна сутність формування пізнавальної активності у дошкільників [Текст] / І. С. Штепіна // Психологічні науки: теорія і практика: матеріали міжнар. науч. конф. (м.Москва, лютий 2012 року). - М .: Буки Веди, 2012.



Скачати 12,73 Kb.


Діагностика цілісного розвитку дітей дошкільного віку в рамках контекстного підходу

Скачати 12,73 Kb.