Бєлгородський ігровий фольклор як засіб розвитку музичних здібностей дітей у позаурочний час




Дата конвертації03.04.2017
Розмір8.26 Kb.
ТипДитячі ігри

Наталія Олександрівна Водолажська
Бєлгородський ігровий фольклор як засіб розвитку музичних здібностей дітей у позаурочний час

Сьогодні відродження духовних цінностей є пріоритетним завданням нашої держави, і прилучення майбутнього покоління до народної культури стає актуальним завданням. На сьогоднішній день не кожний освітній заклад в своїй роботі спирається на регіональний компонент і національне мистецтво, зокрема музичний фольклор, який спочатку несе в собі моральність, естетику, елементи народної мудрості, народної педагогіки.

З метою формування духовності та культури підростаючого покоління в контексті національних традицій та на виконання постанови губернатора Бєлгородської області від 9 грудня 2004 года№224 «Про заходи щодо вдосконалення духовно-морального виховання дітей та молоді»; постанови адміністрації м Бєлгорода від 18 серпня 2005р. №151 «Про заходи щодо вдосконалення духовно-морального виховання дітей та молоді» управлінням освіти звертається особлива увага діяльності шкільних освітніх установ по духовно-моральному вихованню залученню дітей до основ і цінностей православної культури.

Народне мистецтво поєднує в собі слово, музику і рух. Фольклорні твори вчать дітей розуміти добро і зло, протистояти поганому, активно захищати слабких, проявляти турботу і великодушність до природи.

У ранньому віці дитина починає знайомитися з елементами фольклору. Саме від мами він чує свою першу колискову пісню, музичний слух і музична пам'ять дитини формується завдяки малим фольклорним формам: частівки, потешкам, примовок, лічилки, примовки, пісеньки - небилиць. [1] І саме дитячий музичний фольклор несе в собі формування уявлення про навколишній світ, розвиває музичні здібності: слухання, спів, хореографічна пластика, гра на музичних інструментах. У нашій гімназії в аспекті додаткової освіти утворений фольклорний гурток «Бирюльки», де хлопці третє і четверте класів вивчають фольклорні традиції нашого краю.

Територіальне розташування і багату культурну спадщину міста Білгорода дозволяє педагогам організувати роботу з даного напрямку на основі взаємодії з різними соціальними інститутами:

Бєлгородським обласним історико-краєзнавчим музеєм;

• Музеєм народної культури;

• літературним музеєм;

• освітньо-методичним центром «Преображення»; духовно-просвітницьким центром Святителя Іоасафа, єпископа Бєлгородського Чудотворця.

Бєлгородський край багатий своїми традиціями, ми не тільки намагаємося їх не втратити але і відроджуємо давно втрачені завдяки фольклорним експедиціям. Беручи участь в фольклорно-етнографічних експедиції по Білгородському району мене рак керівника дитячого колективу, найбільше зацікавив дитячий ігровий фольклор. Адже для роботи з дітьми дуже мало матеріалу, а записуючи і розшифровуючи старовинні ігри, забавлянки, пістушкі, дражнилки можна в первозданній формі продовжити існування фольклорних традицій нашого краю. Оскільки сам матеріал дитячий, то зрозуміло, що зміст текстів цілком доступно дитячого сприйняття, наспіви їх легко ісполняеми навіть людьми без музичної освіти. При розучуванні пісень бажано по можливості не звертатися до інструменту, оскільки за своєю усній природі матеріали цей легше сприймається і запам'ятовується з голосу. [2]

Наприклад, старовинна і забута всіма гра «Редька» записана в селі Большебиково Красногвардійського району Бєлгородської області:

співають:

Редя, Редя попяку.

У бабусі успрашу.

говіркою:

Бабуся, бабуся-дай редьки!

-Вона ще зелена.

Бабка- ушінка

Дід -поршівка.

(Починають смикати редьку)

І музика, і ритмічна пластика, і гра на музичних інструментах і прикладне мистецтво-все це фольклор. Хотілося звернути увагу на календарний фольклор дітям там відведена значна роль. Запозичені у дорослих колядки, веснянки, заклинання явищам природи, примовки комах, птахів, тварин, прищеплюють дітям любов до природи, традицій свого краю.

Наприклад записана в селі Малобиково Красногвардійського району Бєлгородської області колядка.

Перед виконанням запитують дозвіл:

діти:

Перед виконанням:

-Господар, можна Каляди починати клікати?

-Разрешае господар?

-Можна скаже тади починати.

варіант №2

Ой калёда, ходили блудили

Сімсот мужиків донських козаків.

варіант №3

Як будете дарувати

Так будемо хвалити

Ой, калёда!

А не будете дарувати

Ня будемо хвалити,

Ой калёда!

Свинку за спинку. козу за борідку.

говіркою:

Козу за борідку,

А господаря за глотку,

Як не даси ти пирога!

Пташиний фольклор включає в себе примовки, небилиці, дражнилки, що мають самостійне значення, не пов'язане з іграми. Саме дітям хочеться розсмішити, розвеселити своїх однолітків, небилиці і примовки улюблені дитячі ритмізовані казочки. Дражнилки є формою прояву дитячої сатири і гумору. [1]

У селі Прудкий Красногвардійського району Бєлгородської області була записана примовка «Ой, та Тітко, Микитка народив»:

Ой, та Тітко Микитка народив

А Потапко за бабкою ходив,

Ой підемо ж моя бабуся,

Народила моя господиня.

Ой, ду-ду, ду-ду, ду ду ду ду.

А на що ж нам місто городити

А на що ж нам капусту садити.

Ой, ду-ду, ду-ду, ду ду ду ду.

Ай, батюшка медведюшка,

Ой не чіпай мою коровушку

Не губи мою голівоньку.

Ой, ду-ду, ду-ду, ду ду ду ду.

Я коровушку доїти буду,

Малих діточок годувати буду.

Ой, ду-ду, ду-ду, ду ду ду ду.

І звичайно ігровий фольклор займає провідне місце в дитячій творчості.

Дитячі ігри бувають прості і складні, вони доступні розумінню дітей з малих років. В процесі гри у дитини виникає інтерес до співу, вони вчаться узгоджувати мова і рух. Грунтуючись на досвіді роботи можна сказати, що масові ігри вчать дітей спілкується, стає багатшим і різноманітнішим духовний світ, долучають до народних традицій. [1]

І дійсно, земля святого Білогір'я, освячена життям святих Святителя Іоасафа, Митрополита Макарія, старця Серафима Тяпочкін і подвигами героїв Курської битви, Прохоровского танкової битви, особлива, де неможливо не думати про духовність.

Саме тому в прийнятій постановою Уряду області Стратегії розвитку дошкільної, загальної та додаткової освіти Бєлгородської області на 2013-2020 роки регіональним пріоритетом розвитку освіти визначено виховна робота і як одне з провідних її напрямків - духовно-моральне виховання учнів: формування базових основ православної культури, національних цінностей, моральності і регіонального патріотизму.

Очевидно, що без духовності, яку закладали наші батьки і діди своїм дітям протягом століть, і ми не зможемо виростити морально здорове покоління, яке б зберегло свої історично сформовані національні особливості. [3]

Використана література:

1. Г. М. Науменко «Російські народні дитячі ігри з наспівами» ст. 502 ТОВ «Видавництво Ліберія» 2003.

2. І. І. Веретенников «Російська народна пісня в школі» ст. 13 Видавничий Дім «Шаповалов" 2005.

3. Белгородоведеніе: підручник для суспільно освітніх установ / під редакцією В. А. Шаповалова. - Білгород: БелГУ, 2002. ст. 410





Бєлгородський ігровий фольклор як засіб розвитку музичних здібностей дітей у позаурочний час